Розширення європейського союзу

Основи європейської інтеграції

Установчі договори трьох Європейських Співтовариств, а саме: Європейського Співтовариства вугілля та сталі (1951), Євроатому та Європейського економічного співтовариства (1957) підписали шість країн: Бельгія, Франція, Нідерланди, Люксембург, Федеративна Республіка Німеччина та Італія. Ці країни називають державами — засновниками Європейського Союзу. Держави — засновники вже на самому початку передбачили можливість збільшення кількості членів і сформулювали в ст. 0 Римського договору (зараз — ст. 49 Договору про Європейський Союз) загальні принципи їх прийняття: "Кожна європейська держава, яка поважає принципи свободи, демократії, права людини та основні свободи, а також верховенство права держави, може претендувати на членство в Союзі. З цією метою вона складає свою заяву в Раді, яка ухвалює рішення, діючи одноголосно після консультацій з Комісією, а також після отримання згоди абсолютною більшістю голосів членів Європейського Парламенту.

Умови прийняття та достосування, які випливають з цього прийняття, у договорах, що становлять основу дій Союзу є предметом угоди між державами-членами і державою, яка претендує на членство. Ця угода підлягає ратифікації всіма державами, згідно з їхніми відповідними конституційними вимогами".

Європейський Союз поповнювався новими членами уже шість разів:

• 1. У 1973 році до Співтовариств долучилися Велика Британія, Данія та Ірландія.

• 2. У 1981 році до Співтовариств прийняли Грецію.

• 3. У 1986 році до Європейських Співтовариств приєдналися Іспанія та Португалія.

• 4. У 1995 році кількість держав — членів збільшилося до 15, після прийняття Австрії, Швеції та Фінляндії.

• 5. П'яте збільшення кількості держав — членів в 2004 році стало найбільшим одноразовим розширенням ЄЄ.. До Європейського Союзу вступили Мальта і Кіпр, а також вісім держав Центрально-Східної Європи: Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Литва, Латвія, Естонія та Словенія. Після цього розширення Європейський Союз налічував 25 членів.

• 6. Під час останнього розширення в 2007 році було прийнято дві держави — Болгарію та Румунію.

Етапи останніх розширень

Угоди про асоціацію

Усі держави останніх розширень підписали спочатку з Європейським Союзом так звані європейські договори, тобто договори про асоціацію, які мали на меті підготувати їх до повного членства. Мальта і Кіпр підписали їх ще в 70-х роках (Мальта — 1970 р., Кіпр — 1972 р.). З держав Центральної та Східної Європи першими, в 1991 році, такі договори підписали Польща та Угорщина. Європейські договори стосувалися співпраці договірних сторін майже в усіх сферах економічного та суспільного життя. Вони визначали зовнішні зобов'язання держав, що претендують на членство, і необхідність суттєвих змін їхніх правових систем, економічної політики та стосовно суспільного життя і стосувалися таких питань: політичного діалогу, свободи переміщення товарів, переміщення працівників, створення підприємств і надання послуг, платежів, капіталу та конкуренції, узгодження законодавства, економічної співпраці, культурної співпраці, фінансової співпраці, інституцій-них положень, охорони середовища, транспорту, мита. Угоди про асоціацію є правовими актами, що спричиняють певні наслідки, зокрема, необхідність дотримання передбачених ними правил як у сфері реформування права, так і при ухваленні рішень та дій державної адміністрації окремих держав. Держави, що претендували на членство, повинні були передусім узгодити свої правові системи з правовим доробком Європейського Союзу (acquis communautaire).

Наступний розділ:

Заявки на членство


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи європейської інтеграції» автора Мальська М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розширення європейського союзу“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Зародження європейських інтеграційних процесів

  • Проблеми суверенітету та європейської інтеграції

  • Європейська інтеграція та наднаціональність співтовариств

  • Етапи економічної інтеграції

  • Договір про Європейський Союз

  • Амстердамський договір

  • Інституційна система європейського союзу

  • Рада Європейського Союзу

  • Європейська Комісія

  • Європейський Парламент

  • Суд Європейського Союзу

  • Система ухвалення рішень

  • Процедура ухвалення рішень

  • Процедура погодження

  • Бюджет європейського союзу

  • Бюджетна процедура

  • Структура бюджету

  • Зовнішні відносини європейського союзу

  • Дипломатичні відносини

  • Договірна здатність

  • Спільна зовнішня політика та політика безпеки

  • Розширення європейського союзу
  • Заявки на членство

  • Партнерство для членства

  • Держави-кандидати та члени європейської асоціації вільної торгівлі

  • Економічний і валютний союз

  • Процес творення

  • Євро

  • Розмежування компетенцій

  • Спільний внутрішній ринок

  • Усунення фізичних і технічних бар'єрів

  • Вільний рух осіб

  • Вільний рух послуг

  • Свобода підприємницької діяльності

  • Визнання дипломів

  • Рух платежів

  • Частина II. Консолідовані версії Договору про Європейський Союз та Договору про функціонування Європейського Союзу

  • Розділ І. Загальні положення

  • Розділ ІІ. Положення щодо демократичних принципів

  • Розділ IV. Положення щодо посиленої співпраці

  • Глава 2. Спеціальні положення про спільну зовнішню та безпекову політику

  • Розділ VI. Прикінцеві Положення

  • Консолідована версія договору про функціонування європейського союзу

  • Розділ II. Положення загального застосування

  • Частина два. Громадянство союзу та недискримінація

  • Частина три. Політики союзу та внутрішня діяльність

  • Розділ III. Сільське господарство та рибальство

  • Розділ IV. Вільний рух осіб, послуг та капіталу

  • Розділ V. Простір свободи, безпеки та правосуддя

  • Розділ VI. Транспорт

  • Розділ VII. Спільні правила конкуренції, оподаткування та наближення законодавства

  • Розділ VIII. Економічна та монетарна політика

  • Розділ IX. Зайнятість

  • Розділ X. Соціальна політика

  • Розділ XI. Європейський соціальний фонд

  • Розділ XIII. Культура

  • Розділ XV. Захист прав споживачів

  • Розділ XVII. Промисловість

  • Розділ XIX. Дослідження, технічний розвиток і космос

  • Розділ XX. Довкілля

  • Розділ XXI. Енергетика

  • Частина чотири. Асоціювання заморських країн та територій

  • Частина п'ять. Зовнішня діяльність союзу

  • Розділ IV. Обмежувальні заходи

  • Частина шість. Інституційні та фінансові положення

  • Розділ II. Фінансові положення

  • Розділ III. Посилена співпраця

  • Частина сім. Загальні та прикінцеві положення