СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ВИХОВАННЯ, ПЕДАГОГІКИ В ЕПОХУ УКРАЇНСЬКОГО ВІДРОДЖЕННЯ (XVI-XVIII ст.)

Історія вітчизняної педагогіки

Просвітницька діяльність І. Федорова, його перший буквар (1574)

Іван Федоров (р. н. невідомий – 1583) – просвітитель, першодрукар. Про рік народження та перші роки життя Івана Федорова майже нічого невідомо крім того, що служив він дияконом в одній із кремлівських церков у Москві.

Тогочасний уряд і церкву непокоїло те, що в рукописних богослужбових книгах зустрічалися помилки й неточності. Щоб уникнути цього та друкувати тексти церковних книг під єдиною редакцією під урядовою цензурою, вирішено було створити друкарню. Невідомим залишається той факт, де Іван Федоров навчився складній справі друкування. 19 квітня 1563 р. Іван Федоров та Петро Мстиславець почали роботу над друкуванням книги "Апостол". Лише в післямові до "Апостола" (1564) можна дізнатися про обставини відкриття друкарні, оскільки інших документів про історію створення та організацію роботи друкарні Івана Федорова не вдалося виявити. Отже, саме "Апостол" була першою книгою, що вийшла зі згаданої друкарні. Дві відомі книги – "Євангелія" та "Псалтир" – були надруковані трохи раніше в "Ананомній друкарні".

Наступними двома виданнями Московської друкарні (вересень – жовтень 1565) були два "Часовника" ("Часовник" – невелика за обсягом книга, що використовувалась при церковній службі, одночасно служила для навчання грамоти). На сьогодні є відомості про існування лише трьох примірників цієї книги (Бельгія, Данія, Санкт-Петербург).

Трохи згодом склалися тяжкі умови, які підштовхнули Івана Федорова та Петра Мстиславця виїхати з Москви до іншої країни. Про це сам Іван Федоров докладно писав у післямові до "Апостола", що був надрукований уже у Львові. Причини переїзду до Литви також описані в тій самій післямові. Верховний гетьман князівства Литовського Г. О. Ходкевич добре забезпечив друкарів матеріально, а Івану Федорову подарував село (на знак подяки за його благородну працю).

У Заблудові була влаштована друкарня. З 8 липня 1568 р. по 17 березня 1569 р. тут друкували "Євангелію учительну". Це була остання робота, над якою працювали разом Іван Федоров і П. Мстиславець. "Псалтир з Часословцем" (23 березня 1570 р.) – останнє видання заблудовської друкарні, яке виконував уже лише Іван Федоров. Ця книга призначалася для церковного служіння, а також використовувалася для домашнього читання.

Укладання Люблінської унії в 1569 р., що з'єднала Польсько- литовську державу, негативно відобразилося на стані українського народу. Видання книг для православної церкви було небажаним для нового уряду, а для видавців стало навіть небезпечною справою. Усе це послужило причиною закриття заблудовської друкарні.

У 1572 р. Іван Федоров переїхав до Львова. Через кілька місяців (у 1573 р.) він налагодив виробництво у львівській друкарні (перша друкарня в Україні; після смерті Івана Федорова перейшла у власність Львівського братства). Першою книгою, надрукованою в цій друкарні, став "Апостол" (1574), у передмові до якого Іван Федоров описав своє життя.

У 1574 р. у Львові побачив світ і "Буквар", який вважається першою книгою світського призначення для початкового засвоєння особливостей грамоти як дітьми, так і дорослими. Львівський "Буквар" 1574 р. не мав заголовного аркуша й узагалі назви, складався з двох частин.

На першій сторінці подавалась тодішня азбука – кирилиця. Азбука наводилася в прямому та зворотному порядку (для кращого засвоєння). Далі Іван Федоров розмістив поєднання приголосних із різними голосними, дво- і трилітерні сполучення). Далі йшли три невеличкі розділи з підготовки дітей до вивчення систематичної граматики.

Перший містив зразки відмінювання дієслів у теперішньому часі, які починалися на кожну літеру алфавіту. Для глибшого засвоєння азбуки тут друкувалися назви літер.

Другий розділ допомагав оволодівати складною системою наголосів і придихів слов'янського й давньоруського правопису.

Третій знайомив учнів з іменниками, прикметниками та правописом широко розповсюджених слів.

Другу частину книжки складали релігійні тексти для читання й заучування напам'ять.

У післямові до "Букваря" Іван Федоров надрукував звернення до народу, для чого складена й надрукована ця книжка, з яких джерел брав тексти, а також висловив бажання працювати над потрібними для народу книгами. У кінці післямови розташовані поруч герб м. Львова та видавницький знак Івана Федорова.

