Питання про статеве виховання вважається одним із найважливіших педагогічних питань. І справді, в жодному іншому питанні не було стільки наплутано і стільки висловлено неправильних думок. А тим часом практично – це питання зовсім не таке важке, і в багатьох сім'ях воно розв'язується дуже просто й без болючих вагань. Воно стає важким тільки тоді, коли його розглядають окремо і коли йому надають занадто великого значення, виділяючи із загальної суми інших виховних питань.
Питання про статеве виховання в сім'ї може бути розв'язане правильно тільки тоді, коли батьки добре собі уявляють саму мету, до якої вони повинні йти в статевому вихованні своїх дітей. Якщо ця мета буде ясна, ясними стануть і шляхи її досягнення.
У статевому вихованні насамперед необхідно враховувати вікові особливості школярів. Так, у молодшому шкільному віці відбувається самоусвідомлення дітьми своєї статевої належності, закладаються психологічна та емоційна основи сексуальності – сором'язливість чи розв'язність, різкість чи м'якість, ласкавість чи грубість, доброта чи злість, щедрість чи скупість тощо. Еротична чутливість виявляється через внутрішню рецепцію (зона геніталій). У цьому віці діти активно засвоюють принципи спілкування людей різної статі. Більшість молодших школярів ще шукають розгадку секрету дітонародження, таємниці материнства. Власне сексуальна сфера перебуває у стадії спокою.
У період статевого дозрівання в підлітка зростає інтерес до протилежної статі, збільшується статевий потяг, стає актуальною інформація сексуального характеру. Велику увагу представники обох статей звертають на вторинні статеві ознаки. їх своєчасна поява і типовий для цього віку стан дає змогу відчути себе повноцінними чоловіками і жінками, проте вони відчувають невпевненість щодо пов'язаних із цим статусом ролей і функцій. З'являється схильність виділяти вторинні статеві ознаки як переваги зовнішності саме представників іншої статі.
Статеве дозрівання впливає і на психіку підлітка: починають формуватися чоловіча і жіноча психологія, з'являються викликані статевим потягом відповідні думки, інтерес до протилежної статі, книг, кінофільмів, розмов дорослих на інтимні теми. Статевий потяг і енергія знаходять вихід не обов'язково в статевому об'єкті. Це можуть бути різні види діяльності (туризм, спорт, музика та ін.), що вельми важливо для виховання особистості, оскільки раннє збудження дитячої сексуальності психологічно шкідливе, затримує подальший психосексуальний розвиток.
В юнацькому віці особистість загалом досягає фізичної зрілості, остаточно формується статева система. У юнаків цей період бурхливіший, ніж у дівчат, і характеризується підвищеною статевою збудливістю, різким зростанням еротичних інтересів і фантазій, потягом до осіб протилежної статі й підвищеною закоханістю. Завершується первинна соціалізація, громадське становлення особистості, її соціальне самовизначення, активне входження в суспільне життя, формування духовних цінностей.
У статевому вихованні молоді важливо зосередитися на формуванні моральних "гальм", які б запобігали відхиленням від норм у статевій поведінці, підготовці до сімейного життя. Батьки повинні акцентувати увагу на морально-психологічних питаннях, розв'язання яких сприяло б формуванню правильних взаємин між статями, унеможливлювало статеву розпусту, закладало підвалини міцної сім'ї у майбутньому. Передусім необхідно виховувати в дітях повагу до себе, чоловічу та жіночу гідність.
А.С. Макаренко вважав за доцільне проведення серйозних бесід (окремо з хлопцями і дівчатами) з питань статевої гігієни, а в старшому віці – із проблем небезпеки венеричних захворювань. Такі бесіди повинні торкатися "статевої моралі". Привід до них – цинічні розмови, підвищений інтерес до чужих сімейних справ, підозріле і не цілком пристойне ставлення до закоханих пар, легковажна дружба з дівчатами, неповага до жінки та ін.
Виняткове значення у статевому вихованні має формування у хлопців і дівчат сором'язливості, почуття відповідальність за свої дії. Вони мають усвідомити, що статеві зв'язки без справжнього почуття є вульгаризацією статевих бажань, яка позбавляє людину високого й прекрасного почуття. Легковажне статеве життя може стати причиною трагедій майбутньої сім'ї.
Звідси ясна мета статевого виховання. Ми повинні так виховати наших дітей, щоб вони тільки в любові могли втішатися статевим життям і щоб свою насолоду, свою любов і своє щастя вони реалізували в сім'ї.
