Оцінка ризику для фермерського господарства.

Менеджмент фермерських господарств

Поняття ризику, його оцінки, прогнозування і навіть управління ним - річ малознайома для вітчизняних підприємців, хоч їх повсякденна діяльність поєднана з таким рівнем ризику, коли будь-який західний підприємець навіть не подумав би братися за справу. Прийоми "цивілізованої" роботи з комерційними ризиками дійсно знайомі не кожному. Для проектів же простіше і подешевше достатній аналіз ризику за допомогою чисто експертних методів. Звичайно, тут можливий різний рівень аналізу. Для крупних проектів необхідний детальний прорахунок ризиків із використанням соціального, на жаль, досить складного, математичного апарату теорії ймовірності.

Асортимент ризиків досить широкий: від пожеж і землетрусів до страйків і міжнаціональних конфліктів, змін у податковому регулюванні і коливанні валютних курсів. Звичайно, ймовірність кожного ризику різна, також як і сума збитків, які вони можуть викликати. Від вас вимагається хоч би орієнтовно оцінити те, які ризики для вас найбільш імовірні і у що вони (на випадок їх реалізації) можуть вам обійтися.

Орієнтовані бізнес-плани для початку фермерського бізнесу наведені у додатку А.

Аграрна сфера є найменш захищеною, що, відповідно, робить її організаційно-правові форми господарювання найменш дохідними. Причому причини цієї ситуації слід шукати не лише в недосконалості аграрної реформи, яка більш чітко виявила ті проблеми, що накопичувалися в галузі за попередні періоди. Так, за адміністративно-планової системи при встановленні закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію обов'язково закладалася розрахункова норма прибутку плюс частка рентного доходу, що мало забезпечувати темпи розширеного відтворення. Проте на практиці такого ніколи не досягалося. Норматив рентабельності був завжди заниженим, а отже, ціна не дозволяла мати декларовану на папері дохідність.

Крім того, недостатня забезпеченість засобами виробництва не дозволяє фермерським господарствам розраховувати на підвищення своїх доходів і в майбутньому. Таким чином, виникає ситуація, за якої за таких правил гри сільгоспвиробникам дуже складно знайти вихід, що прямо чи опосередковано позначається на економіці держави. У цій ситуації виробництво є основним джерелом одержання доходів сільськогосподарськими підприємствами, а отже, воно має їх забезпечувати. Інакше говорити про успіхи в інших сферах можна лише з позицій ситуативності та тимчасовості.

Крім філософського й економічного аспектів дохідність сільськогосподарського виробництва характеризується і потужним соціальним аспектом. Йдеться, насамперед, про умови життя та праці сільських жителів, більшість з яких зайнята в сільськогосподарському виробництві. Гірші порівняно з міськими соціальні умови при неможливості їх покращити, принаймні в короткостроковому періоді, можуть бути компенсовані лише вищими доходами. Це дозволить залучити нових фахівців і зацікавити працюючих в галузі залишатися в ній і надалі. Ця формула є очевидною і такою, що підтверджувалася багато разів, зокрема у працях вчених-аграрників ННЦ "Інститут аграрної економіки". При гірших соціальних умовах дохідність не лише не вища, а навіть нижча порівняно з іншими галузями національної економіки.

Відсутність доходів у галузі робить її безперспективною для зайнятих у ній. Не маючи відповідних стимулів, працівники сільського господарства змінюють місце роботи, не підвищують кваліфікації, що веде до кадрового голоду на селі. Його наслідки вже стають дедалі більш відчутними для тих сільськогосподарських підприємств, де поряд є альтернативні види діяльності. Загрозливого рівня набувають як офіційні, так і неофіційні міграційні процеси. Водночас із занепадом виробництва занепадає і поселенська мережа, території стають депресивними, що вже не може розглядатися як проблема окремого села чи сільськогосподарського підприємства.

