Репаранти, комбіновані та інші противиразкові засоби мають гастропротекторний; антацидний, в'яжучий (вікаїр, гастрофарм, ліквіритон); спазмолітичний (дротаверин (но-шпа, но-шпа форте, но-кру-ша), ліквіритон, плантаглюцид), протизапальний ефекти (метилурацил, ліквіритон, вісмуту субцитрат, плантаглюцид).
Антихелікобактерні засоби наділені антибактеріальним ефектом (Табл. 21).
Таблиця 21
Фармакологічні ефекти противиразкових засобів
| Група | Фактори, що сприяють регресії виразкового процесу | |||
| Зниження секреції НCI | Пригнічення секреції пепсину | Посилення синтезу простагландинів | Вплив на Helicobacter руlori | |
| 1. Антациди | +* | + | ++ | 0 |
| 2. Н2-гіста міноблокатори | ++ | + | б | 0 |
| 3. Антагоністи М1- холіно-рецепторів | + | 0 | 0 | 0 |
| 4. Інгібітори прогонної помпи | +++ | + | 0 | 0 |
| 5. Синтетичні аналоги простагланцинів | 0 | + | ++ | 0 |
| 6. Препарати, ще містять вісмут | 0 | + | ++ | ++ |
Примітки: +++ – дуже виражений ефект, ++ – помірно виражений ефект, + – наявність ефекту, 0 – відсутність ефекту, * – препарати, які нейтралізують соляну кислоту.
Показання до застосування та взаємозамінність
• 1. Виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки, гіперацидний гастрит (всі противиразкові засоби, крім плантаглюциду).
• 2. Рефлюкс езофагіт, синдром Золінгера-Елісона (блокагори Н2-гістамінових рецепторів, М1-холінолітики, інгібітори НМС-АТФ-ази, бенциклан).
• 3. Гіпоацидні гастрити, виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки з нормальною чи зниженою кислотністю (плантаглюцид, гасгрофіт).
• 4. Спазм периферичних судин, печінкові та ниркові коліки, холецистит, спастична і гіпермоторна дискінезія ШКТ, для зниження збудливості мата в період вагітності (дротаверин (но-шпа, но-шпа форте, но-кру-ша), бенциклан).
Побічна дія
Пригнічуючи секрецію водневих іонів і пепсину, блокатора H2-гістамінових рецепторів стимулюють збільшення продукції гастрину G клітинами антрального відділу шлунка, що може призводити до рецидивів виразки після раптової відміни препарату.
При швидкому введенні циметидину та ранітидину іноді спостерігаються серцеві аритмії.
При застосуванні циметидину можуть спостерігатися такі побічні явища: діарея, біль у м'язах, алергічні реакції, при тривалому застосуванні можливийрозвиток імпотенції.
При застосуванні пірензепіну спостерігаються сухість у роті, легкі порушення ближнього зору; омепразолу, вісмуту субцитрату та ан- тацидів – можливі диспепсичні явища; сукральфату, препаратів алюмінію – можливі запори.
При застосуванні метилурацилу, маопростолу, метронідазолу, хелікоцину можливі диспепсичні явища, головний біль, алергічні реакції. При лікуванні метронідазолом можлива лейкопенія.
Протипоказання
H2-гістаміноблокатори та омепразоп не слід призначати іти вагітності та лактації, хворим з порушеннями функції печінки і нирок. Циметидін – дітям до 14 років.
Пірензепін не слід застосовувати у перші 3 місяці вагітності.
При виражених порушеннях функції нирок застосування препаратів алюмінію, вісмуту субцитрату, сукральфату протипоказане.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту» автора Дроговоз С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лікарські засоби, які впливають на функції ШКТ“ на сторінці 2. Приємного читання.
