Стрептоміцину сульфат несумісний з курареподібними препаратами, глюкозою, вітаміном В1, тіосульфатом натрію, карбеніциліном, еритроміцином та іншими препаратами, які мають ототоксичну дію.
Рифампіцин не можна сполучати з пероральними антикоагулянтами, пероральними антидіабетичними препаратами, гормональними контрацептивами, препаратами наперстянки, хінідином, глюкокортикостероїдами.
Рифампіцин забарвлює мокротиння, сльозну рідину, сечу в червоний колір, є індуктором мікросомальних ферментів печінки.
Етіонамід несумісний з циклосерином; ПАСК несумісна з сульфаніламідами.
Приймання після їди етіонаміду зменшує активність препарату внаслідок утворення стійких комплексів іонів важких металів, з сіркою в молекулі етіонаміду.
Віоміцин не можна використовувати водночас з антибіотиками, що спричиняють ототоксичну дію.
Треба пам'ятати, що в організмі препарати ізонікотинової кислоти інактивуються шляхом ацетилювання з різною швидкістю. Тому хворим, в організмі яких вібувається швидка інактивація, призначають препарат у більших дозах.
Капреаміцину сульфат не можна приймати водночас з парентеральними протитуберкульозними препаратами.
Етамбутал, ПАСК можна використовувати під час вагітності.
У процесі лікування етамбутолом потрібен систематичний офтальмологічний контроль.
До похідних ГІНК швидко виробляється толерантність, тому найбільшої ефективності досягають їх комбінованим застосуванням з протитуберкульозними антибіотиками, препаратами ПАСК.
До їди вживають рифампіцин, етіонамід, циклосерин, а після їди – ізоніазид, ПАСК, піразинамід, тіоацетазон.
Порівняльна характеристика препаратів
Ізоніазид більш активний, ніж ПАСК і стрептоміцину сульфат. Препарат добре всмоктується, через 30 хвилин створює бактеріостатичну концентрацію, зберігаючи її протягом 6-24 годин. Стійкість до мікобактерій розвивається повільно.
Фтивазид, опініазид менш активні, ніж ізоніазид. Фтивазид всмоктується повільно і утворює меншу концентрацію в нирках.
Салюзид розчинний рекомендується використовувати в комбінації з іншими протитуберкульозними препаратами.
ПАСК при прийманні per os добре всмоктується, проникає в сироватку крові та тканини внутрішніх органів. За туберкулостатичною активністю поступається ізоніазиду та стрептоміцину сульфату, тому треба поєднувати ПАСК з іншими, більш активними протитуберкульозними препаратами.
Кальцію бензамідосаліцилат є найменш активним препаратом у першому ряді. З нього поступово вивільнюється ПАСК.
Застосовується тільки в комплексі з іншими препаратами. Виводиться нирками у незмінному стані у вигляді ацетильних похідних і кон'югатів.
Стрептоміцину сульфат – антибіотик широкого спектра дії. До нього швидко розвивається звикання. Проникає крізь плаценту, виводиться головним чином нирками. Призначення кальцію пантотенату зменшує токсичні прояви препарату.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту» автора Дроговоз С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Протитуберкульозні препарати“ на сторінці 3. Приємного читання.