Таким чином, дохідність сільськогосподарського виробництва - це не лише показник ефективності або неефективності одного з напрямів підприємництва, успішність якого визначатиметься поточною ринковою кон'юнктурою. Дохідність сільськогосподарського виробництва - елемент взаємозв'язку цілого пласта суспільних відносин, які стоять вище ніж просте забезпечення більшої прибутковості для окремого індивіда, підприємства чи галузі. Тому до цієї проблеми необхідно підходити не стільки з позицій підприємництва, скільки з позицій державотворення, відповідно її оцінюючи.

Аграрний сектор знаходиться на стадії розвитку конкуренції на основі факторів виробництва. Для забезпечення стабільного економічного зростання і зміцнення позицій у світовій економіці необхідне розширення джерел конкурентних переваг за рахунок інвестицій та інновацій. Оскільки в активізації інвестиційного процесу вирішальна роль належить підприємствам, їх зростання можливе лише при поліпшенні фінансового стану суб'єктів господарювання.

Вихідними теоретичними передумовами забезпечення дохідності агропромислової діяльності є товарне виробництво і дія закону вартості. Необхідною передумовою виникнення товарного виробництва був поділ праці. Товарний характер виробництва зумовлений існуючим рівнем усуспільнення засобів виробництва та характером суспільного поділу праці на даному етапі розвитку продуктивних сил. Поділ праці між різними галузями народного господарства створює можливості для підвищення її продуктивності і водночас зумовлює необхідність економічних зв'язків між ними. Обмін продуктами виробничої діяльності в суспільстві є поєднуючою ланкою між виробництвом, обумовленим ним розподілом і споживанням. Форми його визначаються суспільними формами виробництва.

Другою передумовою товарного виробництва є економічна відособленість виробників. Характер дії законів товарного виробництва видозмінюється в процесі історичного розвитку. Одна справа - просте товарне виробництво, інша справа - розвинуте товарне виробництво, в епоху переходу до постіндустріального суспільства.

Одним із важливіших законів товарного виробництва є закон вартості. Закон вартості відображає такі основні залежності:

• 1. Необхідність витрачати у виробництві суспільно необхідну працю відповідно до економічних потреб суспільства і за нормами, що відповідають середнім умовам на даному етапі розвитку виробництва.

• 2. Еквівалентність обміну, тобто відшкодування витрат підприємств для виробництва товарів на суспільно необхідному рівні.

• 3. Суспільна оцінка праці, затраченої на виробництво товарів не безпосередньо, а у формі вартості.

З точки зору кількісного обліку затрат суспільної праці дія закону вартості полягає в зведенні індивідуальних затрат до суспільно необхідних. Суспільно необхідний робочий час - це той час, який визначається панівними в тій чи інший галузі середніми суспільними умовами виробництва. На їх розмір впливають технічна озброєність праці, кваліфікація працівників, природні умови. Суспільно необхідні затрати праці формуються в межах суспільної потреби в тому чи іншому продукті, за межами цієї потреби продукти вже не мають суспільної споживної вартості, а отже, не знаходять суспільного визначення.

Вартість - це уречевлена в товарі суспільна праця, речовий вираз суспільної праці товаровиробників, вона не є природною властивістю речей, а відображає суспільні відносини між виробниками товарів.

Успішне функціонування аграрного сектору в ринковій економіці можливе лише за умови, коли кожне підприємство зокрема і галузь в цілому ефективно використовуватимуть, наявний в них ресурсний потенціал.

