Навчальний план складається з двох частин – основної, варіативної. Основна частина – це загальнодержавний компонент змісту освіти певного рівня і ступеню та орієнтовні обсяги навчальних годин. Саме ці дисципліни покликані закладати ядро, основний зміст освіти. Друга частина, варіативна, формується навчальним закладом у вигляді спеціалізацій з урахуванням особливостей регіону та індивідуальних запитів студентів. Таким чином, у навчальних планах передбачені три види дисциплін: обов'язкові, обов'язкові за вибором навчального закладу та за вибором студента.
Для виконання навчального плану в навчальному закладі з кожної спеціальності має бути сформовано науково-методичний комплекс.
До складу його входять: освітньо-кваліфікаційна характеристика; освітньо-професійна програма; навчальний план; робочий навчальний план; програми нормативних навчальних дисциплін; робочі програми навчальних дисциплін; програми практики; програми державних іспитів та комплексних контрольних завдань; засоби діагностики якості вищої освіти; методичні вказівки і тематика курсових робіт з дисциплін, де передбачено їх виконання; методичні вказівки і тематика кваліфікаційних випускних робіт.
Наявність цієї документації створює основу для якісної підготовки фахівця і є необхідною умовою акредитації спеціальностей. Уся документація, як правило, розроблюється та зберігається на факультеті (цикловій комісії) або кафедрах (в предметних комісіях). Наявність і якість цієї документації є базою для оцінки роботи кафедри та окремих викладачів.
З кожної навчальної дисципліни, що входить до програми підготовки, на підставі навчальної програми та навчального плану складається робоча навчальна програма дисципліни, яка містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми та засоби поточного і підсумкового контролю.
Обсяг годин, передбачений на кожну дисципліну, може розподілятися на різні види навчальної роботи, залежно від специфіки даного предмета. В системі вищої освіти він включає: кількість годин на лекції, семінарські або практичні заняття, консультації, контрольні та курсові роботи, контрольні запитання, завдання для проведення іспитів, заліків і самостійної роботи студентів. На кожний вид навчальної роботи передбачається певна кількість годин: лекції та семінарські заняття – не менше 2 годин; курсові роботи – 3 години на студента; консультації перед іспитом – 2 години на групу; контрольні роботи – 1 година; іспит – 0,33 години; залік – 0,25 години на студента. На самостійну роботу студентів виділяється не менше 1/3 обсягу годин, передбачених на предмет.
Загальна кількість годин з кожного курсу буде складатися підсумовуванням годин за всіма видами робіт і з урахуванням чисельності студентів.
Загальна кількість годин розраховується на всі курси та факультети, на яких викладається ця дисципліна. Виявлення загального обсягу годин з конкретної навчальної дисципліни є визначальним для кількості ставок викладачів, які можуть викладати цю дисципліну.
Навчальна частина на підставі робочих навчальних планів на наступний рік, в яких подається загальна кількість годин для кожного факультету, кожного курсу і спеціальності та з кожної навчальної дисципліни формує зведений обсяг педнавантаження з дисциплін, закріплених наказом кожній кафедрі університету. Обсяг обов'язкового навантаження викладачів визначається кафедрою з урахуванням виконання ним методичної, наукової і організаційної роботи та особливостей і структури навчальної дисципліни, яку викладає викладач. На підставі отриманого педнавантаження викладачами кафедри розробляються на наступний рік індивідуальний план та робоча програма з тих навчальних курсів, що будуть вивчатися.
Робоча програма має більш розширений і конкретний характер, порівняно з навчальною програмою. Це головний методичний засіб для допомоги викладачам при організації навчального процесу. Тематичний план робочої програми за структурою містить не тільки теми занять, а й кількість часу на його вивчення, з розподілом на лекції, семінари, лабораторні заняття, самостійну роботу студентів, види аудиторних занять. Ця програма містить обгрунтовані зразки планів лекцій, семінарів, лабораторних та інших занять, а також індивідуальної та самостійної роботи студентів. Передбачається рекомендована література до кожної теми. У змісті навчальної та робочої програми можуть бути:
– тематика контрольних питань, контрольних робіт для студентів заочної форми навчання з методичними вказівками для їх виконання, тести для контролю знань тощо.
Вказані форми методичного забезпечення формуються на кафедрі у вигляді навчально-методичного комплексу з дисципліни. До нього входять: навчальна програма; робоча програма; опорний конспект лекцій; розробки для візуального супроводження викладання та вивчення дисципліни (схеми, таблиці, рисунки); навчальні та контрольні тести, збірники завдань, задач; методичні вказівки і завдання щодо виконання контрольних робіт для заочників; тематика курсових робіт і методичні вказівки до їх виконання; екзаменаційні білети та питання для проведення заліків; пакети комплексних контрольних робіт (завдань) для заміру поточних та залікових знань студентів з дисципліни в процесі її викладання і вивчення, а також поточних та залишкових знань (ККР); методичні вказівки щодо організації самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни, інструкційні картки, підбір планових документів, довідники, кодекси законів тощо; методичні рекомендації щодо використання персональних комп'ютерів (ПК), інших технічних засобів при викладанні та вивченні дисципліни; пакет чинних законодавчих та інструктивних документів стосовно навчальної дисципліни; перелік навчальної та наукової літератури, що є в бібліотеці вузу і може бути використана при викладанні та вивченні дисципліни; якщо з даної дисципліни проводиться практика студентів, то розробляється програма та методичні вказівки щодо її проведення; теми дипломних робіт і методичні вказівки щодо їх виконання та захисту.
Створення необхідних умов та можливостей успішної організації навчально-виховного процесу – як підбір педагогічних кадрів, створення комплексів методичного забезпечення навчальних дисциплін, інформаційна, комп'ютерна та лабораторна база, наявність засобів навчання, науково-дослідна робота викладачів, систематичне підвищення їх кваліфікації, запровадження сучасних педагогічних технологій навчання тощо. Вся методична робота має бути скоординованою, по всіх підрозділах сформовані єдині вимоги до забезпечення навчально-методичною документацією та цілеспрямованої роботи зі студентами, що забезпечує прозорість і контрольованість процесу навчання.
Всі проекти (рукописи) методичних документів мають пройти внутрішнє та зовнішнє рецензування (дві рецензії), обговорення і схвалення на засіданнях кафедри, відповідне затвердження науково- методичною комісією факультету (заступника директора технікуму) та наступне видання і тиражування.
Навчально-методична документація з дисциплін розробляється викладачами кафедр, котрі здійснюють викладання цих дисциплін. Робочі і навчальні програми кожної дисципліни узгоджуються з кафедрами, де читаються курси, що забезпечують цю навчальну дисципліну, та з випускаючою кафедрою зі спеціальності.
Програми мають бути затверджені не пізніше, ніж за 2 місяці до початку навчального року, протягом якого вивчаються відповідні дисципліни.
Навчально-методична документація з дисциплін зберігається на кафедрах, які забезпечують їх викладання.
Вимоги до формування навчальної та робочої програми можна подати у наступному вигляді:
1. Навчальна програма
Структурними частинами навчальної програми є:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент вищої освіти» автора Шоробура І.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація педагогічного процесу та методичне забезпечення“ на сторінці 2. Приємного читання.
