Інформаційні потоки - це вся сукупність повідомлень (інформації), що використовується маркетинговою системою і обробляється нею для виконання визначених процедур управління.
При цьому інформаційні потоки поділяються на зовнішні і внутрішні. Внутрішній інформаційний потік надходить в маркетингову систему із внутрішнього середовища. Зовнішні інформаційні потоки надходять до маркетолога (системи маркетингу) із зовнішнього середовища відносно даної функціональної системи.
Нині фермерські господарства використовують маркетинг у різних напрямах:
• підтримки збуту і стимулювання збуту;
• сукупність прийомів, що допомагають позбутися "неходового" товару;
• утримувати підприємство "на плаву";
• забезпечення інформацією;
• пошук споживачів;
• прийняття рішень в площині товарної та збутової політики, регулярному вивченні потреб споживачів.
Найбільш впливовий фактор нехтування функціями маркетингу у фермерських господарствах "Фактор неусвідомлення важливості", розкриває відсутність розуміння як сутності, так і ролі маркетингу. Тобто в тих господарствах, де вже створені служби маркетингу, по-перше, зроблено це формально, по-друге, у них немає необхідних умов для роботи, тобто ні правової внутрішньогосподарської основи для виконання своїх функцій, ні можливості мати потрібну інформацію, ні відповідних фахівців і, як результат, немає розуміння ролі і значення маркетингу.
Господарства, що відчувають значний вплив даного фактору, але зберегли матеріальну базу, організаційну цілісність в нових умовах, стикаються з проблемами, пов'язаними з конкуренцією, нестатком обігових коштів, дебіторською та кредиторською заборгованістю, податковим тиском, фізичним та моральним зношуванням обладнання, неможливістю здійснення капітальних вкладень.
Характерними рисами таких господарств можуть бути: необізнаність керівників всіх ланок управління з концептуальною сутністю теорії та практики маркетингу; нездатність і неготовність проводити дослідження ринку; відсутність роботи по підвищенню кваліфікації персоналу, переважання авторитарним методом управління; впевненість в те, що будь-який товар завжди знайде свого покупця.
Наступним фактором є "Фактор початкового сприйняття". Так, господарства, зазнаючи значного впливу даного фактору намагаються будувати свої управлінські системи у відповідності стандартів, встановлених лідерами галузі. Вони вибирають тактику копіювання прийомів, організаційної і технологічної культури передових підприємств, їх маркетингова діяльність поки є підлеглою по відношенню до збутової. Ціль маркетингових служб цих формувань полягає в тім, щоб за допомогою стимулювання і реклами збути на споживчому ринку вже вироблену продукцію.
Сферою їхніх інтересів є переважно торгова мережа і оптові посередники та ін. Однак відсутність маркетингових знань і умінь, недолік досвіду в області менеджменту, в оптимальному позиціонуванні продукції, сегментуванні ринків, доборі кадрів і визначенні їх функцій не дозволяють досягти більш високих показників діяльності. Маркетингова діяльність цих суб'єктів характеризується концентрацією уваги на плануванні й управлінні виробничими процесами і прийнятті рішень з приводу кількості і якості продукції.
В структурах управління цих господарств почали з'являтися відділи маркетингу, хоча обов'язки маркетологів виконують співробітники будь-яких спеціальностей. Рівень їх професійної підготовки далекий від бажаного. Чітко виділені тільки дві функції, які можна вважати за основні на цьому рівні: збутова і рекламна. Організовані на них служби маркетингу часто не в змозі досліджувати велику кількість альтернатив маркетингової поведінки і поки що застосовують лише окремі елементи і прийоми маркетингу. Лише порівняно невеликому числу підприємств доступний сучасний маркетинг, орієнтований на споживача, індивідуальні запити, високоякісну, інноваційну продукцію. Більшість працює в кращому випадку в рамках виробничої концепції маркетингу, яка орієнтує на збільшення обсягів виробництва і зниження його собівартості.
Третій фактор - це "Фактор просунутого використання", який має найменший вплив. У цих господарствах збирають конкурентну інформацію, аналізують ринок та намагаються адаптуватися до його змін за допомогою маркетингу. Керівництво цих господарств сприймає маркетинг як провідну філософію і демонструє достатньо високий рівень розуміння необхідності використання маркетингової концепції для успішної діяльності в умовах ринкових відносин, що розвиваються.
Функціонально підсистемою агромаркетингової Інформації (САМІ) розуміється сукупність прийомів і методів, що орієнтовані на збір, класифікацію, аналіз, оцінку і транспортування інформації для використання її в процесі розробки і ухвалення рішення в області агромаркетингу. Структурну розбудову визначеної сукупності, як системи, наведемо у вигляді блок-схеми з якої можна бачити зв'язки взаємопов'язаних елементів (рис. 8.5).
Рис. 8.5. Загальноструктурна схема системи агромаркетингової інформації фермерських господарств
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент фермерських господарств» автора Горьовий В.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інформаційне забезпечення маркетингових стратегій фермерських господарств“ на сторінці 1. Приємного читання.