У підприємницькій діяльності основним показником є прибуток, як абсолютна величина, але за розміром підприємницькі структури різні, вони використовують різні види ресурсів, а звідси й маса прибутку є непорівняною величиною, тому на одне із перших місць виходять відносні показники, які характеризують ефективність використання кожного виду ресурсу, витрат виробництва, авансованого основного й оборотного капіталу в цілому.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент фермерських господарств» автора Горьовий В.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінка ризику для фермерського господарства.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО: ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА ІНОЗЕМНИЙ ДОСВІД ФУНКЦІОНУВАННЯ

  • Фермерське господарство може бути створено однією особою

  • Види фермерських господарств

  • Нормативно правова база функціонування фермерських господарств

  • Державна підтримка розвитку фермерства в Україні

  • Фермерські господарства - середовище формування середнього класу на селі

  • Тема 2. Іноземний досвід менеджменту фермерських господарств

  • Державне регулювання фермерських господарств провідних країн світу

  • Фермерські господарства країн Європи: земельні питання

  • Формування ринку землі в Чехії, Словаччині, Югославії та Албанії

  • Особливості фермерського кооперування закордоном та умови підтримки його розвитку

  • Степові кооперативи Канади

  • Форми підтримки кооперації в ЄС

  • -Atlantique

  • Латинська Америка

  • Кооперативні об'єднання у країнах Скандинавії

  • ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ В СУЧАСНИХ РИНКОВИХ УМОВАХ

  • Українська кооперація має 140-річну традицію

  • Сутність та роль кооперування фермерських господарств в ринкових умовах

  • Типи та види фермерських кооперативів

  • Особливості менеджменту фермерських кооперативів різних типів

  • Діяльність Міжнародної Благодійної Організації "Добробут громад" та Міжнародної Благодійної Фундації "Хайфер Проджект Інтернешенл" щодо участі фермерів та жителів сільських громад у Сільськогосподарських обслуговуючих кооперативах

  • Соціальний ефект кооперації в сільських громадах

  • Тема 4. Фермерські господарства у сільському туризмі

  • Соціально-економічне значення фермерського туризму в контексті розвитку сільських територій України

  • Проблеми розвитку агротуризму в Україні

  • Європейський досвід розвитку фермерського туризму

  • Сільський туризм як вид підприємницької діяльності

  • Основи організації фермерської гостинної садиби

  • Маркетинг гостинної садиби

  • Цінова політика гостинної садиби

  • Диверсифікація послуг фермерського туризму

  • ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ЯК ОБ'ЄКТ УПРАВЛІННЯ

  • Державна аграрна політика: необхідність, суть, структура та принципи

  • Механізм ціноутворення та доходи фермерських господарств

  • Державне регулювання цін і доходів в аграрному секторі ринкової економіки

  • Тема 6. Управління трудовими ресурсами фермерських господарств та їх мотивація

  • Особливості мотивації праці у фермерському господарстві

  • Регулювання соціально-трудових відносин фермерського господарства на основі контракту

  • Управління трудовими ресурсами фермерського господарства

  • Удосконалення внутрішньогосподарських відносин та умов праці як фактор посилення привабливості фермерської праці

  • Пропозиції щодо мотивації зайнятості у фермерському господарстві

  • УПРАВЛІННЯ ФЕРМЕРСЬКИМ ГОСПОДАРСТВОМ В УМОВАХ ЖОРСТКОЇ КОНКУРЕНЦІЇ НА РИНКУ

  • Організаційні основи планування. Методи і етапи планування у фермерському господарстві

  • Загальна схема стратегічного планування у фермерському господарстві

  • Бізнес-планування

  • Загальна характеристика фермерського господарства

  • Опис продукту (послуги) фермерського господарства

  • Оцінка конкурентів

  • План виробництва фермерського господарства

  • Оцінка ризику для фермерського господарства.
  • Бюджетне планування у менеджменті фермерських господарств

  • Автоматизація процесу планування фермерського бізнесу

  • Тема 8. Маркетинг в системі управління фермерським господарством

  • Товар

  • Місце. Збут. Розподіл

  • Маркетингові стратегії для фермерського господарства

  • "Я сам"

  • Маркетингова товарна політика фермерського господарства

  • Інформаційне забезпечення маркетингових стратегій фермерських господарств

  • Форми організації агромаркетингу фермерських господарств

  • Система зернового маркетингу для фермерських господарств

  • Маркетингова програма фермерського господарства

  • Список використаної літератури

  • Глосарій