• 5. Адміністрація — витрати всіх інституцій, пенсії та європейські школи.
• 6. Відшкодування (компенсації).
Загалом заплановані на 2007—2013 роки обов'язкові витрати становлять 864313 млн євро, що дорівнює 1,05% доходу Євросоюзу, кошти на оплату операційних витрат 820780 млн євро (1,00% доходів Євросоюзу).
Поза фінансовими межами залишаються інструменти гнучкості, необхідні для задоволення непередбачуваних потреб і несподіваних криз. Повна сума, призначена на збільшення гнучкості бюджету, повинна становити 0,03% сукупного доходу ЄС на усі сім років. На 2007—2013 роки заплановано суму 13,4 млрд євро на такі інструменти:
• Інструмент еластичності — 200 млн євро на рік (усього на 7 років — 1,4 млрд євро) — на фінансування чітко окреслених витрат, що не мають забезпечення в межах доступних меж фінансованих з однієї або кількох позицій бюджету;
• Фонд солідарності Європейського Союзу — 1 млрд євро на рік (7 млрд) — уможливлює швидку фінансову допомогу за стихійних лих на території держави — члена або держави — кандидата;
• Європейський фонд пристосування до глобалізації — 500 млрд євро на рік (3,5 млрд євро) — новий фонд, метою якого є забезпечення додаткової підтримки працівникам, які відчувають наслідки значних структурних змін, що відбуваються у структурі світової торгівлі, а також у разі повної втрати роботи, допомоги в поверненні на робочий ринок;
• Резерв для надзвичайної допомоги (цей інструмент передбачений бюджетом ЄС) — 221 млн євро на рік (1,5 млрд) — призначений для швидкої реакції на потреби третіх країн, які не можна було передбачити в час формування бюджету, передусім на гуманітарну допомогу та цивільне управління кризами чи захист від наслідків криз.
Доходи загального бюджету Європейських Спільнот повинні покрити заплановані раніше бюджетні витрати, отже, вони є підсумковим обсягом. Згідно з принципом бюджетної рівноваги, як уже зазначалося, бюджет Спільнот не може бути дефіцитним, тому кожне збільшення витрат спричиняє необхідність їх покриття, тобто забезпечення додаткових надходжень до бюджету. Обсяг бюджетних доходів обмежений двома показниками: максимальною межею зобов'язань і максимальною межею платежу. На практиці максимальних значень ці показники не досягають. Фактичні обсяги платежів у бюджет Спільноти перебувають у межах 0,9—1,19% її доходу.
Основним джерелом доходів загального бюджету Європейського Союзу є власні кошти (ст. 269 Договору про заснування Європейського Союзу). З інших джерел надходить лише незначна частка доходів бюджету (близько 2%). Однак Договір не окреслює чітко власних коштів. Це робить Рада ЄС на пропозицію Європейської Комісії, отримавши висновок Європейського Парламенту, Європейського суду аудиторів, Соціально-економічного комітету і затверджуючи приписи щодо системи власних коштів та рекомендуючи державам — членам їх схвалити.
Чинні принципи регулювання власних коштів описані в рішенні Ради з питань систем власних коштів Спільнот від 2006 року, прийнятому замість Рішення Ради з того ж питання від 29 вересня 2000 року. Нові ухвали стосовно власних коштів, згідно з загальним принципом справедливості, покликані забезпечити умови, за яких на жодну з держав — членів не буде покладено надмірний бюджетний тягар. Власні кошти, незалежні від інших доходів, цілковито фінансують бюджет ЄС.
Власні кошти творять:
• традиційні власні кошти, а саме: мито, яке стягується на підставі Спільного митного тарифу, в тому числі мито на сільськогосподарські товари і несільськогосподарські товари, а також податки, премії, додаткові та прирівняні кошти, які будуть або були прийняті інституціями Спільнот стосовно торгівлі з державами, які не є членами ЄС; внески та інші оплати, передбачені в межах організації спільного ринку цукру (так звані цукрові складові);
• кошти від сплати ПДВ;
• власні кошти з БКБ (так зване четверте джерело);
• інші доходи, які походять з різних зобов'язань, запроваджених у межах спільної політики згідно з Договором про заснування Європейського співтовариства або Договором Євроатом.
Частка доходів, які походять з традиційних власних коштів, у формуванні загального бюджету однозначно зменшується: 1971 року вона становила 85, 7% бюджетних доходів, а 2007 року — лише 15%; 1971 року частка сплаченого мита на сільськогосподарські продукти і цукрові внески в формування бюджету Європейського Союзу становила 30, 6%, а 2007 — лише 1,75%. Цукрові внески надходять у бюджет через виробників цукру та ізоглюкози, залежно від обсягу виробництва, для утримання рівноваги на ринку цукру, тобто на покриття витрат на створення запасів і забезпечення рівномірного надходження цукру на ринок протягом усього року.
Частка мита накладеного на несільськогосподарські товари, як і частка мита від імпорту сільськогосподарських продуктів, також зменшується. Причиною є щораз численніші міжнародні домовленості між членами СОТ з іншими країнами. За 1971—2004 роки частка надходжень у союзний бюджет з цього джерела зменшилася більш як удвічі — з 25,0 до 10,4%, 2006 року становила 13%, а 2007 — 13,24%.
До бюджету Спільнот надходить 75% зібраного мита, а 25% залишається у держав — членів для покриття витрат, тобто утримання митної адміністрації.
Ще одним джерелом поповнення бюджету ЄС є дохід від ПДВ, який стягується в кожній державі — члені. Обсяг внеску у бюджет від цього податку обчислюється за встановленою методикою. Для всіх держав — членів існує основа ПДВ, яка є однаковою, при її визначенні не враховуються фактичні ставки цього податку в окремих державах — членах. Частка цього джерела доходів у формуванні бюджету зменшилася з 57,2% в 1988 році до 15,4%.в 2007 році.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи європейської інтеграції» автора Мальська М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Структура бюджету“ на сторінці 2. Приємного читання.
