При одночасному застосуванні глюкокортикоїдів і димедролу дія зменшується, підвищується ВОТ.
Глюкокортикоїдні препарати пригнічують функцію гіпоталамо- гіпофізарно-надниркової системи. Внаслідок цього зменшується продукція кортикотропіну, порушується функція кори надниркових залоз.
Раптове припинення введення кортикоїдів викликає синдром відміни, тому потрібно поступово зменшувати їх дозу. Термін поступової відміни може тривати кілька місяців. За 3 дні до відміни препаратів призначають кортикотропін. Однак введення кортикотропіну може пригнічувати гіпоталамо-гіпофізарну систему. Запобігти ускладненню можна призначенням препаратів згідно з циркацним ритмом секреції цих гормонів, призначати їх між б і 8 год ранку (саме в цей час у кров виділяється максимальна кількість глюкокортикоідів). Введення глюкокортикоїдів повинно задовольняти фізіологічні потреби, а також імітувати добовий ритм. Тому приймають вранці 2/3 загальної дози, а решту–протягом дня.
Глюкокортикоїди широко використовують для неспецифічної терапії для цього їх вводять у дозах, які набагато перевищують фізіологічну потребу в гормонах.
Обов'язковою умовою застосування глюкокоргикоідів як протизапальних засобів є ситуація, копи всі інші можливості терапії використані.
Лікування ПС доцільно поєднувати з введенням натрію хлориду, натрію гідрогенкарбонату, призначенням дієти, багатої на вуглеводи.
Антагоністом МК, який вибірково усуває їх вплив на ниркові канальні, є спіронолакгон, який використовується як діуретик.
При наданні невідкладної допомоги застосовують препарати для внутрішньовенного введення – гідрокортизону сукцинат, мазипредон, метилпреднізолон, триамцинолону ацетонід, дексаметазону-21-фосфат.
Дексаметазон, проникаючи крізь плаценту, створює високі концентрації в крові плода та може привести до пригнічення у нього функцій кори надниркових залоз, тому вагітним необхідно призначати преднізолон, а не дексаметазон.
Преднізолон несумісний з гентаміцином, папаверину гідрохлоридом, еуфіліном, седуксеном, магнію сульфатом, натрію бромідом, коагулянтами, діурегиками.
Метилпреднаолон не треба застосовувати під час любих видів вакцинації та імунізації.
Триамциполон не можна застосовувати внутрішньо разом з барбітуратами, ріфампіцином.
Одночасне застосування триамцинолону і ізопреналіну може викликати фібриляцію шлуночків серця.
Гідрокортизон несумісний з вітаміном D.
Глюкокортикоїди потенціюють бронхорозширюючий ефект β2-адреностимулягорів і теофіліну.
Оцінку ефективності інгаляційних глюкокортикоїдів проводять, починаючи з 2-3-ого тижня лікування.
Під час застосування глюкокортикощної терапії слід регулярно проводити загальний аналіз крові, визначати концентрацію глюкози в крові і сечі, вміст елекіролітів у плазмі крові.
З метою профілактики кандидозу обов'язковою умовою є полоскання горла теплою водою після кожної інгаляції глюкокоргикоїдом і використання різних приставок до дозованих інгаляторів.
При призначенні інгаляційних глюкокоргикоїдних препаратів побічні ефекти виникають рідше.
Спід пам'ятати, що при тривалому призначенні глюкокортикоідів повне відновлення функцій кори надниркових залоз відбувається через 8-12 місяців після відміни препарату.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту» автора Дроговоз С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гормональні препарати кори надниркових залоз та їх синтетичні аналоги“ на сторінці 5. Приємного читання.
