Людина розвивається духовно й фізично тільки в праці. Без праці вона деградує. Будь-які спроби уникнути продуктивної праці призводять до негараздів і для особистості, і для суспільства. З цього приводу К. Ушинський писав: "Якби люди винайшли філософський камінь, то біда була б ще невелика: золото перестало б бути монетою. Але якби вони знайшли казковий мішок, з якого вискакує все, чого душа забажає, або винайшли машину, яка цілком заміняє всяку працю людини, то самий розвиток людства припинився б: розбещеність і дикість полонили б суспільство".
Праця завжди була основою для людського життя, для створення добробуту й культури. В нашій країні праця перестала бути предметом експлуатації, вона стала справою честі, слави, доблесті й геройства.
Тому й у виховній роботі праця має бути одним з основних елементів.
Спробуємо докладніше проаналізувати зміст і значення трудового виховання в сім'ї. Перше, про що особливо повинні пам'ятати батьки, це таке. Дитина буде членом суспільства, отже, її значення в цьому суспільстві, цінність її як громадянина залежатимуть виключно від того, наскільки вона зможе брати участь у суспільній праці, наскільки вона буде до цієї праці підготовлена. Але від цього залежатиме і її добробут, матеріальний рівень її життя.
Отже, трудова підготовка, виховання трудової якості людини – це підготовка і виховання не тільки майбутнього хорошого чи поганого громадянина, але й виховання його майбутнього життєвого рівня, його добробуту.
Друге: працювати можна з потреби, із життєвої необхідності. В людській історії здебільшого праця завжди мала такий характер примусової тяжкої дії, необхідної для того, щоб не вмерти з голоду. Але вже і за старих часів люди намагалися бути не тільки робочою силою, але й творчою силою. Навчити творчо працювати – особливе завдання вихователя.
Творча праця, можлива тільки тоді, коли людина ставиться до роботи з любов'ю коли вона свідомо вбачає в ній радість, розуміє користь і необхідність праці, коли праця робиться для неї основною формою виявлення особистості й таланту. Таке ставлення до праці можливе тільки тоді, коли створилася глибока звичка до трудового зусилля, коли ніяка робота не здається неприємною, якщо в ній є якийсь смисл.
Третє: у трудовому зусиллі виховується не тільки робоча підготовка людини, але й підготовка товариша, тобто виховується правильне ставлення до інших людей, – це вже буде моральна підготовка. Людина, яка намагається на кожному кроці від роботи ухилитися, як інші працюють, користується плодами їх праці, така людина – найаморальніша людина в суспільстві. Тільки участь у колективній праці дає змогу людині виробити правильне, моральне ставлення до інших людей – родинну любов і дружбу до кожного трудящого, обурення й засудження до ледаря, до людини, що ухиляється від праці.
Четверте: неправильно думати, що в трудовому вихованні розвиваються тільки мускули або зовнішні якості – зір, дотик, розвиваються пальці тощо. Фізичний розвиток у праці, звичайно, також має велике значення як важливий і цілком необхідний елемент фізичної культури. Але головна користь праці позначається у психічному, духовному розвитку людини.
П'яте: треба вказати ще на одну обставину, якій у нас, на жаль, не надають великого значення. Праця має не тільки значення суспільно- виробниче, але має велике значення і в особистому житті. Педагог добре знає, наскільки веселіше й щасливіше живуть люди, які багато що вміють робити, в яких усе вдається і ладиться, які не розгублюються ні за яких обставин, які вміють володіти речами і командувати ними. І навпаки, завжди викликають нашу жалість ті люди, які перед кожною дрібницею безпорадно спиняються, не вміють обслуговувати самі себе, а завжди потребують то няньок, то дружньої послуги, то допомоги, а якщо їм ніхто не допоможе, живуть у незручній обстановці, неохайно, брудно, розгублено.
Під працею ми розуміємо не тільки фізичну працю, мускульну роботу. З розвитком машинного виробництва фізична праця поступово втрачає своє колишнє значення в людському суспільному житті. Людина стає дедалі більше володарем великих, організованих механічних сил, від неї тепер усе більше й більше вимагається не фізичної, а розумової сили: розпорядливості, уважності, розрахунку, винахідливості, кмітливості, вправності.
Виникає запитання, якими засобами можна й треба викликати в дитини те чи інше трудове зусилля? Заходи ці можуть бути найрізноманітніші. В ранньому дитинстві, звичайно, багато дитині треба підказати і показати, але взагалі слід вважати ідеальною нормою, коли дитина сама помічає потребу тої чи іншої роботи, бачить, що матері або батькові ніколи її виконати, коли вона з власної ініціативи приходить на допомогу своєму сімейному колективу. Виховати таку готовність до праці, таку уважність до потреб свого колективу – значить виховати справжнього громадянина.
Дуже часто буває, що через свою недосвідченість, через погане орієнтування дитина не може самостійно помітити потреби в тій чи іншій роботі. Батьки повинні в таких випадках обережно підказати, допомогти дитині вияснити своє ставлення до цього завдання та взяти участь у його виконанні. Це можна найкраще зробити, викликаючи простий технічний інтерес до роботи, але й зловживати цим засобом не слід. Дитина повинна вміти виконувати й такі роботи, які не викликають у неї особливого інтересу, які стають у перший момент роботами нудними. Узагалі вона повинна виховуватися так, щоб вирішальним моментом у трудовому зусиллі була не його цікавість, а його користь, його необхідність. Батьки повинні виховувати в дитині здатність, терплячи і без хникання виконувати роботи неприємні. Потім, із розвитком дитини, навіть найнеприємніша робота даватиме їй радість, якщо суспільна цінність роботи буде для неї очевидна.
Виховання наших дітей повинно йти так, щоб у нашому суспільстві не було готових об'єктів для експлуатації, щоб ніякі експлуататорські апетити в нас не могли розвиватися навіть у домашніх умовах.
Тут батьки особливо уважно повинні стежити, щоб старші брати не користувалися працею молодших інакше, як порядком взаємної допомоги, щоб у сім'ї не було ніякої трудової нерівності.
Також не треба дитину карати за погану роботу або за роботу невиконану. Найважливіше в цьому разі – добитися того, щоб робота була все-таки виконана.
Статеве виховання
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогіка сімейного виховання» автора Маценко Л.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Виховання в праці“ на сторінці 1. Приємного читання.
