Формування ринку землі в Чехії, Словаччині, Югославії та Албанії

Менеджмент фермерських господарств

У Чехії перетворення аграрного сектора не супроводжувалися деколективізацією, колишні кооперативи трансформувалися в приватні юридичні особи. Згідно із законодавством 1991-1992 рр. кооперативи мали стати дійсними кооперативами приватних власників (у Чехії 2/3 сільськогосподарських угідь де-юре завжди були в приватній власності) або торговельними компаніями (акціонерне товариство чи товариство з обмеженою відповідальністю). Законодавство заохочувало також приватне господарювання.

Як у Чехії, так і в Словаччині, підтримувалася організація менших колективних форм господарювання на базі кожного сільського населеного пункту. Так, у Чехії на основі колишніх кооперативів і господарств створено нові юридичні особи з середньою земельною площею 1100 га (в 1990 р. середня площа кооперативів становила 2460 га, державних господарств - 5990 га). Сімейні ферми і площею понад 1 га налічували 27 402 господарства, володіючи 23 % усіх сільськогосподарських угідь. Середній розмір земельної площі ферми - 36 га. Як правило, фермерська сім'я використовує більше землі, ніж має у власності. Передбачається, що в Чехії 3/4 сільськогосподарської продукції вироблятимуть приватні юридичні особи й 1/4 - сімейні ферми. У Словаччині дозволено організовувати приватні господарства з максимумом землі 150 га.

У Чехії створено так званий земельний фонд, на баланс якого переведені землі та інші активи, що передаються на період до їх приватизації різним користувачам в оренду. Лише після завершення певної реституції землі, земля, яка знаходиться у розпорядженні фонду, буде віддана до продажу через аукціон. Характерно, що земельна реституція, яка проводиться в Чехії (колишнім власникам повернуто понад 100 000 га землі, або 16 % земельного фонду держави) не привела до істотного подрібнення земельних ділянок завдяки передачі землі, одержаної відновленими у правах власниками в оренду сільськогосподарським підприємствам і фермерам.

В Албанії сільськогосподарські кооперативи, які до початку реформування, володіли 74 % землі, були ліквідовані за короткий час - протягом весни і літа 1991 р. Приватизація землі здійснена у формі безплатної роздачі її колишнім членам кооперативів. Землю розподіляли серед працівників кооперативів згідно і чисельністю членів їхніх сімей. Відповідно до законодавства 1993 р. колишнім власникам певною мірою повертатиметься власність. У результаті деколективізації в Албанії утворилося 400 000 приватних ферм, де зосереджено 75 % сільськогосподарських угідь і 70 % робочої сили, зайнятої в сільському господарстві. Середній розмір ферми становить 1,4 га.

Значного поширення в розвинутих країнах набула оренда. У Франції орендується більше половини всіх земель, в Англії - близько 40 %. У США понад третини сільськогосподарських угідь є власністю держави, передається в оренду терміном на 1-2 роки і за виконання договору продовжується. Різновид оренди - сімейна оренда, за якої глава сім'ї передає свою ділянку землі в оренду за певну плату одному з членів родини. У Німеччині та Англії на цей вид оренди припадає 15-20 % всієї орендної землі.

Науковцями виділено декілька видів організації землекористування фермерських господарств.

Французький варіант організації землекористування, включає не лише сімейні фермерські господарства, а колективні сільськогосподарські підприємства, створені фермерами. Це насамперед, об'єднання зі спільного ведення господарства (ОАБС), некомерційне сільськогосподарське товариство з обмеженою діяльністю (РАКР). Їх відносять до соціальних підприємств, оскільки вони належать фермерам, які об'єдналися, щоб одержати ефект від спільної праці, а не для здійснення вкладень заради одержання прибутків. Члени цих підприємств є їхніми працівниками, власниками своїх земельних ділянок, вирощеної ними продукції, доходу, одержаного від її продажу, і платниками податків. Тобто, це форми підприємств, які, збільшуючи землекористування та великотоварність виробництва, не витісняють фермерів з їхніх господарств, не перетворюють власників земельних ділянок у найманих працівників, а забезпечують їм статус господаря, як і фермерські сімейні господарства. Зібрані спільно оброблювані земельні ділянки обмежуються шістьма мінімальними площами землекористування.

У США такими колективними фермами є партнерства і 8-корпорації, у ФРН - прості товариства, в Італії - виробничі кооперативи на орендованій землі і т.д. Ми у процесі реорганізації наших КСП не використали таких форм організації сільськогосподарських підприємств.

