Суксаметонію йодид протипоказаний дітям грудного віку і при глаукомі (можливе різке підвищення внутрішньоочного тиску).
Фармакобезпека
Міорелаксанти треба вводити тільки після інтубації хворого та переведення на штучне кероване апаратне дихання.
Міорелаксанти несумісні з адреноміметиками, гепарином, строфантином, гормонами кори надниркових залоз, наркотичними анальгетиками.
Ефект міореяаксантів можна припинити препаратами калію або ан- тихолінестеразними засобами, які сприяють накопиченню медіаторного ацетилхоліну.
Засоби для інгаляційного наркозу (ефір), антибіотики (аміноглікози- ди, амфотерицин В, полімікєин В, лінкоміцин), аймалін, хінідин, фуросемід, кислота етакринова, діазепам підвищують нервово-м'язову блокаду, викликану тубокурарин- хлоридом.
Тубокурарин-йодид зменшує чутливість міокарда до катехоламінів.
Антихолінестеразні засоби, що сприяють накопиченню ендогенного ацетилхоліну, потенціюють дію лептокураре.
Нервово-м'язову блокаду деполяризуючого типу можна знизиш ефедрином або кокарбоксилазою, які прискорюють реполяризацію посгси- наптичних мембран.
Антихолінестеразні засоби, новокаїн, новокаїнам ід, хінідин, антибіотики (аміноглікозиди, амфотерицин В) потенціюють дію дитиліну.
Порівняльна характеристика препаратів
Суксаметонію йодид – міорелаксант швидкої, але короткої дії. За хімічною структурою являє собою подвійну молекулу ацетилхоліну. Завдяки короткочасній релаксуючій дії зручний для інтубації хворих. Відносно мала стійкість дитиліну забезпечує добре контрольовану і легко керовану міорелаксацію.
Векуронію бромід застосовують при різних хірургічних втручаннях, у тому числі при операціях на серці.
Диплацин за силою курареподібної дії поступається d-тубокурарину. Має велику широту терапевтичної дії, не викликає ларинго- та бронхоспазму. У великих дозах може підвищувати AT.
Тубокурарину хлорид – алкалоїд, який до сьогоднішнього дня залишається одним з кращих міорепаксантів.
Препарат блокує переважно Н-холінорецептори скелетних м'язів, а у великих дозах і Н-холінорецептори вегетативних гангліїв. Внаслідок цього при швидкому його введенні спостерігається зниження AT. Сприяє вивільненню гістаміну з тканин, що може призвести до бронхоспазму, підвищеній салівації, підсиленій секреції залоз шлунка. Вводять його, як і більшість міорелаксантів, тільки після інтубації хворого та переводу на штучне кероване апаратне дихання.
Меліктин – алкалоїд, відрізняється від попередніх препаратів здатністю всмоктуватися в ШКТ. Не викликає тотального розслаблення всієї скелетної мускулатури, дихальні м'язи зберігають свою активність. Застосовується при хворобі Паркінсона та захворюваннях, які супроводжуються підвищенням м'язового тонусу та розладом рухових функцій.
Піпекуронію бромід за структурою близький до векуронію броміду, препарат середньої тривалості дії, наділений малою кумулятивною здатністю.
Перелік препаратів
| INN,(Торговельна назва) | Форма випуску |
| Векуронію бромід (Норкурон) | ліоф.пор.д/і 0,004 |
| Диплацин | р-н д/і 2 % |
| Меліктин | табл. 0,02 |
| Піпекуронію бромід (Ардуан) | пор.д/і 2 мг/мл |
| Суксаметонію йодид (Дитилін) | р-н д/і 2% |
| Тубокурарину хлорид | р-н д/і 0,01 г/мл |
ЗАСОБИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПЕРИФЕРИЧНІ АДРЕНЕРГІЧНІ ПРОЦЕСИ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту» автора Дроговоз С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Н-Холіноблокатори“ на сторінці 5. Приємного читання.
