• свідомість і активність (свідомість – відображення об'єктивних властивостей предметів і явищ навколишнього світу, процесів, що відбуваються в ньому, дій дитини в регулюванні взаємин з іншими людьми, природою, оточуючим середовищем; активність – обумовленість і динаміка виконуваних дій);
• наочність – можливість бачити предмет пізнання з усіх боків і серед усіх тих відношень, у яких він перебуває;
• доступність – передбачає відповідність змісту навчального матеріалу, методів, засобів і форм організації навчання до вікових та індивідуальних особливостей дітей;
• міцність засвоєння знань (забезпечується за допомогою багаторазових повторень);
• зв'язок навчання з життям – привчання до трудових процесів, дій (самообслуговування, прибирання кімнати, догляд за рослинами, тваринами).
Методи навчання – визначені народом способи, шляхи досягнення мети навчання:
• наочні (спостереження, демонстрування);
• словесні (бесіда);
• практичні (створення можливості зробити щось самостійно);
• ігрові (використання в навчанні різноманітних елементів гри).
Оскільки виховання й навчання в народній педагогіці розглядаються як єдиний процес, то їхні засоби, принципи, методи взаємообумовлюються та взаємодоповнюються.
Розділи української народної педагогіки
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія вітчизняної педагогіки» автора Москаленко А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Мета, зміст, форми виховання й навчання в українській народній педагогіці“ на сторінці 4. Приємного читання.