Безпосередньо несільськогосподарські фірми Франції нічого не вирощують. Вони можуть разом із фермерами у складчину організувати, наприклад виробництво яловичини. Фірма постачає фермеру екстракомбікорми та молодняк. Це коштує дорого, у фермера нема такого обороту, щоб він мав змогу водночас стільки інвестувати, не беручи кредити. Великому бізнесу це під силу.

Фермерські господарства європейських країн функціонують переважно на новітніх екологічних технологіях і засновані на праці фермера та членів його сім'ї, хоча домінуючу позицію в агарній сфері займають великі підприємства. Вагомого значення набула сільськогосподарська кооперація. Вона не запобігає розоренню дрібних та середніх фермерів, проте захищає інтереси сільських підприємців.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент фермерських господарств» автора Горьовий В.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Формування ринку землі в Чехії, Словаччині, Югославії та Албанії“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО: ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА ІНОЗЕМНИЙ ДОСВІД ФУНКЦІОНУВАННЯ

  • Фермерське господарство може бути створено однією особою

  • Види фермерських господарств

  • Нормативно правова база функціонування фермерських господарств

  • Державна підтримка розвитку фермерства в Україні

  • Фермерські господарства - середовище формування середнього класу на селі

  • Тема 2. Іноземний досвід менеджменту фермерських господарств

  • Державне регулювання фермерських господарств провідних країн світу

  • Фермерські господарства країн Європи: земельні питання

  • Формування ринку землі в Чехії, Словаччині, Югославії та Албанії
  • Особливості фермерського кооперування закордоном та умови підтримки його розвитку

  • Степові кооперативи Канади

  • Форми підтримки кооперації в ЄС

  • -Atlantique

  • Латинська Америка

  • Кооперативні об'єднання у країнах Скандинавії

  • ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ В СУЧАСНИХ РИНКОВИХ УМОВАХ

  • Українська кооперація має 140-річну традицію

  • Сутність та роль кооперування фермерських господарств в ринкових умовах

  • Типи та види фермерських кооперативів

  • Особливості менеджменту фермерських кооперативів різних типів

  • Діяльність Міжнародної Благодійної Організації "Добробут громад" та Міжнародної Благодійної Фундації "Хайфер Проджект Інтернешенл" щодо участі фермерів та жителів сільських громад у Сільськогосподарських обслуговуючих кооперативах

  • Соціальний ефект кооперації в сільських громадах

  • Тема 4. Фермерські господарства у сільському туризмі

  • Соціально-економічне значення фермерського туризму в контексті розвитку сільських територій України

  • Проблеми розвитку агротуризму в Україні

  • Європейський досвід розвитку фермерського туризму

  • Сільський туризм як вид підприємницької діяльності

  • Основи організації фермерської гостинної садиби

  • Маркетинг гостинної садиби

  • Цінова політика гостинної садиби

  • Диверсифікація послуг фермерського туризму

  • ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ЯК ОБ'ЄКТ УПРАВЛІННЯ

  • Державна аграрна політика: необхідність, суть, структура та принципи

  • Механізм ціноутворення та доходи фермерських господарств

  • Державне регулювання цін і доходів в аграрному секторі ринкової економіки

  • Тема 6. Управління трудовими ресурсами фермерських господарств та їх мотивація

  • Особливості мотивації праці у фермерському господарстві

  • Регулювання соціально-трудових відносин фермерського господарства на основі контракту

  • Управління трудовими ресурсами фермерського господарства

  • Удосконалення внутрішньогосподарських відносин та умов праці як фактор посилення привабливості фермерської праці

  • Пропозиції щодо мотивації зайнятості у фермерському господарстві

  • УПРАВЛІННЯ ФЕРМЕРСЬКИМ ГОСПОДАРСТВОМ В УМОВАХ ЖОРСТКОЇ КОНКУРЕНЦІЇ НА РИНКУ

  • Організаційні основи планування. Методи і етапи планування у фермерському господарстві

  • Загальна схема стратегічного планування у фермерському господарстві

  • Бізнес-планування

  • Загальна характеристика фермерського господарства

  • Опис продукту (послуги) фермерського господарства

  • Оцінка конкурентів

  • План виробництва фермерського господарства

  • Оцінка ризику для фермерського господарства.

  • Бюджетне планування у менеджменті фермерських господарств

  • Автоматизація процесу планування фермерського бізнесу

  • Тема 8. Маркетинг в системі управління фермерським господарством

  • Товар

  • Місце. Збут. Розподіл

  • Маркетингові стратегії для фермерського господарства

  • "Я сам"

  • Маркетингова товарна політика фермерського господарства

  • Інформаційне забезпечення маркетингових стратегій фермерських господарств

  • Форми організації агромаркетингу фермерських господарств

  • Система зернового маркетингу для фермерських господарств

  • Маркетингова програма фермерського господарства

  • Список використаної літератури

  • Глосарій