Розділ «Глава 18. Світовий досвід і міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища.»

18.1. Стан навколишнього середовища як фактор глобального та національного розвитку.

Вступивши в XXI ст. людство в повній мірі відчуло й усвідомило глобальну екологічну кризу, яка є виразом антропогенної токсифікації всієї планети. Причиною глобального забруднення навколишнього середовища є: неухильне зростання населення планети і різке збільшення в результаті науково-технічної революції споживання різних джерел енергії.

За сучасними науковими дослідженнями найважливішими проблемами, які вимагають термінового втручання, є: зміна клімату, зменшення озонового шару в стратосфері, втрати біорізноманіття, вирубування та невідновлене використання лісових ресурсів, опустелювання та деградація земель, погіршення якості прісної води, деградація морських систем та її ресурсів, стійкі органічні джерела забруднення.

Збільшення тиску з боку людини на біосферу, атмосферу, гідросферу, ґрунти, взагалі на верхні шари земної кори вже призвело до серйозної техногенної кризи, погіршення багатьох важливих показників якості життя та примусило усвідомити неможливість використання "дарів природи" так, як хотілося б, або так, як до цього вже звикли люди. Дуже важливим психологічним наслідком сучасних реалій у взаєминах людини та навколишнього середовища є посилене сприйняття взаємної відповідальності країн, підприємницьких структур, взагалі людей, що пов'язані з втручанням в навколишнє середовище.

Сьогодні забруднення атмосфери, відкритих водойм вже не є виключною справою обмежених груп людей, хоча б тому, що самий факт глобального руху повітряних та водних мас пов'язує інтереси людей у різних точках планети. Ці інтереси стосуються сфер охорони здоров'я, сільськогосподарського виробництва, рибальства, використання рекреаційних ресурсів і т. п. Це вимагає вирішувати питання залучення додаткових фінансових ресурсів та здійснювати організаційні заходи не тільки внутрі держави, але й на міжнародному рівні.

Наявний стан навколишнього середовища примушує замислитися над практичними питаннями щодо зміни характеру ставлення людини до природи. Сам процес розвитку суспільства будь-якої країни повинен достеменно керуватись вимогами природного середовища, використовуючи ресурсний потенціал в межах допустимих лімітів.

Знехтування вимог щодо природовикористання, може призвести до небажаних наслідків, які, в процесі глобалізації економічного розвитку, негативно вплинуть на світову економіку. В першу чергу йдеться про:

вичерпування родовищ корисних копалин;

зміну кліматичних умов;

антропогенні ускладнення та катастрофи. Вичерпування родовищ корисних копалин створює ряд ускладнень і проблем, зокрема:

необхідність пошуку нових родовищ корисних копалин та здійснення відповідних матеріальних витрат;

потреби більш глибокого використання ресурсів на діючих родовищах та залучення до виробництва законсервованих покладів корисних копалин, що вимагатиме додаткових витрат;

зменшення валютних надходжень в зв'язку з зниженням натуральних обсягів видобутку корисних копалин, які спрямовувалися на експорт;

зростання цін на корисні копалини, що пов'язано із обмеженням пропозицій на зовнішньому ринку;

потреби переходу на альтернативні технології та нові джерела енергії, що вимагатиме додаткових коштів.

Зміни кліматичних умов.

Антропотехногенні ускладнення та катастрофи

Ці ускладнення мають різноманітні прояви: подій разового характеру, короткотермінові дії, катастроф, які мають тривалі, а іноді фатальні наслідки для великої кількості регіонів планети та загального погіршення умов життя людей. Нам добре відомі найбільш трагічні та масштабні за наслідками аварії, які мали місце в 80-х роках минулого століття. Це зокрема, на Україні: Чорнобильська катастрофа, від якої постраждали мільйони людей. Нанесені збитки і втрати ще будуть підраховані в майбутньому, не дивлячись, що вже пройшло з того часу понад 20 років. В кінці минулого століття катастрофічні явища мали місце і в ряді інших країн (Індії, Індонезії, Китаї, США, Європі тощо).

Однією з найбільших відомих катастроф, в якій загинула велика кількість людей, сталася на хімічному комбінаті великої міжнародної корпорації Union Carbide, що розташований у Бхопалі (Індія). У ніч з 2-го на 3-тє грудня 1984р. понад 40 тонн надзвичайно отруйного метилового газу ізоцианіду потрапило в навколишнє середовище. Тисячі людей загинули відразу, а загальна кількість жертв, ураховуючи померлих пізніше від хвороб, перевищила 10000 осіб, корпорація понесла мільярдні втрати від катастрофи.