Ключовий фактор успіху сільгоспвиробника - доступ до ринку. Експортна орієнтованість українського зернового агробізнесу призводить до того, що між виробником і покупцем, а надто дрібним виробником (фермерським господарством), закономірно виникає ланцюжок посередників - трейдерів, кожний з яких виконує певну функцію.
Створення системи зернового маркетингу для фермерських господарств покликане вирішити ряд важливих проблем, і в першу чергу - це проблеми зберігання і збуту виробленої продукції.
Дрібні та великі посередники - представники агрохолдингів та зернотрейдерів скуповують зерно за безцінок на початку збору врожаю, знову ж таки намагаючись занизити його класність. Ціни закупок часто є необґрунтовано низькими. Можливість диктування фермерами власної ціни зводиться нанівець з тієї ж причини - відсутності власних зерносховищ та бажанням виручити готівкові гроші "тут і зараз".
Основна місія трейдера - формування товарної партії зерна для подальшого продажу. Основні риси товарної партії:
• o По-перше - об'єм. Закономірно, чим більша партія зерна, тим по вищій ціні її можна реалізувати;
• o По-друге - відповідність зерна в партії стандарту - ДСТУ, та/або вимогам покупця (контракту купівлі-продажу зерна), його одноманітність;
• o По-третє - доступність зерна для продажу. Слід зазначити, що це не лише наявність транспортних можливостей, а і юридична складова: належним чином оформлені карантинні сертифікати, сертифікат якості Державної хлібної інспекції (ДХІ) для поставок залізницею, у випадку експорту - митне оформлення, тощо.
Вже перша риса товарної партії - об'єм, дає відповідь, чи може фермерське господарство її самостійно сформувати. Одна річ - агрохолдинг, що має в обробітку десятки, чи сотні тисяч гектарів землі, інша річ дрібний фермер. Припустимо, фермер засіяв кукурудзою 200 га землі та отримав урожай 10 т/га, навіть при такій урожайності це становитиме лише 2000 тонн зерна. Проте, якщо об'єднати 5 таких партій то вийде вже 10 тис. тонн, - або до 167 залізничних вагонів.
Однак, об'єднати зерно кукурудзи в партію, це не просто зсипати його в одне місце. Зерно повинно мати ряд якісних характеристик, які відповідають вимогам діючого ДСТУ, або навіть кращі показники на вимогу покупця. Наприклад, вологість - не вище 14 %, низька сміттєва домішка, зернова домішка (подрібнені та биті зерна) теж повинна відповідати умовам контракту, і якщо згідно ДСТУ 4525:2006 це 15 % (на кормові потреби), то при відправці на експорт - зазвичай це не більше 6-8 %.
Отримати такі показники "з поля" складно, зерно потребує доробки - сушки та доочистки. Якщо, для великого господарства встановлення відповідного обладнання - сушарок та сепараторів "питання техніки", то для дрібних фермерів запитань набагато більше. І це не лише питання вартості придбання обладнання.
Вирішення вищевказаних проблем, а також досягнення гідних позицій на зерновому ринку як на рівні держави, так і на міжнародному, можливе шляхом формування системи зернового маркетингу для фермерських господарств, однаково побудованих на принципах кооперації та співробітництва. Альтернативні шляхи створення системи зернового маркетингу фермерських господарств:
• o Створення збутового кооперативу за територіальною ознакою
• o Консолідація фермерських господарств із великими реформованими сільськогосподарськими підприємствами
• o Створення асоціації фермерських господарств
Принципи побудови системи зернового маркетингу в кожному з випадків є дуже схожими, але є й певні особливості.
Рис. 8.7. Система зернового маркетингу для фермерських господарств за умов створення збутового кооперативу
Основними цілями та задачами вищевказаних альтернативних рішень є наступні:
• здешевлення оренди сільськогосподарської техніки;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент фермерських господарств» автора Горьовий В.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Система зернового маркетингу для фермерських господарств“ на сторінці 1. Приємного читання.
