Структура бюджету

Основи європейської інтеграції

Структуру бюджету Європейської Спільноти можна представити горизонтально та вертикально. Горизонтальна структура бюджету — це структура, яку формують європейські інституції. В цій структурі виокремлюють т. зв. секції зі своїми доходами та витратами: Парламенту, Ради ЄС, Європейської Комісії, Суду Європейського Союзу, Європейського суду аудиторів, Соціально-економічного комітету, Комітету регіонів, Омбудсмена та Європейського інспектора з захисту даних. Витрати всіх цих інституцій, окрім Європейської Комісії, мають адміністративний характер. В частині Європейської Комісії поза адміністративними витратами є ще операційні витрати, тобто витрати призначені на реалізацію політики Спільноти. Частка операційних витрат є у бюджеті найбільшою — близько 95%.

Вертикальну структуру бюджету формують доходи та витрати, згруповані за підсекціями, назвами, розділами, статтями та пунктами. В класифікації доходів бюджету за назвами виокремлюють власні доходи, відсотки від заборгованості та позичкові операції. Серед адміністративних витрат — витрати на обробку інформації, а також на трудові та адміністративні ресурси, а операційні витрати Європейської Комісії поділяються на підсекції: дослідження та розвиток технологій, спільна закордонна політика, енергетична та ядерна безпека та охорона середовища.

Визначальну роль у формуванні бюджету Європейського Союзу, як за доходами так і за витратами, відіграє Фінансова перспектива — політичне рішення держав — членів щодо фінансування Спільноти протягом семи років Процес схвалення Фінансової перспективи триває майже два роки. Усі витрати в Фінансовій перспективі поділені на групи, що відповідають актуальним політичним пріоритетам Спільнот в даному періоді. Для кожної з тих груп визначаються максимальна межа витрат і кошти в наступних роках. Класифікація витрат у Фінансовій перспективі Спільноти зазвичай наближена до класифікації операційних витрат Комісії.

Пропозиції, зроблені державами — членами під час схвалення Фінансової перспективи, затверджуються чинним протягом семи років правовим актом Європейського Союзу — Міжінституційне порозуміння між Радою, Парламентом і Європейською Комісією. Усі інституції, які беруть участь у приготуванні річних бюджетів, зобов'язані дотримуватися усталеної в Фінансовій перспективі межі витрат.

При цьому слід враховувати, що Фінансову перспективу не можна трактувати як звичайну фінансову програму, оскільки передбачені в ній для окремих груп межі витрат та загальна межа власних коштів мають в принципі зобов'язальний характер в процесі ухвалення річних бюджетів. Водночас, у Фінансовій перспективі окреслені лише головні групи витрат, натомість в річному бюджеті витрати окреслені дуже детально. Отже, існує певна свобода деталізації витрат у межах окремих груп.

Необхідність щорічного так званого технічного узгодження Фінансової перспективи з поточною ситуацією, зумовлена, принаймні, трьома причинами:

• 1) інфляцією, яку неможливо передбачити під час складання Фінансової перспективи;

• 2) зміною даних, що стосуються цього документу;

• 3) необхідністю застосування принципів індексації при розрахунку деяких витрат, пов'язаних з сільським господарством, що випливають з попередньої допомоги при вступі і розширенні ЄС.

Фінансова перспектива на 2007—2013 роки

Фінансова перспектива на 2000—2006 роки, приготована як частина соціально-економічної програми, називалася Агенда 2000: в напрямку сильнішого та більшого ЄС, і враховувала три пріоритети: реформування спільної сільськогосподарської політики, реформування структурної політики і розширення ЄС. У фінансовій перспективі на 2007—2013 роки, остаточно затвердженій 17 травня 2006 року, згідно з прийнятим між Парламентом, Радою ЄС та Комісією Міжінституційним порозумінням "В справі бюджетної дисципліни та належного управління фінансами", виокремлено шість пріоритетів, чотири з яких окреслюють напрями та завдання розвитку Європейського Союзу, а два пов'язані з функціонуванням Спільноти. Ці пріоритети та кошти, призначені на їх фінансування.

Постійне зростання, в тому числі:

• а) конкурентоспроможність на користь зростання та зайнятості; ця мета є доповненням принципів спільного ринку, а завданнями якого є зміцнення конкурентоспроможності європейських підприємств, збільшення наукових досліджень і прискорення розвитку нових технологій через створення Європейського дослідницького простору, сполучення Європи транспортною мережею, поліпшення якості освіти і розвитку в ЄС, розширення програм Спільноти та соціальної політики;

• б) єдність на корись зростання та зайнятості; способом її досягнення має бути концентрація засобів на інвестиційні цілі, пожвавлення торгівлі всередині Спільноти, удосконалення багаторівневого управління та реалізації принципу субсидіарності, використання ефекту мобілізації додаткових коштів на нові інвестиції в публічній та приватній сферах через принцип співфінансування проектів; для реалізації цих цілей використовують два структурні фонди: Європейський регіональний фонд та Європейський соціальний фонд, а також, додатково, Фонд єдності.

