Рівень неповної зайнятості (недозайнятості) - аналітичний показник, що визначається як співвідношення чисельності неповністю зайнятого населення із загальної чисельності зайнятих.
Якщо добровільна неповна зайнятість (навчання, стан здоров'я, інші особисті причини) існувала завжди і не викликає особливої стурбованості суспільства, то вимушена неповна зайнятість, яка є найбільш поширеною серед селян працездатного віку, характеризує кризові явища в економіці.
Враховуючи низький рівень заробітної плати за основним місцем роботи, тобто за первинною зайнятістю, а також в умовах "прихованого безробіття", частка селян вимушена займатися на постійній чи тимчасовій основі додатково трудовою діяльністю. Це так звана вторинна зайнятість. В багатьох випадках вона лежить за межами офіційної статистики і не піддається податковому контролю.
Основна зайнятість - робота (або заняття), на якій особа отримує найбільший дохід або на якій вона була зайнята найбільшу кількість часу. Вибір необхідно робити залежно від того, чи вимірюється поточна, звичайна або загальна економічна діяльність протягом року.
Тимчасова зайнятість - зайнятість за контрактом (угодою), умови якого визначаються об'єктивними вимогами: дотримання визначених строків виконання робіт, виконання певного, завчасно обговореного завдання, проведення визначеного заходу або терміну сезонної роботи, що характеризується регулярною зміною сезонних циклів, які щорічно повторюються. Такий контракт може бути також укладений на період, необхідний для заміни відсутнього короткий термін працівника або при найманні трудящих для виконання нових робіт без гарантії їх продовження в майбутньому.
Сезонна зайнятість - це зайнятість, пов'язана з сезонною специфікою виробництва. Робота надається на певний період на умовах повного дня і оформляється відповідним контрактом.
Сезонна робота - робота, яка через природні і кліматичні умови виконується не весь рік, а протягом певного періоду (сезону), але не більше 6 місяців.
Зайнятість неповний робочий день - це робота неповну робочу зміну у зв'язку з неможливістю забезпечити працівника роботою на повну норму робочого часу або за бажанням працівника відповідно до його соціальних потреб, а також у зв'язку з модернізацією і реконструкцією виробництва.
Зайнятим неповний робочий час вважається найманий працівник, нормативна тривалість робочого часу якого менша за нормативну тривалість робочого часу працівників, що зайняті повний робочий час і працюють приблизно в таких умовах. Не вважаються зайнятими неповний робочий час працівники, які опинились в умовах часткового безробіття внаслідок тимчасового скорочення нормативної тривалості їх робочого часу з економічних, технічних або структурних причин.
Робота в режимі скороченого часу, викликана намаганням розділити наявну роботу між більшим числом працівників, щоб уникнути скорочення кількості робочих місць, також являє собою часткове безробіття.
У цілому зайнятими економічною діяльністю вважаються особи у віці 15-70 років, які:
• працювали впродовж обстежуваного тижня хоча б 1 годину за наймом за винагороду в грошовому або натуральному вигляді; працювали індивідуально (самостійно) на власному підприємстві або у окремих громадян;
• працювали впродовж 30 годин на тиждень безкоштовно на підприємстві, у бізнесі, що належить будь-якому з членів домогосподарства або в особистому селянському господарстві з метою реалізації продукції, що вироблена внаслідок цієї діяльності;
• особи, які були тимчасово відсутні на роботі, тобто, формально мали робоче місце, власне підприємство, але не працювали впродовж обстежуваного періоду з незалежних від них особистих обставин.
Отже, ми розглянули, що являє собою категорія мотивація зайнятості та які види зайнятості існують. Надалі мова йтиме про безпосередню мотивацію зайнятості у сільському господарстві та її особливості.
Особливості мотивації праці у фермерському господарстві
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент фермерських господарств» автора Горьовий В.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 6. Управління трудовими ресурсами фермерських господарств та їх мотивація“ на сторінці 3. Приємного читання.
