Важливу роль в агропромисловому комплексі, який охопив цілий ряд галузей народного господарства відіграє не тільки виробництво сільськогосподарської продукції, а і її реалізація. Реформи, які проходять в економіці нашої країни, призвели до зміни у функціонуванні агропромислового виробництва. Перехід в приватну власність земельних наділів призвів до утворення в сільському господарстві нових суб'єктів господарювання - малих підприємств, які функціонують за умови ринкових відносин, а саме конкуренції.
До малих підприємств (незалежно від форми власності) належать підприємства з середньообліковою чисельність працюючих за звітний період не більше 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за цей період не перевищує 70 млн грн..
Фермерському господарству притаманні такі особливості: обмежене поле діяльності; невеликий розмір у порівнянні з усією галуззю; незалежне (самостійне) управління; власний (статутний) капітал. У малому підприємництві досягнення результату у вирішальній мірі залежить від наполегливості підприємців, їхніх знань, професійної компетентності, високої амбіційності, яка дає змогу ефективно працювати навіть у дуже скрутній ситуації.
Визначень маркетингу багато і кожне з них висвітлює його з різних сторін. Суть маркетингу як процесу полягає у підпорядкуванні підприємств ринковим вимогам, встановленні безпосереднього зв'язку між виробництвом та обігом. Це загальна тенденція розвитку, коли акцент з виробництва і товару переноситься на комерційні зусилля, споживача та його потреби і проблеми, а отримання прибутку реалізується за принципами: пошук потреб і задоволення їх; виробництво товарів, які можна продати, а не пробувати продати те, що виробляється.
Маркетинг, як інструмент ринкової діяльності, забезпечує оптимальну швидкість просування сільськогосподарських товарів, при якій співвідносяться найбільш вигідні темпи їх продажу та обігу при мінімальних витратах на зберігання запасів, а також при збереженні можливості повністю задовольняти споживчий попит. Таким чином, маркетинг виступає у якості прискорювача процесів, що відбуваються у системі "виробництво - обмін - споживання" і робить кінцевий результат таким, який найбільш повно відповідав би кінцевій меті суспільного розвитку. Зміст маркетингу в забезпеченні ефективності сільськогосподарського виробництва полягає в узгодженні та інтеграції різноспрямованих інтересів учасників відтворювального процесу (рис. 8.2).
Рис. 8.2. Роль маркетингу в забезпеченні ефективності виробництва сільськогосподарських підприємств
Фермерські господарства, для яких визначені альтернативи не завжди підходять в силу специфіки їх організації, повинні налагоджувати зв'язки зі споживачами, використовуючи заходи "прямого маркетингу". Це вимагає ретельного дослідження ринку та поведінки споживачів до початку виробництва сільськогосподарської продукції. На жаль, більшість власників фермерських господарств в Україні виробляють продукцію і вже потім шукають ринок збуту, що надто ризиковано при вирощуванні, наприклад, фруктів і овочів. У даному випадку ми спостерігаємо набагато більше невдач, ніж успіхів. Як наслідок, для аграрного ринку України вже стала звичайною ситуація "хвилеподібної" пропозиції сільськогосподарської продукції по роках, в результаті якої спостерігається надмірне виробництво одного виду продукції, що є причиною падіння ціни на цю продукцію та недостатнє виробництво іншого виду - що призводить до незадоволеності попиту та необґрунтованого зростання ціни реалізації.
Зростання кількості і видів продовольчих товарів вимагають від операторів ринку дедалі ширшого застосування маркетингових технологій, оскільки в іншому випадку, навіть збільшення обсягів виробництва, не стане гарантією її реалізації, що і відбувається в нашій країні на даний момент. Ринкові умови функціонування аграрного сектору економіки вимагають від агропромислових формувань нових підходів до забезпечення та ефективного функціонування продовольчого ринку з метою збуту продукції. Тому, на наш погляд, актуальною проблемою сьогодення є необхідність функціонування інфраструктури ринку, розвитку головних учасників цього процесу - сільськогосподарських товаровиробників. Виробництво основних видів продукції сільського господарства є одним з ключових показників, що характеризують ситуацію на продовольчому ринку.
Активізація збутової функції діяльності не вирішує всіх питань для фермерського господарства. Це лише перший етап, що дозволяє оцінити привабливість ринків збуту, виявити потреби покупців і позиціонувати свій товарний асортимент. Освоєння і використання маркетингових інструментів на першому етапі припускає перехід від тактичних кроків до стратегічних, тобто розширення і поглиблення аналітичної функції маркетингу у господарстві. Активізація збутової діяльності будь-якої організації не гарантує повної адаптації до дії факторів зовнішнього середовища і не забезпечує сприятливе позиціонування на ринку. Реалізація інструментів тактичного маркетингу припускає не тільки організаційну єдність, але, насамперед, інформаційну. Формування маркетингової системи шляхом інтеграційних кроків по освоєнню технологій маркетингу приводить до необхідності впровадження маркетингу, що забезпечує визначення додаткових можливостей в галузі нових товарів і ринків, встановлення стратегічних факторів успіху, що сприяють досягненню конкурентної переваги на ринку.
У сільськогосподарському підприємстві функціональну діяльність виконує замісник керівника з маркетингу. Вивчення досвіду закордонних і вітчизняних підприємств показало, що на практиці застосовуються принаймні п'ять підходів до впровадження стратегічних і маркетингових програм. Розходження між ними пов'язані з роллю і місцем керівника підприємства в процесі розробки і реалізації стратегії, а також з диференціацією застосовуваних методів. Реалізація маркетингової стратегії передбачає використання чи впровадження, зміну всіх систем, що функціонують. Вибір методів впровадження стратегії залежить від розмірів фермерського господарства, ступеня його диверсифікованості, територіального розміщення, стабільності бізнес-середовища і від стилю керівництва, сформованого культурою підприємництва.
Отже, маркетинг для фермерського господарства - це система організації його праці, за якої виробничі рішення приймають після спеціального вивчення вимог ринку, прогнозування та управління діяльністю підприємства.
У вітчизняній та зарубіжній практиці розрізняють два види маркетингу - мікро- (який вирішує питання оптимізації виробництва на рівні підприємства (фірми) та макромаркетинг (реалізація продукції на рівні держави, стимулювання економічного розвитку країни).
Особливого значення для малих підприємств набуває добре організована система збуту сільськогосподарської продукції (рис. 8.3).
Рис. 8.3. Канали реалізації продукції фермерських господарств у сільському господарстві
У систему маркетингу на малому підприємстві входять:
• вивчення кон'юнктури й динаміки платоспроможного попиту на продукцію, що виробляється на підприємстві (фірмі);
• аналіз зміни цін на продукцію, її замінники і "прикордонні" види товарів;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент фермерських господарств» автора Горьовий В.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Маркетингові стратегії для фермерського господарства“ на сторінці 1. Приємного читання.
