Структуру бюджету Європейської Спільноти можна представити горизонтально та вертикально. Горизонтальна структура бюджету — це структура, яку формують європейські інституції. В цій структурі виокремлюють т. зв. секції зі своїми доходами та витратами: Парламенту, Ради ЄС, Європейської Комісії, Суду Європейського Союзу, Європейського суду аудиторів, Соціально-економічного комітету, Комітету регіонів, Омбудсмена та Європейського інспектора з захисту даних. Витрати всіх цих інституцій, окрім Європейської Комісії, мають адміністративний характер. В частині Європейської Комісії поза адміністративними витратами є ще операційні витрати, тобто витрати призначені на реалізацію політики Спільноти. Частка операційних витрат є у бюджеті найбільшою — близько 95%.
Вертикальну структуру бюджету формують доходи та витрати, згруповані за підсекціями, назвами, розділами, статтями та пунктами. В класифікації доходів бюджету за назвами виокремлюють власні доходи, відсотки від заборгованості та позичкові операції. Серед адміністративних витрат — витрати на обробку інформації, а також на трудові та адміністративні ресурси, а операційні витрати Європейської Комісії поділяються на підсекції: дослідження та розвиток технологій, спільна закордонна політика, енергетична та ядерна безпека та охорона середовища.
Визначальну роль у формуванні бюджету Європейського Союзу, як за доходами так і за витратами, відіграє Фінансова перспектива — політичне рішення держав — членів щодо фінансування Спільноти протягом семи років Процес схвалення Фінансової перспективи триває майже два роки. Усі витрати в Фінансовій перспективі поділені на групи, що відповідають актуальним політичним пріоритетам Спільнот в даному періоді. Для кожної з тих груп визначаються максимальна межа витрат і кошти в наступних роках. Класифікація витрат у Фінансовій перспективі Спільноти зазвичай наближена до класифікації операційних витрат Комісії.
Пропозиції, зроблені державами — членами під час схвалення Фінансової перспективи, затверджуються чинним протягом семи років правовим актом Європейського Союзу — Міжінституційне порозуміння між Радою, Парламентом і Європейською Комісією. Усі інституції, які беруть участь у приготуванні річних бюджетів, зобов'язані дотримуватися усталеної в Фінансовій перспективі межі витрат.
При цьому слід враховувати, що Фінансову перспективу не можна трактувати як звичайну фінансову програму, оскільки передбачені в ній для окремих груп межі витрат та загальна межа власних коштів мають в принципі зобов'язальний характер в процесі ухвалення річних бюджетів. Водночас, у Фінансовій перспективі окреслені лише головні групи витрат, натомість в річному бюджеті витрати окреслені дуже детально. Отже, існує певна свобода деталізації витрат у межах окремих груп.
Необхідність щорічного так званого технічного узгодження Фінансової перспективи з поточною ситуацією, зумовлена, принаймні, трьома причинами:
• 1) інфляцією, яку неможливо передбачити під час складання Фінансової перспективи;
• 2) зміною даних, що стосуються цього документу;
• 3) необхідністю застосування принципів індексації при розрахунку деяких витрат, пов'язаних з сільським господарством, що випливають з попередньої допомоги при вступі і розширенні ЄС.
Фінансова перспектива на 2007—2013 роки
Фінансова перспектива на 2000—2006 роки, приготована як частина соціально-економічної програми, називалася Агенда 2000: в напрямку сильнішого та більшого ЄС, і враховувала три пріоритети: реформування спільної сільськогосподарської політики, реформування структурної політики і розширення ЄС. У фінансовій перспективі на 2007—2013 роки, остаточно затвердженій 17 травня 2006 року, згідно з прийнятим між Парламентом, Радою ЄС та Комісією Міжінституційним порозумінням "В справі бюджетної дисципліни та належного управління фінансами", виокремлено шість пріоритетів, чотири з яких окреслюють напрями та завдання розвитку Європейського Союзу, а два пов'язані з функціонуванням Спільноти. Ці пріоритети та кошти, призначені на їх фінансування.
Постійне зростання, в тому числі:
• а) конкурентоспроможність на користь зростання та зайнятості; ця мета є доповненням принципів спільного ринку, а завданнями якого є зміцнення конкурентоспроможності європейських підприємств, збільшення наукових досліджень і прискорення розвитку нових технологій через створення Європейського дослідницького простору, сполучення Європи транспортною мережею, поліпшення якості освіти і розвитку в ЄС, розширення програм Спільноти та соціальної політики;
• б) єдність на корись зростання та зайнятості; способом її досягнення має бути концентрація засобів на інвестиційні цілі, пожвавлення торгівлі всередині Спільноти, удосконалення багаторівневого управління та реалізації принципу субсидіарності, використання ефекту мобілізації додаткових коштів на нові інвестиції в публічній та приватній сферах через принцип співфінансування проектів; для реалізації цих цілей використовують два структурні фонди: Європейський регіональний фонд та Європейський соціальний фонд, а також, додатково, Фонд єдності.
• 2. Охорона та управління природними ресурсами, в тому числі сільське господарство; у межах Спільної сільськогосподарської політики плануються реформи, спрямовані на її узгодження з принципами Світової організації торгівлі, зокрема, шляхом спрощення застосування засобів ринкової підтримки та надання безпосередньої фінансової підтримки сільського господарства, а також підтримки зрівноваженого розвитку сільського середовища, тобто його реструктуризації та модернізації; кошти призначені на цю діяльність будуть надходити з Європейського сільськогосподарського фонду на користь Розвитку сільськогосподарських територій та Європейського фонду Рибальства.
• 3. Громадянство, свобода, безпека та справедливість, в тому числі:
– а) свобода, безпека та справедливість; цей пріоритет реалізується шляхом створення Агентства у справах зовнішнього кордону ЄС, провадження спільної політики стосовно іммігрантів, зміцнення Європолу, Європейської поліційної академії та Євроюсту; інші завдання — це охорона громадян від стихійних лих, екологічних криз та криз і загроз здоров'ю, а також підтримка європейської культурної співпраці;
– б) громадянство.
• 4. Європейський Союз як глобальний партнер — діяльність у сфері зовнішньої політики, зміцнення європейської політики сусідства, зокрема, за допомогою впливу перед вступом в ЄС, поточних резервів, призначених на допомогу в непередбачуваних випадках і позичок.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи європейської інтеграції» автора Мальська М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Структура бюджету“ на сторінці 1. Приємного читання.
