Противірусні засоби

Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту

РНК-вміщуючі (віруси грипу А і В, парагрипу, кору, вірус імунодефіциту людини, ряд онковірусів) і ДНК-вмішуючі віруси. Доки до рибавірину не виявлено резистентних варіантів вірусів. Препарат у вигляді аерозолю рекомендується для лікування PC-вірусної (респіраторно-синцитіальної) інфекції у дітей. При системному застосуванні (перорально, внутрішньом'язово, внутрішньовенно) рекомендується призначати препарат для лікування геморагічних лихоманок, герпесу 1 типу і гепатиту типу В. Достатню ефективність препарату виявлено при захворюванні на герпес.

Гапцикповір за структурою близький до ацикловіру, але більш ефективний. Він діє не тількі на віруси герпесу, але й на цитомегаловіруси.

Фамцикловір активний по відношенню до вірусів герпесу простого і зостера, а також цитомегаловірусів. Застосовують при оперізуючому лішаї і постгерпетичних невралгіях.

Ряд синтетичних препаратів відносять до прямих вірулоцидів, які згубно діють, в основному, на віруси поза клітинами. До цих препаратів відноситься Оксопін. Він активний проти вірусу герпесу, грипу, папіломотозу, рино- та кератит-вірусів. Застосовується для профілактики грипу у вигляді 0,25% мазі для носа, а для лікування кератиту, риніту, кера- токон'юнктивіту та папіломатозів у вигляді 3% мазі.

Аналог пірофосфату Фоскарнет натрій показаний для лікування ВІЛ-інфекції, герпетичної інфекції, особливо цитомегаловірусної інфекції, гепатиту В.

Віруси індукують синтез α- та γ-інтерферону, які відіграють захисну роль на ранніх стадіях вірусної інфекції. Під впливом інтерферону в клітинах зростає активність синтетази олігоаденілату. Остання активує ендонуклеазу, яка розщеплює вірусні РНК, що перешкоджає синтезу вірусних білків. Інтерферон має широкий спектр противірусної активності.

Інтерферон α застосовується не тільки для лікування вірусної патології (хронічні гепатити В, С; гострокінечні кондиломи), але і при лікуванні неопластичних процесів (хронічний мієлолейкоз, множинна мієлома, грибковидний мікоз, злоякісна меланома, саркома Калоші).

Інтерферон 2β – препарат, який отримують при культивуванні бактеріального штаму Pseudomonas sp., який міститься в генетичному апараті вбудованої рекомбінантної шіазміди гена ІФН-а2 людини. Препарат рекомендується для дорослих і дітей при онкологічних захворюваннях (лейкози, лімфоми, рак сечового міхура, мієлома, ретикуломатоз), гепатиті В та менінгоенцефалітах, розсіяному склерозі, вірусних герпетичних ураженнях.

Інтерферон-α-2β застосовується при мієломній хворобі, саркомі Калоші, хронічних вірусних гепатитах В і С, хронічному мієлолейкозі.

Індуктори інтерферону – речовини природного або синтетичного походження, які здатні індукувати в організмі людини продукцію інтерферону, а також мають противірусну, імуномодулюючу та протипухлинну дії. До препаратів цієї групи відноситься Циклоферон, Аміксин.

Інозин пранобекс (гропринозин) активує механізми імунного захисту організму, збільшує кількість Т-лімфоцитів, відновлює імунорегуляторний індекс, підвищує виробку антитіл, стимулює хемотаксис та фагоцитоз, активує продукцію інтерлейкінів 1-2, володіє інтерфероностимулюючою дією та прямою противірусною активністю по відношенню до РНК- і ДНК- геномних вірусів. Застосовується для лікування вірусних інфекційних хвороб: ГРВЗ, цитомегаловірусних інфекцій, герпесу, непрофільного гепатиту та імунодефіцитних станів у пацієнтів практично всіх вікових груп, особливо в педіатричній практиці.

Цикпоферон низькомолекулярний синтетичний індуктор інтерферону, який відноситься до класу акридіонів. Циклоферон націлений імуномоделюючою, противірусною та протизапальною діями. Він стимулює стовбурні клітини кісткового мозку, фагоцитоз, активність природних кіперних клітин, експресію антигенів. З іншого боку, підвищення утворення ендогенного інтерферону пригнічує розвиток анафілактичного шоку, запалення, гіперчугливість сповільненого типу, реакцію зв'язування комплементу. Застосовується при ВІЛ-інфекції у дорослих і дітей, яким за віком більше 4 років (стадії 2А-ЗВ), при вірусних гепатитах, хламідіозі, захворюваннях сполучної тканини, нейроінфекціях, герпесі. Препарат широко використовується в педіатричній практиці (гепатити А, В, С, Д, герпес-вірусна інфекція). Циклоферон сумісний і добре сполучається (на відміну від інтерферонів) з усіма хіміотерапевтичними препаратами, НПЗЗ та іншими.

