З метою профілактики поширення серед учнів наркогенних речовин, батькам доцільно дати такі поради:
• 1. Встановлювати і дотримуватися загальноприйнятих норм поведінки, чіткого режиму життя (розподіл часу для праці, навчання, дозвілля, відпочинку); практикувати визначення кожному членові сім'ї його обов'язків, контролювати їх виконання, спільно з дітьми аналізувати стан життя родини, її перспективи, сімейні плани тощо.
• 2. Постійно тримати в полі зору шкільне життя дитини, цікавитись її успіхами, проблемами, труднощами, інтересами, запитами, прагненнями і способами їх задоволення.
• 3. Знати товаришів своєї дитини, коло її неформального спілкування, сповідувані нею ідеали, пріоритетні життєві орієнтири.
• 4. Виховувати у дітей відповідальне, ціннісне ставлення до свого здоров'я; культивувати розуміння обов'язку допомагати в майбутньому своїм літнім батькам, родичам, дітям, нужденним, утримувати свою сім'ю.
• 5. Компетентно й педагогічно грамотно (без повчань, моралізування, надокучливості, залякування, з урахуванням індивідуальних і вікових характеристик) обговорювати з дітьми проблеми асоціального змісту життя окремих людей (наркоманів, токсикоманів, алкоголіків). Стежити і намагатися, щоб перша інформація про наркотичне лихо і сумнівний "кайф" надійшла до дітей саме від батьків, родини, а не від компанії з вулиці.
• 6. Обмежувати доступ дітей до інформації, що популяризує наркоманію, зваблює їх насолодою від вживання наркотичних і токсичних речовин (кіно, відеофільми, пісенні твори, що акцентують на привабливих сценах "кайфування" в стані наркотичного одурманення свідомості, розуму людини).
• 7. Розвивати й заохочувати у дітей самостійність, уміння відстоювати власну позицію, переконання; навчати їх протистояти агітації прихильників сучасного способу життя, прикрашеного наркотичними і токсичними речовинами, алкоголем тощо.
• 8. Підтримувати постійний зв'язок зі школою, іншими виховними закладами, допомагати їм у пропаганді здорового способу життя підростаючого покоління.
• 9. Знати і вміти пояснити основні прикмети чи зовнішні ознаки вживання дітьми наркотиків, токсичних речовин, алкоголю (зміна фізичного стану, поведінки, активності тощо).
• 10. Бути готовими і рішучими до консультацій з педагогами, психологами, медиками; до відвертої, спокійної розмови з дитиною; до прийняття "дисциплінарних" рішень щодо обмеження "непродуктивного" часу життя дитини і контактування її з "підозрілими" товаришами.
Додаток Ї. Зародження й розвиток українського сімейного виховання
План.
• 1. Сім'я і родинне виховання в Україні з найдавніших часів до XIX століття.
• 2. Доля української родини й домашнього виховання у XX століття.
• 3. Основні тенденції сучасного сімейного виховання.
Сім'я, як явище історично закономірне, пройшла складний шлях розвитку. Уже в прадавні часи сім'я виконувала такі основні функції, як відтворення, виховання або передачу соціального досвіду підростаючим поколінням, господарсько-економічну, споживання і побуту в діяльності сім'ї та духовну.
Слов'яни створили систему виховання, яка відповідала розвиткові продуктивних сил суспільства, а також шлюбно-сімейним відносинам. У період матріархату та й екзогамії дітей до 6 років виховувала мати, пізніше хлопчиків віддавали до спільних чоловічих жител, дівчаток – до жіночих, де їхніми наставниками ставали брати і сестри по матері. З утвердженням патріархату відбувся перехід від безладних зв'язків до одношлюбної сім'ї – моногамії. Чоловічі й жіночі житла трансформувалися в так звані будинки молоді, куди батьки віддавали дітей на виховання.
Виховання в роді ставило за мету підготовку сильного і вправного орача, мисливця, воїна, а жінки – здатної не тільки прясти й ткати, а й за потреби дати відсіч ворогові. Тогочасна народна педагогіка чітко визначила послідовність етапів раннього виховання дітей: період баяння – (від народження до 1,5-2 років) – спілкування матері з дитиною, основний засіб – колискова пісня; період пестування – 2-5 років) – з роду виділялися пестуни й пестунки, які виховували дітей, залучали їх до дитячих ігор; період набуття трудових навичок і оволодіння нормами моральної поведінки (5-10 років). Провідним засобам виховання була праця: випасання худоби, участь в оранці, збирання ягід, плодів. Завершальний етап виховання – ініціація – як система випробувань на фізичну зрілість і виробничу готовність.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогіка сімейного виховання» автора Маценко Л.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Додаток І. Поради батькам щодо профілактики поширення серед учнів наркогенних речовин“ на сторінці 1. Приємного читання.
