Сутність планування полягає в науковій постановці цілей подальшого розвитку і застосування засобів їх реального досягнення. На рівні фермерського господарства в залежності від цілей, задач і функцій діє декілька видів планування.
Стратегічне планування покликане визначати цілі фермерського господарства їх стратегію на тривалий період часу (до 10 років). Саме тому стратегічне планування часто визначають як процес моделювання і вивчення майбутнього. Стратегічне планування слугує відправною точкою для будь-якого планування в межах фермерського господарства.
Сутність планування проявляється в конкретизації цілей розвитку всього фермерського господарства і кожного підрозділу зокрема на встановлений період часу; у визначенні господарських задач і засобів їх досягнення; виявленні матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, необхідних для вирішення поставлених задач. Таким чином, призначення планування полягає у прагненні завчасно врахувати по можливості всі внутрішні і зовнішні фактори, які забезпечують сприятливі умови для нормального функціонування і розвитку фермерського господарства.
Стратегічне планування - це довгостроковий прогноз. В процесі стратегічного планування визначаються стратегічні цілі, довгострокові і короткострокові стратегічні орієнтири, опрацьовується стратегія поведінки на ринку і стратегічний план. Розробка стратегічних цілей відображає уявлення даного фермерського господарства про своє виробництво і його місця на ринку, для чого проводиться комплексне вивчення і дослідження ринку або ринків. Довгострокові і короткострокові стратегічні орієнтири дають змогу уточнити довгострокові і найближчі цілі фермерського господарства і той стан, який вона прагне собі забезпечити на ринку у даний момент, ближчому майбутньому і в перспективі. На основі стратегічних орієнтирів розробляється стратегія поведінки фермерського господарства як реальний план дій, сукупність управлінських рішень по досягненню поставлених цілей.
Стратегічне планування - складовий елемент стратегічного управління.
Воно представляє собою активний пошук альтернативних варіантів, вибір кращого з них, побудови на підставі цього вибору загальних тенденцій розвитку, формування спеціального механізму її реалізації. Нині змінюються самі висхідні принципи складання планів фермерського господарства - від майбутнього до нинішнього, а не від минулого до майбутнього.
Стратегічне планування слід розглядати широко. Це й інтегрований процес підготовки і прийняття рішень, і дослідження наслідків уже прийнятих або тих, що приймаються рішень, і процес розробки цілей і напрямків їх досягнення.
Стратегічне планування є інструментом, який допомагає приймати правильні управлінські рішення. Його задача - забезпечити виробіток правильної стратегії поведінки ферми на ринку. В межах стратегічного планування можна розглядати чотири аспекти управлінської діяльності: адаптація до зовнішнього середовища, внутрішня координація, організаційне стратегічне передбачення, розподіл ресурсів.
Сучасний темп зміни є настільки стрімким, що стратегічне планування виступає єдиним способом прогнозування майбутніх проблем і можливостей, а тому воно повинне обґрунтовуватися глибокими дослідженнями і фактичними даними. Щоб ефективно конкурувати в нинішньому світі бізнесу, фермерське господарство повинно постійно займатися збиранням і аналізом великого масиву інформації про галузь, ринок, конкуренцію та інші фактори.
Основною стратегічною частиною стратегічного планування безумовно є довгострокове планування, ось чому воно часто трактується як процес моделювання майбутнього, стосовно до якого повинні бути визначеними цілі і сформована концепція довгострокового розвитку. Його призначення в тому, щоб зробити оперативні, поточні управлінські рішення обґрунтованими не тільки з точки зору реальної кон'юнктури, але й перш за все з позицій завтрашнього дня. Важлива відмітна риса стратегічного планування - його гнучкість, яка зумовлена різноманіттям планових горизонтів часових відрізків. Вона вимагає спеціального визначення горизонту часу, на який опрацьовується перспективна політика. Для цього визначення застосовується різні критерії: життєвий цикл виробленого товару; цикл докорінної зміни попиту; період часу, необхідний для реалізації стратегічних цілей. При розробці стратегічного плану, основаного на життєвому циклі продукту, горизонт планування повинен відрізнятися по видах діяльності і номенклатурі продукції, він тісно ув'язується із стратегічними цілями.
Відправною точкою стратегічного планування виступає планування результатів. Їх можна класифікувати таким чином:
• Максимальний результат, який в даний момент недосяжний, але до якого слід прагнути.
• Конкретний результат, якого можна досягти протягом планового періоду.
• Задача, яка може бути вирішеною за цілком певний час.
Кожне фермерське господарство, організовуючи процес виробництва і реалізації продукції, переслідує глобальні цілі - підвищення прибутковості, доходності свого бізнесу. Проте ця ціль розпадається на системи під цілей, реалізація кожної із яких вимагає розробки власної стратегії. До такого роду під цілей можна віднести: збільшення обсягу продаж, підвищення конкурентоспроможності продукції, розширення виробничих потужностей, впровадження нових технологій, зниження витрат, диверсифікацію.
Стратегічне планування - багатоетапний процес, здійснюваний послідовно-паралельно і включає такі сходинки:
• Визначення бізнесу. Кожний керівник фермерського господарства повинен чітко уявляти призначення свого бізнесу, перспективи його розвитку. Для відповіді на ці запитання, необхідно знати такі висхідні параметри:
– а) опис вироблюваного продукту з врахуванням його техніко-економічних, споживчих властивостей і технологічності;
– б) оцінку масштабів ринку цього продукту, склад споживачів, специфіку їх потреб;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент фермерських господарств» автора Горьовий В.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Загальна схема стратегічного планування у фермерському господарстві“ на сторінці 1. Приємного читання.
