• 1) законодавче унормування некомерційної природи кооперативів;
• 2) співпраця з кооперативами на ринках;
• 3) оплата праці спеціалістів кооперативів;
• 4) участь у формуванні матеріально-технічної бази (Литва - 25 % первинного капіталу);
• 5) оплата складування продукції, вилучення з продаж тощо;
• 6) консультаційне забезпечення.
Угорщина пішла шляхом майнової колективізації села, модель кооперованого сільського господарства, яка тут склалась завдяки проведенню глибоких економічних реформ ринкового типу, істотно відрізнялася від такої більшості інших колишніх соціалістичних країн. Наділи селян, що вступили до кооперативів, залишались юридично в їхній власності, частина доходів кооперативу із самого початку розподілялася залежно від розміру земельних внесків. У цілому політика держави в галузі земельних відносин в Угорщині характеризується орієнтацією на приватне землекористування. У зв'язку з цим передбачається, що через певний період 30-40 тис. великих фермерів із наділом до 50 га, які будуть об'єднані вертикальними формами кооперації, можуть стати серйозними конкурентами виробничим кооперативам, що створюються на добровільній основі при "розкуркуленні" попередніх громіздких за розмірами СГВК.
Позитивний досвід розвитку споживчої кооперації спостерігається у Швейцарії. Швейцарський кооперативний рух є прикладом "некласичного розвитку" споживчої кооперації. Розширення кооперативної діяльності в Швейцарії відбувалося шляхом відкриття нових магазинів і системи самообслуговування. Швейцарські кооперативи досягли успіху в кооперативній діяльності завдяки концентрації і укрупненню споживчих товариств. Концентрація і укрупнення полягає в злитті різних видів і галузей кооперативів з перспективою створення єдиних цільових організацій. В 70-х рр. швейцарські кооператори (як і кооператори більшості європейських країн) відмовилися від отримання дивідендів і перейшли на політику низьких цін.
У Німеччині, де створені так звані машинні товариства (3-5 підприємств) і машинні ринги (осередки), сільськогосподарська техніка знаходиться як в індивідуальній, так і в колективній власності членів об'єднання. Техніка видається напрокат за усною взаємною домовленістю і насамперед відповідно до складеного графіку. Плата за техніку, як правило, здійснюється наприкінці року і залежить від часу користування нею.
В останні роки в Німеччині виробничі послуги сільському господарству збоку кооперативів помітно розширились. Їх надають об'єднання по використанню, обслуговуванню теплиць з постачанням необхідного посадкового матеріалу, по електропостачанню, наданню допомоги в галузі тваринництва, включаючи осіменіння худоби та ін.
Нині в Німеччині, а також і Франції кооперативи об'єднують 80 % усіх сільськогосподарських підприємств.
Значних масштабів діяльності сільськогосподарських кооперативів досягнуто в Німеччині та Франції. В останній у 90-х роках уже функціонувало багато (понад 10 тис.) кооперативів нового спрямування - із спільного використання технічних засобів у сільському господарстві, які обслуговують 25 % фермерських господарств. У цих формуваннях зосереджено 4 % загальної кількості тракторів, 30 % зернозбиральних і 35 % кормозбиральних комбайнів, 16 % розкидачів добрив та 12 % іншої сільськогосподарської техніки. Аналогічний досвід накопичено і в Німеччині, де фермерськими господарствами створені машинні товариства із спільного використання техніки.
Французький кооперативний досвід
Історично склалося так, що у Франції переважав регіональний кооперативний рух. Головним чином кооперативна діяльність розвивалася на Півночі, а на Півдні вона знаходилася в спаді. Основна проблема французької споживчої кооперації - слабе управління. Французи не довіряли людям з вищою освітою і керівниками кооперативів були переважно службовцями низького та середнього класу з високим рівнем знань у торгівлі, але низьким у бізнесі. Втрата соціальної бази, орієнтація на оптових постачальників і невміння організовувати кооперативний процес призвели до того, що 40 % кооперативів припинили своє існування.
В країнах Західної Європи спостерігається процес диверсифікації діяльності кооперативів. Скажімо, багато збутових кооперативів взяли на себе функцію забезпечення фермерських господарств матеріально-технічними ресурсами. У Франції великі кооперативи зі збуту зерна створюють потужні виробництва з його переробки і виготовлення широкого асортименту борошняних виробів, забезпечуючи завдяки цьому додаткові прибутки фермерським господарствам - членам таких кооперативів.
-Atlantique
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент фермерських господарств» автора Горьовий В.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Форми підтримки кооперації в ЄС“ на сторінці 1. Приємного читання.