Створення підручника грамоти винятково для педагогічних цілей було великою подією в культурному житті. У той час, коли в Україні переслідували й закривали православні церкви, піднімали гоніння на мову, створення "Букваря" для рідної мови мало велике значення в боротьбі за національну самосвідомість. Як відомо, залишився лише один оригінал. Зберігається він у колекції українських стародрукарів бібліотеки Гарвардського університету.

У 1575 р. Іван Федоров зустрівся з князем Костянтином Острозьким, і шостого березня того самого року князь призначив Федорова управителем Дерманського монастиря. У 1577 р. Іван Федоров їздив до Туреччини, у 1579 р. остаточно переселився до м. Острог. Друкарня ж у Львові була викуплена (за гроші князя Острозького) і ще довго продовжувала служити справі просвітительства в Україні. В Острозі Іван Федоров надрукував понад 20 найменувань книг.

Друкування великих книг і видані ним букварі, що мали навчальний характер – неоцінений внесок Івана Федорова в розвиток педагогічної справи в Україні.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія вітчизняної педагогіки» автора Москаленко А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ВИХОВАННЯ, ПЕДАГОГІКИ В ЕПОХУ УКРАЇНСЬКОГО ВІДРОДЖЕННЯ (XVI-XVIII ст.)“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Понятійний апарат

  • Зв'язок історії педагогіки з іншими науками

  • Зв'язок з іншими дисциплінами

  • Контроль і оцінка знань студентів

  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА ПЕДАГОГІКА – ДЖЕРЕЛО ІСТОРІЇ ПЕДАГОГІКИ УКРАЇНИ

  • Мета, зміст, форми виховання й навчання в українській народній педагогіці

  • Розділи української народної педагогіки

  • Народні прислів'я та приказки

  • Колисанки

  • Жартівливі віршики та пісні

  • ВИХОВАННЯ, ПИСЕМНІСТЬ, ПЕДАГОГІЧНІ ІДЕЇ ПРАУКРАЇНЦІВ

  • Велесова книга як писемна пам'ятка праукраїнців

  • Писемність “неписемних" першоукраїнців

  • ВИХОВАННЯ, ШКОЛА ТА ПЕДАГОГІЧНА ДУМКА КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Заснування й функціонування монастирських шкіл

  • Діяльність майстрів грамоти

  • Педагогічні пам'ятки Київського періоду

  • РОЗВИТОК НАВЧАННЯ, ВИХОВАННЯ, ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ (ДРУГА ПОЛОВИНА XIII-XV ст.)

  • СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ВИХОВАННЯ, ПЕДАГОГІКИ В ЕПОХУ УКРАЇНСЬКОГО ВІДРОДЖЕННЯ (XVI-XVIII ст.)
  • Острозька слов'яно-греко-латинська академія

  • Діяльність братських шкіл

  • Заснування школи при Києво-Печерській лаврі

  • Утворення та діяльність Київської колегії, надання їй статусу академії

  • Січові (запорозькі) і козацькі школи. Полкові й сотенні школи гетьманської України

  • Діяльність Глухівської музично-співацької школи та спеціальної адміністративно-старшинської школи

  • Діяльність українських просвітителів і педагогів

  • Заснування головних і малих народних училищ

  • ГОЛОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ОСВІТИ ТА ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ XIX – ПОЧАТКУ XX ст.

  • "Статут гімназій і училищ, підпорядкованих університетам" (1828)

  • Становлення й розвиток університетської освіти

  • Стан жіночої освіти

  • Діяльність недільних шкіл

  • Колегія Павла Галагана

  • Заснування першого дитячого садка в Києві

  • РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОГО ШКІЛЬНИЦТВА ТА ПЕДАГОГІКИ В 1917-1919 pp.

  • та II Всеукраїнські учительські з'їзди, Всеукраїнський учительський професійний з'їзд

  • СТАН РОЗВИТКУ ОСВІТИ ТА ПЕДАГОГІКИ УКРАЇНИ У 20-80-ті pp. XX ст.

  • Розвиток національних шкіл за часів українізації

  • Педологія як наука. Представники та напрями розвитку вітчизняної педології

  • Розвиток освіти в 30-ті pp. XX ст.

  • Школа та педагогіка в передвоєнні, воєнні та перші повоєнні роки

  • Підготовка педагогічних кадрів

  • Особливості розвитку освіти в 50-ті pp. XX ст.

  • Радянська школа в 60-ті pp.

  • Стан освіти в 70-80-ті pp. XX ст.

  • ВІДРОДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ВИХОВАННЯ, ШКОЛИ, ПЕДАГОГІКИ В ПЕРІОД СТАНОВЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

  • Державна національна програма "Освіта " (Україна XXI ст.)

  • Національне виховання дітей і молоді

  • Нормативно-правові документи, що регулюють діяльність системи освіти