Провідні напрями родинно-сімейного виховання

Педагогіка сімейного виховання

• статеву освіту і виховання дітей і молоді та засвоєння ними соціально-історичного досвіду взаємовідносин між чоловіком і жінкою, цінності справжніх людських почуттів;

• формування моральних взаємовідносин між хлопчиками і дівчатками, юнаками і дівчатами, виховання культури інтимних почуттів;

• засвоєння наукових понять про біологічні і соціальні особливості статі, специфіку розвитку чоловіка і жінки, особливості їхньої поведінки;

• підготовку до шлюбу і створення здорової і щасливої сім'ї.

Від морально-психологічного клімату в сім'ї, від взаємовідносин між батьками, ставлення їх до дітей залежить виховання у підростаючого покоління кращих моральних якостей. Стародавня мудрість-говорить: виховуючи хлопчика – виховують чоловіка, виховуючи дівчинку – виховують націю. Людиною, особистістю, громадянином дитину виховує сім'я і, перш за все, мати. Кажуть світ такий, яка в ньому жінка, а зрілість суспільства визначається рівнем ставлення до неї.

Художньо-естетичне виховання дітей у сім'ї починається дуже рано. Це мамина колискова пісня, що споетизовує природу, любов і ніжність, людяність і добро, ладки-потішки, дитячі ігри, казки.

Зусилля сучасної української сім'ї мають бути спрямовані на формування у дітей основ естетичної культури, що включає:

• естетичне сприйняття прекрасного в навколишній дійсності, природі і відносинах між людьми, відповідне ставлення до нього;

• оволодіння цінностями і знаннями в галузі світового, національного і народного мистецтва, музики, архітектури, побуту, ремесел, гри;

• формування у дітей естетичного сприйняття творів літератури і мистецтва, умінь оцінювати їх і висловлювати свої погляди; глибокої поваги і бережливого ставлення до пам'ятників культури, народної творчості;

• виховання інтересу і прагнень дітей до розвитку художніх здібностей і творчої діяльності у різних видах мистецтва і літератури, вдосконалення естетичних знань, умінь і навичок;

• виховання потреби естетизації поведінки, праці, навчання, побуту, відпочинку; вміння робити себе і все навколо себе прекрасним, примножувати культурно-мистецькі надбання народу.

Формування духовності й духовної культури дітей у сім'ї певним чином відображає сферу інтересів і потреб життя суспільства. Це найповніше виражається в життєвій моралі та культурі спілкування й поведінки, політичній, правовій і художньо-естетичній культурі.

Виховання духовної культури дітей у сім'ї не зводиться лише до начитаності, ерудиції й освіченості. Його змістом є формування активного, творчого і разом з тим відповідального ставлення дітей до життя.

Збагачення духовності особистості відбувається шляхом засвоєння нею як національних, так і світових надбань культури. Національне і вселюдське розглядаються як дві сторони єдиного процесу розвитку людської цивілізації. Вселюдське функціонує тільки завдяки національному й виявляє себе через національне. Саме тому глибинне збагачення й осягнення національного є водночас освоєння й збагачення вселюдського.

Пізнання людьми національного мистецтва допомагає їм глибше зрозуміти пісенні, музичні, танцювальні жанри народів світу.

Значне місце у формуванні духовності людини посідає родинно- побутова культура, в якій найбільш повно відображено норми стосунків у сім'ї, шанобливе ставлення до батьків, жінки-матері, дідуся, бабусі та ін. Зміст родинно-побутової культури сприяє збереженню рідної мови, традицій, історії родоводу, забезпечує духовну єдність поколінь, неперервність минулого, сучасного і майбутнього нації.

Духовність виховання – це система, уклад життя народу, нації, сім'ї, умова, яка забезпечує здійснення розумового, інтелектуального, морального, естетичного, емоційно-чуттєвого розвитку особистості та формування її світогляду, включення в економічне, політичне, ідеологічне й культурне життя народу.

Формування духовності тісно пов'язується з релігійними вихованими традиціями. Кожна релігія більшою чи меншою мірою взаємодіє з культурою відповідного етносу. Церква виховує повагу молоді до старших, патріотичні почуття, милосердя, регламентує як норму доброзичливі стосунки між людьми, завжди залишається духовною скарбницею.