Аміксин – низькомолекулярний індуктор інтерферону, який належить до класу флуоренонів, стимулює утворення в організмі α, β, γ-ΙΦ; препарат наділений імуномоделюючою дією. Застосовується при ГВРЗ, герпесі, розсіяному склерозі, хламідіозі, гепатитах А, В, С.

Індуктори інтерферону виявлено серед препаратів інших груп: левамізол, дипірндамол, теофілін, треіпал, дибазол.

Останнім часом серед противірусних засобів з'явилися нові групи препаратів: інгібітори ВШ-протеїнази та інгібітори зворотної транскришази. До першої групи належать саквінавір, ритонавір, індшіавір, нельфінавір, до другої – нуклеозиди: диданозин, зидовудин, ставудин, зальцитабін.

Інгібітори ВІЛ-протеїнази на відміну від інших препаратів вибірково інгібують протеази ВІЛ-1. Препарати даної групи застосовуються, в основному, при ВІЛ-інфекції.

Саквінавір на відміну від аномальних нукпеозидів виявляє безпосередню пригнічуючу дію на фермент вірусу (не метаболізуєгься). Посилює противірусний ефект інгібіторів зворотної транскришази.

Ритонавір володіє селективною спорідненістю до аспарил-протеази ВІЛ і тому виявляє слабку інгібуючу дію на відповідну протеазу людини.

Індинавір активний по відношенню до вірусів імунодефіциту людини ВІЛ-1. Не кумулює.

Нельфінавір активний по відношенню до вірусів імунодефіциту людини ВІЛ-1 і BІЛ-2. Проникає через гістогематичні бар'єри та добре розподіляється у тканинах.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту» автора Дроговоз С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Противірусні засоби“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Загальна фармакологія

  • Основні етапи історії фармакології

  • Види дії ліків

  • Негативні види дії ліків

  • Принципи дозування ліків

  • Шляхи введення ліків

  • Фармакокінетика ліків

  • Всмоктування ліків

  • Розподіл ліків в організмі

  • Виведення ліків з організму

  • Комбінована дія ліків

  • Механізм дії ліків

  • Спеціальна фармакологія

  • Ненаркотичні анальгетики (ННА)

  • Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ)

  • Снодійні засоби

  • Седативні засоби

  • Транквілізатори (МАЛІ ТРАНКВІЛІЗАТОРИ, АТАРАК- ТИКИ, АНКСІОЛІТИКИ, АНТИФОБІЧНІ)

  • Нейролептики

  • Протисудомні засоби

  • Засоби для лікування паркінсонізму

  • Аналептики

  • Психостимулятори

  • Антидепресанти

  • Ноотропні засоби та актопротектори

  • Адаптогени

  • Лікарські засоби, що впливають на периферичну нервову систему. Ліки, які впливають на аферентну іннервацію

  • Засоби, що впливають на аферентну інервацію

  • Відхаркувальні та протикашльові засоби

  • Холіноміметики

  • Антихолінестеразні препарати

  • М-Холіноблокатори

  • Н-Холіноблокатори

  • Адренергічні засоби (Адреноміметики)

  • Антиадренергічні засоби

  • Гормональні препарати гіпоталамуса, гіпофіза, щитовидної, паращитовидної, підшлункової залоз та синтетичні цукрознижуючі засоби

  • Гормональні та антигормональні препарати гіпоталамуса та гіпофіза

  • Інсуліни

  • Пероральні гіпоглікемічні засоби

  • Препарати з активністю гормонів щитоподібної залози. Антитиреоїдні засоби

  • Препарати гормонів прищитоподібних залоз

  • Гормональні препарати кори надниркових залоз та їх синтетичні аналоги

  • Естрогенні та анти естрогенні препарати

  • Прогестини та їх антагоністи

  • Андрогени

  • Анаболічні стероїди

  • Засоби, що впливають на міометрій

  • Контрацептивні засоби

  • Вітамінні препарати

  • Ферментні та антиферментні препарати

  • Ліки, що впливають на процеси тканинного обміну

  • Плазмозамінні розчини

  • Засоби, що зменшують зсідання крові

  • Засоби, що підвищують зсідання крові

  • Засоби, що впливають на еритропоез та лейкопоез

  • Антибластомні засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функції ШКТ

  • Гепатопротектори

  • Проносні засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на серцево-судинну систему

  • Антиангінальні засоби

  • Антигіпертензивні засоби

  • Периферичні судинорозширювальні засоби

  • Комбіновані гіпотензивні препарати

  • Засоби для лікування атеросклерозу

  • Хіміотерапевтичні лікарські засоби

  • Пеніциліни

  • Інші β-лактамні антибіотики

  • Цефалоспорини

  • Тетрацикліни

  • Макроліди та азаліди

  • Аміноглікозиди та глікопептиди

  • Антибіотики різних груп

  • Фторхінолони

  • Сульфаніламідні препарати

  • Протитуберкульозні препарати

  • Антигельмінтні препарати

  • Протигрибкові препарати

  • Противірусні засоби
  • Протималярійні засоби

  • Протисифілітичні препарати

  • Антисептики та дезінфікуючі засоби

  • Засоби для лікування алергічних захворювань