Сім'я – природній й найбільш стійкий елемент людського суспільства. В ній найповніше зберігаються першоознаки давніх етносів та відображають усі етапи історичного розвитку кожного народу. Разом з тим сім'я не є чимось абсолютно сталим. Вона акумулює в собі всі найважливіші ознаки суспільних процесів, економічного та культурного розвитку і водночас ніби випромінює їх у суспільство та взаємодіє з ним.
Сім'я тисячами ниток зв'язана з суспільством. Кожний член сім'ї зберігає певну автономність і завдяки цьому входить до різних інших об'єднань людей та соціальних груп: виробничих, навчальних, дитячих і юнацьких організацій, громадських спілок, політичних партій, вступає в зв'язок із закладами торгівлі, охорони здоров'я, з місцевою владою та іншими співтовариствами. Таким чином, відносини в сім'ї постають не тільки з волі її членів, а й під впливом зовнішніх умов, соціального життя суспільства.
Інтенсивна індустріалізація виробництва, відчуження праці і її результатів від сім'ї значною мірою сприяли утворенню нуклеарної сім'ї. Така сім'я складається лише з чоловіка і дружини та їхніх дітей.
Нуклеарна сім'я найкращим чином пристосована до сучасного індустріального суспільства. По-перше, відокремлення праці від сім'ї і включення членів сім'ї до суспільного виробництва потребують пересування людей як представників певних професій з однієї місцевості до іншої. По-друге, члени сім'ї мають можливість існувати в різних професіях, займати різне становище і отримувати різну винагороду за працю. По-третє, розвиток системи соціального забезпечення, сфери послуг, виплата пенсій тощо знижують у хворих і людей похилого віку необхідність шукати опору в сім'ї. По-четверте, суспільне виробництво все більше висуває на передній план особисті заслуги людини, що дозволяє їй, виявивши уміння і здібності, не розраховувати на допомогу родичів.
Сучасна сім'я буде повноцінною ланкою суспільства тільки за умови виконання своїх основних функцій.
Економічна функція – одна з першорядних. Вона забезпечує статус сім'ї як повноправної виробничо-господарської одиниці і є необхідною умовою добробуту, фізичного розвитку усіх її членів, здійснення громадських свобод і прав.
Репродуктивна функція сім'ї буде успішною у тісному взаємозв'язку з економічною, що забезпечить достатню народжуваність дітей, матеріальні умови їх зростання і виховання.
Виховна функція – це здійснення в сучасних умовах первинної соціалізації дітей, привчання їх до соціальної зрілості. Сім'я забезпечує духовний розвиток особистості дітей, привчання і вироблення ставлення до праці як основного джерела розвитку і благополуччя людини, формує світогляд і характер громадянина України, здатного до захисту її інтересів в усіх формах, видах і виявах, аж до самопожертви.
Рекреативна функція в сучасних умовах забезпечує фізичну, матеріальну і психологічну взаємодопомогу, зміцнення здоров'я, дозвілля членів сім'ї. Разом з тим, ця функція в умовах психологічних стресів, що постійно тривають на основі соціальної депресії і кризи має відігравати роль морального щита, яким захищає сім'я саму себе і кожного з своїх членів, від усіх негараздів і бід. Рекреативна функція є тим життєдайним і сонячним оазисом, де виростає все, що приносить радість і упевненість людині.
Комунікативна функція задовольняє потребу членів сім'ї в спілкуванні. Моральне і психологічне здоров'я людини, її емоційна культура перебувають у прямій залежності від характеру внутрісімейного спілкування, його морально-психологічної атмосфери та стосунків у сім'ї.
Регулятивна функція має забезпечити систему регулювання взаємовідносин між членами сім'ї. На цій основі здійснюється первинний соціальний контроль діяльності усіх членів сім'ї та реалізація влади й авторитету батьків. У демократичній сім'ї регулятивна функція визначається здебільшого моральними нормами, особистим прикладом старших членів сім'ї і, в першу чергу, батьків у ставленні до дітей, оцінки їх різноманітної діяльності. Регулятивна функція сім'ї виявляється і у взаємодії усіх її членів з суспільством, соціальними інститутами, виконанні громадянських обов'язків та здійсненні прав і свобод.
Разом з тим стабільність, міцність і єдність сім'ї забезпечуються і взаємною любов'ю, моральною, економічною, правовою та іншими видами взаємної відповідальності всіх її членів, взаємопідгримкою, взаєморозумінням та емоційною прив'язаністю. В сім'ї людина відновлює свої духовні і фізичні сили, заряджається енергією для трудових, творчих звершень, активної участі в суспільному житті.
Правове регулювання відносин у сім'ї між батьками і дітьми здійснюється на основі Конституції України, законодавства про шлюб і сім'ю та цивільного Кодексу України. Правовідносини між батьками і дітьми регулюються також такими міжнародними документами, як Загальна декларація прав людини, Декларація прав дитини і Конвенція про права дитини, схвалені Генеральною Асамблеєю ООН і ратифіковані Верховною Радою України, в яких, зокрема, зазначено, "що дитині для повного і гармонійного розвитку її особистості треба рости в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння".
Виховний ідеал української сім'ї
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогіка сімейного виховання» автора Маценко Л.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сім'я і суспільство“ на сторінці 1. Приємного читання.
