Договірне регулювання трудових відносин у фермерському господарстві регулюється різними правовими актами і зокрема трудовими угодами (контрактами). Контракт - це письмова форма трудового договору, у якому конкретизуються обов'язки і відповідальність роботодавця і працівника з врахуванням специфіки виконуваної роботи. Враховуючи особливості сільськогосподарського виробництва і умови праці, контрактна форма соціально-трудових відносин повинна мати більш широке застосування у сільському господарстві.
Індивідуалізація оплати праці вимагає широкого використання контракту як особливого виду трудового договору між роботодавцем і найманим працівником. Це насамперед стосується фермерських господарств і малих підприємств, де використовують найману працю та відсутні колективні договори і положення про оплату праці, якими регулюється організація оплати праці.
Нині в Україні діє низка законодавчих актів, які регламентують сферу застосування контракту для працівників агропромислового комплексу. Зокрема, ст. 15 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" передбачає, що правління кооперативу укладає трудові договори (контракти) у разі найму на роботу виконавчої дирекції та оцінює її діяльність; ст. 17 що виконавчий директор здійснює свою діяльність на умовах контракту, який укладає з ним правління кооперативу, формує виконавчу дирекцію та виконує функції, делеговані йому правлінням; ст. 35 що за згодою сторін між кооперативом і найманим працівником може укладатися договір у формі контракту.
Можливість застосування контрактної форми трудового договору закріплена у ст. 27 Закону України "Про фермерське господарство", в якій зазначено, що у разі виробничої потреби фермерське господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (контрактом). Встановлюючи, що трудові відносини громадян, які працюють за трудовим договором або контрактом регулюються законодавством про працю України, ст. 19 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" передбачає застосування контракту у колективних сільськогосподарських підприємствах.
Порядок укладання контрактів при прийнятті (наймі) на роботу на підприємства, в установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також на роботу до громадян визначає Постанова Верховної Ради України від 19 березня 1994 р. за № 170 "Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору".
Відповідно до ст. 24 КЗпП України контракт укладається в письмовій формі і підписується роботодавцем і працівником, якого приймають (наймають) на роботу. Цей документ оформляють у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, і зберігають в кожної зі сторін. За згодою працівника копію укладеного з ним контракту можуть передати профспілковому чи іншому органові, уповноваженому працівником представляти його інтереси для здійснення контролю за додержанням умов контракту. Набуває він чинності з моменту підписання або з дати, визначеної сторонами, і може бути змінений за згодою сторін, складеною у письмовій формі. Контракт є підставою для видання наказу (розпорядження) про прийняття (наймання) працівника на роботу з дня, встановленого за угодою сторін. Право на наймання має тільки власник майна. У колективних господарствах контракт затверджують на загальних зборах колективу господарства або зборах уповноважених. Контракт із керівником підприємства розглядають і затверджують на загальних зборах працівників господарства, якщо за нього проголосувало понад 50 % присутніх. Контракт підписує голова зборів. Право на укладання контракту з іншими працівниками надається керівнику господарства.
Зміст контракту може бути довільним і залежить від конкретних випадків, але має відображати основні розділи типової форми контракту, забезпечуючи правову основу для вирішення в процесі роботи спірних питань і конфліктів, в тому числі в судовому порядку.
У контракті передбачають обсяги пропонованої роботи та вимоги до якості й строків її виконання, строк дії контракту, права, обов'язки та взаємна відповідальність сторін, умови оплати й організації праці, підстави припинення та розірвання контракту, соціально-побутові та інші умови, необхідні для виконання взятих на себе сторонами зобов'язань з урахуванням специфіки роботи, професійних особливостей та фінансових можливостей підприємства, установи, організації чи роботодавця.
Умови безстрокового (строкового) трудового договору й контракту мають певні особливості, що можна побачити із наведеної порівняльної табл. 6.1, запропонованої А. М. Колотом.
Таблиця 6.1. Порівняльна характеристика безстрокового (строкового) трудового договору й контракту
| Форма | Довільна на основі поданої заяви | Письмова форма на основі типової форми контракту |
| Термін дії | Безстроковий або на певний термін | Визначається конкретний термін дії контракту |
| Предмет трудових відносин | Конкретно не визначається й може бути односторонньо змінений роботодавцем | Визначається конкретно із зазначенням умов його зміни сторонами |
| Оплата праці | Регламентована Кодексом законів про працю в Україні, Колективним договором, та іншими законодавчими актами | Визначається у результаті домовленості з урахуванням діючих Законів України щодо заробітної плати та кінцевими результатами виробництва |
| Умови праці, режим праці і відпочинку і т.п. | Регламентується Кодексом законів про працю України, обумовлені у Колективному договорі, Правилах внутрішнього трудового розпорядку | Визначається як результат угоди з урахуванням чинних державних і договірних гарантій |
| Соціальні гарантії | Жорстко регламентовані для обох сторін | Установлюється за згодою сторін з урахуванням чинних державних соціальних гарантій |
Перевага контракту перед звичайним трудовим договором полягає у максимальній індивідуалізації та конкретизації основних положень трудових відносин. Він не повинен автоматично повторювати положення трудових договорів, бо тоді втрачається сенс його введення. Передумовами впровадження контрактної форми є прагнення зберегти найбільш кваліфікованих і творчо активних членів трудового колективу, можливість гнучкого регулювання чисельності і кадрового складу зайнятості персоналу, додаткового залучення кваліфікованих працівників зі сторони; підвищення відповідальності і творчого ставлення до роботи персоналу. Контракт дозволяє наймачу мати на робочому місці працівника, який забезпечить виконання необхідного обсягу робіт визначеної якості, а найманий працівник з перших днів дістає уявлення про умови своєї праці та її оплати, а також про показники, яких треба досягти. Застосування контракту є доцільним насамперед тоді, коли виконання роботи потребує особливих ділових якостей і здібностей, професійних навичок, ініціативи та відповідальності. Тому механічне переведення усіх працівників на контрактну форму трудового договору найчастіше є абсолютно невиправданим.
Контракт необхідно розглядати не як різновид строкового трудового договору, а як особливий вид трудового договору, як засіб індивідуально-договірного регулювання прав і обов'язків його сторін, найважливішою відмінністю якого є співвідношення нормативного і договірного регулювання. Вважаємо за доцільне внести зміни до діючого законодавства України, де передбачити контракт обов'язковим видом трудового договору для підприємств, у яких не укладені Колективні договори, та при наймі на роботу до громадянина-підприємця у фермерське господарство.
Управління трудовими ресурсами фермерського господарства
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент фермерських господарств» автора Горьовий В.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Регулювання соціально-трудових відносин фермерського господарства на основі контракту“ на сторінці 1. Приємного читання.