• 2. Охорона та управління природними ресурсами, в тому числі сільське господарство; у межах Спільної сільськогосподарської політики плануються реформи, спрямовані на її узгодження з принципами Світової організації торгівлі, зокрема, шляхом спрощення застосування засобів ринкової підтримки та надання безпосередньої фінансової підтримки сільського господарства, а також підтримки зрівноваженого розвитку сільського середовища, тобто його реструктуризації та модернізації; кошти призначені на цю діяльність будуть надходити з Європейського сільськогосподарського фонду на користь Розвитку сільськогосподарських територій та Європейського фонду Рибальства.

• 3. Громадянство, свобода, безпека та справедливість, в тому числі:

  – а) свобода, безпека та справедливість; цей пріоритет реалізується шляхом створення Агентства у справах зовнішнього кордону ЄС, провадження спільної політики стосовно іммігрантів, зміцнення Європолу, Європейської поліційної академії та Євроюсту; інші завдання — це охорона громадян від стихійних лих, екологічних криз та криз і загроз здоров'ю, а також підтримка європейської культурної співпраці;

  – б) громадянство.

• 4. Європейський Союз як глобальний партнер — діяльність у сфері зовнішньої політики, зміцнення європейської політики сусідства, зокрема, за допомогою впливу перед вступом в ЄС, поточних резервів, призначених на допомогу в непередбачуваних випадках і позичок.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи європейської інтеграції» автора Мальська М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Структура бюджету“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Зародження європейських інтеграційних процесів

  • Проблеми суверенітету та європейської інтеграції

  • Європейська інтеграція та наднаціональність співтовариств

  • Етапи економічної інтеграції

  • Договір про Європейський Союз

  • Амстердамський договір

  • Інституційна система європейського союзу

  • Рада Європейського Союзу

  • Європейська Комісія

  • Європейський Парламент

  • Суд Європейського Союзу

  • Система ухвалення рішень

  • Процедура ухвалення рішень

  • Процедура погодження

  • Бюджет європейського союзу

  • Бюджетна процедура

  • Структура бюджету
  • Зовнішні відносини європейського союзу

  • Дипломатичні відносини

  • Договірна здатність

  • Спільна зовнішня політика та політика безпеки

  • Розширення європейського союзу

  • Заявки на членство

  • Партнерство для членства

  • Держави-кандидати та члени європейської асоціації вільної торгівлі

  • Економічний і валютний союз

  • Процес творення

  • Євро

  • Розмежування компетенцій

  • Спільний внутрішній ринок

  • Усунення фізичних і технічних бар'єрів

  • Вільний рух осіб

  • Вільний рух послуг

  • Свобода підприємницької діяльності

  • Визнання дипломів

  • Рух платежів

  • Частина II. Консолідовані версії Договору про Європейський Союз та Договору про функціонування Європейського Союзу

  • Розділ І. Загальні положення

  • Розділ ІІ. Положення щодо демократичних принципів

  • Розділ IV. Положення щодо посиленої співпраці

  • Глава 2. Спеціальні положення про спільну зовнішню та безпекову політику

  • Розділ VI. Прикінцеві Положення

  • Консолідована версія договору про функціонування європейського союзу

  • Розділ II. Положення загального застосування

  • Частина два. Громадянство союзу та недискримінація

  • Частина три. Політики союзу та внутрішня діяльність

  • Розділ III. Сільське господарство та рибальство

  • Розділ IV. Вільний рух осіб, послуг та капіталу

  • Розділ V. Простір свободи, безпеки та правосуддя

  • Розділ VI. Транспорт

  • Розділ VII. Спільні правила конкуренції, оподаткування та наближення законодавства

  • Розділ VIII. Економічна та монетарна політика

  • Розділ IX. Зайнятість

  • Розділ X. Соціальна політика

  • Розділ XI. Європейський соціальний фонд

  • Розділ XIII. Культура

  • Розділ XV. Захист прав споживачів

  • Розділ XVII. Промисловість

  • Розділ XIX. Дослідження, технічний розвиток і космос

  • Розділ XX. Довкілля

  • Розділ XXI. Енергетика

  • Частина чотири. Асоціювання заморських країн та територій

  • Частина п'ять. Зовнішня діяльність союзу

  • Розділ IV. Обмежувальні заходи

  • Частина шість. Інституційні та фінансові положення

  • Розділ II. Фінансові положення

  • Розділ III. Посилена співпраця

  • Частина сім. Загальні та прикінцеві положення