Говорячи про виховання майбутнього статевого почуття нашої дитини, ми повинні, власне, говорити про виховання її майбутньої любові і про виховання її як майбутнього сім'янина. Кожен батько і кожна мати повинні поставити перед собою таку мету, щоб майбутній громадянин або майбутня громадянка, яких вони виховують, могли бути щасливі тільки в сімейній любові і щоб тільки в цій формі вони могли шукати й радощів статевого життя. Якщо батьки такої мети перед собою не поставлять, якщо вони її не досягнуть, їх діти житимуть безладним життям статі, отже, житимуть життям, повним усяких драм, нещастя, всякого бруду й суспільної шкоди.
Статеве виховання повинно бути вихованням саме любові, тобто великого почуття, почуття, прикрашеного єдністю життя, прагнень і надій. Але таке статеве виховання слід проводити без занадто відвертого й по суті цинічного розгляду вузько фізіологічних питань. Але ж, як проводити таке статеве виховання? В цій справі найголовніше місце посідає приклад. Справжня любов між батьком і матір'ю, їх пошана одного до одного, допомога і піклування, допустимі вияви ніжності й ласки, якщо все це відбувається на очах у дітей з першого року їх життя, служать могутнім виховним фактором, неминуче викликають у дітей увагу до таких серйозних і гарних взаємин між чоловіком і жінкою.
Другим дуже важливим фактором є взагалі виховання почуття любові в дитини. Якщо, виростаючи, дитина не навчилася любити батьків, братів і сестер, свою Батьківщину, якщо в її характері вихованні задатки грубого егоїзму, дуже важко сподіватися, що вона буде здатна глибоко полюбити обрану нею людину. Такі люди виявляють дуже часто найсильніші статеві почуття, але завжди схильні не поважати ту людину, що їх вабить, не дорожити її духовним життям і навіть не цікавитися нею. Тому вони легко міняють симпатії і дуже недалеко стоять від звичайної розпусти.
У такому вихованні корисно діятиме і правильний режим, встановлений у сім'ї. Хлопчик або дівчинка, що з дитинства звикли до порядку і не мають досвіду безладного і безвідповідального життя, цю свою звичку потім перенесуть і на ставлення до чоловіка та дружини. Правильний режим сприяє просто правильному фізичному самопочуттю дитини, при якому ніколи не виникне ніяке занадто раннє статеве переживання.
Другою важливою умовою статевого виховання є нормальна завантаженість дитини турботою й роботою.
Дуже ефективно впливають на дітей висловлювання батьків, спрямовані на адресу сторонніх осіб, якщо в їх поведінці поставлені проблеми статевого характеру. В таких висловлюваннях батьки зовсім вільно можуть виявити й почуття різкого осуду і навіть огиди, можуть при цьому показати, що від сина або дочки вони сподіваються інших зразків поведінки і настільки певні цьому, що навіть не говорять про своїх дітей. В такому випадку ніколи не слід говорити: "Ніколи так не робіть, це – погано", а краще сказати так: "Я знаю, що ти так не зробиш, – ти не такий".
На даний час існування нашого суспільства з особливою силою виявляється об'єднуюча роль міцної сім'ї для повноцінного виховання дітей. Міцність сім'ї, навіть за несприятливих умов, компенсує багато вад у громадському середовищі. Відчуття любові батьків і дітей, навіть у кризовий підлітковий вік, коли вони прагнуть бути самостійними, залишається, хоч для більшості типовим виявом самостійності є "автономна моральність", яка нерідко призводить до педагогічної занедбаності, відчуженості від батьків.
Серед загально педагогічних проблем, розроблених у теорії та практиці А.С. Макаренка, значне місце посідають питання дошкільного виховання. Зокрема, це стосується ролі сім'ї у вихованні дітей, змісту та методів педагогічного впливу на дитину. Педагог-практик високо оцінював значення раннього періоду у формуванні гармонійно розвиненої людини й особливо підкреслював значення саме дошкільного віку.
Питання виховання дошкільнят А.С. Макаренко розглядає у тісному зв'язку з розв'язанням загальних виховних завдань у суспільстві. Він говорить про дітей, як про маленьких громадян країни, від правильного виховання яких залежить її майбутнє. У своїх виступах перед батьками з питань родинного виховання педагог гостро ставить питання щодо вирішального значення сім'ї у вихованні дітей, особливо в ранньому віці.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогіка сімейного виховання» автора Маценко Л.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Статеве виховання“ на сторінці 1. Приємного читання.
