Показання до застосування та взаємозамінність
• 1. Профілактика та лікування грипу, ГРВЗ (інозин пранобекс (гропринозин), ремантадин (ремантадин-КР), інтерферони, крім інтерферону -2β, індуктори інтерферонів, рибавірин), грипу А (інозин пранобекс (гропринозин), похідні амантадину, оксолін), вітряної віспи, респіраторносинцитіальної інфекції).
• 2. Профілактика та лікування герпесу, грипу А, В (інозин пранобекс (гропринозин), ремантадин (ремантадин-КР), оксолін, аналоги нуклеозинів, аналоги пірофосфату), аденовірусного кератокон'юнктивіту, папіломатозу (інозин пранобекс (гропринозин), оксолін), контагіозного молюска (оксолін), енцефаломієліту, хламідіозу (індуктори інтерферонів), кліщового енцефаліту (ремантадин (ремангадин-КР)).
• 3. Лікування цитомегаловірусних інфекцій (аналоги нуклеозидів, інозин пранобекс (гропринозин), фоскарнет натрію), вірусних пневмоній (інтерферони, інозин пранобекс (гропринозин)).
• 4. Лікування вірусного гепатиту (А, В, С) (інтерферон-а-2р); гепатиту В, С (інтерферони α і β, інозин пранобекс (гропринозин), циклоферон).
• 5. ВІЛ-інфекція (інгібітори ВІЛ-протеїнази та зворотної транскриптази, інтерферони), саркома Калоші (інтерферони), мієлолейкоз (інтерферон-α-2β).
• 6. Лікування вторинних імунодефіцитних станів у хворих всіх вікових груп (інозин пранобекс (гропринозин)).
Побічна дія
При застосуванні похідних адамашпапу виникають диспепсичні явища, сонливість, депресія, тремор, підвищена збудливість, алергійні реакції, ремантадин може сприяти розвитку тератогенної та ембріотоксичної дії. При використанні зидовудину – анемія.
При внутрішньовенному введенні аналогів нуклеозидів можлива поява флебітів, головного болю, алергійних реакцій, запаморочення, диспепсичних явищ.
Побічна дія ацикловіру – кишкова каліка, висип на шкірі, пригнічення кровотворення, подразнення шкіри і слизових оболонок.
При вживанні інгібіторів зворотної транскриптази і ВІЛ- протеїназ, фоскарнету натрію може виникати анемія, нейтропенія, диспепсичні розлади, головний біль, лихоманка, міалгії, парестезії, алергічні реакції.
При прийманні інтерферонів можлива нудота, запаморочення, підвищення температури, діарея, міалгія, гіпотензія, почервоніння і болючість на місці введення, алергійні реакції, пригнічення кровотворення (у великих дозах).
При застосуванні індукторів інтерферонів побічних дій значно менше, ніж при лікуванні інтерферонами.
Інозин пранобекс (гропринозин) добре переноситься навіть при довготривалому лікуванні, лише зрідка можливе зниження апетиту, диспепсія, слабке підвищення рівня сечової кислоти в крові та сечі (після відміни – швидко зникають і не потребують додаткового лікування).
Протипоказання
Аналоги нуклеозидів протипоказані у дитячому віці до 3 місяців, по- хідні амантадину, інтерферони – при гострих та хронічних захворюваннях печінки і нирок, вагітності.
Інтерферон-α-2β не слід застосовувати для хворих з психічними розладами в анамнезі.
Інозин пранобекс (гропринозин) – при подагрі, тяжкій ниркової недостатності, вагітності та лактації.
Інгібітори зворотної транскриптази протипоказані при лейкопенії, гіпогемоглобінемії, лактації, гіпербілірубінемії у немовлят.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту» автора Дроговоз С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Противірусні засоби“ на сторінці 2. Приємного читання.
