Розділ 27

Музика перервалася посередині гітарного соло в «All Along The Watchtower»[28], і Джим Лав здригнувся, зрозумівши, що хтось просто зняв із нього навушники.

Він крутонувся на стільці й побачив, що над ним навис височенний блондин, котрий явно зневажав сонцезахисними засобами; він ледве вміщався в тісній сторожці. Очі незнайомця ховалися за пілотськими темними окулярами сумнівної якості. Джим і сам мріяв про такі, поки нарешті не придбав їх за суму, що дорівнювала його тижневому заробітку.

— Привіт, — сказав здоровань. — Я запитав, чи говорите ви англійською.

Він вимовив ці слова з якимсь невловимим акцентом, і Джим відповів йому по-бруклінськи:

— Принаймні краще, ніж тайською. Чим можу допомогти? Яку фірму бажаєте відвідати?

— Сьогодні ніяких фірм. Я просто хочу поговорити з вами.

— Зі мною? Так ви не контролер із охоронного агентства? Тоді зрозуміло, чому плеєр…

— Я не з охоронного агентства, а з поліції. Моє прізвище Холе. Мій колега, Нхо…

Він зробив крок убік, Джим побачив у дверях тайця з коротко стриженим волоссям і в напрасованій білій сорочці. Хлопець ні на мить не засумнівався, чи справжні документи, які той показав. Зовнішність говорила сама за себе. Він примружився.

— Що, поліція? Скажіть, ви всі, чи що, ходите до одного й того ж самого перукаря? Ніколи не пробували підстригтися по-новому? Наприклад, отак?

І Джим, зареготавши, показав на копицю в себе на голові.

Високий усміхнувся:

— Схоже, ретро вісімдесятих ще не дійшло до поліцейських дільниць.

— Що-що, вісімдесятих?

— Гаразд, проїхали. Хтось може підмінити тебе і чи є тут місце, де б ми могли поговорити?

Джим пояснив, що приїхав із друзями на канікули в Таїланд чотири роки тому. Вони взяли напрокат мотоцикли й рвонули на північ. У маленькому сільці біля річки Меконг, на межі з Лаосом, один із друзів зробив дурість — купив опіум і засунув його собі в рюкзак. По дорозі назад їх зупинила поліцейська машина, усіх обшукали. І тут, на запилюженій дорозі Таїланду, можна сказати в самому серці країни, вони раптом усвідомили, що їхньому другові загрожує довге тюремне ув’язнення.

— Відповідно до закону, йому, чорт забирай, могла загрожувати страта за контрабанду цієї дурні, як вам таке? Причому ми, троє інших, хоча нічого й не вчинили, відразу ж подумали, що нас теж можуть загребти за яку-небудь співучасть або ще казна-що. Я відразу второпав, що моя чорна афроамериканська фізіономія якнайкраще підходить для героїнового контрабандиста. Ми просили й благали доти, поки один із поліцейських не дав нам зрозуміти, що вони можуть обмежитися штрафом. Нам довелося віддати їм усі свої гроші, і плюс до цього вони конфіскували опіум, а потім відпустили нас. Які ж ми були раді! От тільки зворотні квитки в США вже не було за що купити…

І Джим узявся докладно й у подробицях описувати, що було далі, як він намагався підробити гідом із американськими туристами, але в нього виникли проблеми з посвідкою на проживання, як він заліг на дно, як його утримувала одна тайська дівчина й, коли нарешті інші друзі таки повернулися додому, він вирішив залишитися тут. Після чималої тяганини він одержав дозвіл на роботу, йому запропонували стати охоронцем паркінгу: саме знадобилася людина, котра б говорила англійською і могла б обслуговувати офіси міжнародних компаній.

Джим торохтів без упину, і Харрі нарешті змушений був перервати його.