Сучасна українська сім'я, родина сьогодні має стати справжнім осередком формування основ духовної культури дітей і молоді. Ця культура має осягатися через сім'ю, родину, працю, громадянську приналежність.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогіка сімейного виховання» автора Маценко Л.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Провідні напрями родинно-сімейного виховання“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Тема 1. Сім'я – основний інститут виховання особистості

  • Тема 2. Функції сучасної сім'ї

  • Матеріально-економічна функція

  • Комунікативна функція. Психологічний клімат сім'ї

  • Виховна функція

  • Рекреативна функція

  • Тема 3. Типологія сімей

  • Типології сім'ї на основі особливостей спілкування і міжособистісних стосунків

  • Типологізація родин на основі аналізу наслідків впливу на формування соціальних навичок дитини

  • Тема 4. Проблемна сім'я як об'єкт соціальної роботи

  • Соціально-педагогічна діяльність соціального педагога в роботі з родиною. Її мета, завдання соціальних служб для молоді у роботі з сім'єю

  • Програма допомоги родині. Взаємодія соціального педагога з соціальними службами, організаціями й установами

  • Напрями та зміст роботи соціального педагога з проблемними сім'ями

  • Тема 5. Робота соціального педагога з молодими сім'ями

  • Система роботи соціального педагога з молодою родиною

  • Тема 6. Взаємодія соціального педагога, школи та сім'ї у розв'язанні проблем виховання особистості

  • Тема 7. Методика сімейного виховання

  • Завдання, зміст і методика виховання дітей у родині

  • Методи сімейного виховання

  • Характеристика методів формування досвіду поведінки

  • Характеристика методів стимулювання діяльності й поведінки

  • ДОДАТКИ

  • Сім'я і суспільство

  • Виховний ідеал української сім'ї

  • Провідні напрями родинно-сімейного виховання
  • Додаток Б. Новий сімейний кодекс і соціальна робота з сім'єю

  • Додаток В. Універсальна виховна система домашнього і шкільного виховання

  • Напрям 1: "Я – інші люди – суспільство" (фізичне, моральне, інтелектуальне, трудове, естетичне виховання)

  • Напрям 2: "Я – частинка природи" (екологічне виховання)

  • Формування у дитини самооцінки.

  • Проблеми нервових розладів та психічних захворювань у дітей

  • Особливості виховання "правопівкульних" та "лівопівкульних" дітей

  • Особливості виховання обдарованих дітей

  • Додаток Д. Соціальний паспорт сім'ї

  • Додаток З. Анкета "Взаємини в сім'ї"

  • Додаток І. Поради батькам щодо профілактики поширення серед учнів наркогенних речовин

  • Сім'я і родинне виховання в Україні з найдавніших часів до XIX століття

  • Доля української родини й домашнього виховання у XX столітті

  • Основні тенденції сучасного сімейного виховання

  • Додаток Й. Сім'я як провідний компонент системи соціального формування особистості

  • Виховання дитини в сім'ї як соціально-педагогічне явище

  • Педагогічні шляхи подолання суперечності між ціннісними орієнтаціями сім'ї та суспільства

  • Додаток К. Ідеї сімейного виховання у творах А.С. Макаренка

  • Структура сім'ї, кількість дітей у сім'ї, неповна сім'я

  • Особистість вихователя

  • Батьківський авторитет. Види несправжнього батьківського авторитету. Справжній батьківський авторитет

  • Дисципліна і режим

  • Гра. Стадії гри. Помилки батьків при організації* дитячої гри. Види іграшок

  • Сімейне господарство

  • Виховання в праці

  • Статеве виховання

  • Додаток Л. Погляди В. О. Сухомлинского на сімейне виховання

  • Погляди В.О. Сухомлинского на сімейне виховання у книзі "Батьківська педагогіка"

  • Трудове виховання дітей в сім'ї

  • Виховання громадянина-патріота в сім'ї

  • "Серце віддаю дітям" – книга творчості та безцінних педагогічних ідей педагога-гуманіста В.О. Сухомлинського

  • Погляди В.О. Сухомлинського на проблеми сімейного виховання