• 5. Усі ганглюблокатори можуть викликати ортостатичний колапс.
Перед їдою приймають гексаметонію бензосульфонат, димеколіну йодид, пахікарпіну гідройодид.
Порівняльна характеристика препаратів
Таблиця 12
Характеристика гангліоблокаторів
| Препарати | Всмоктування зі шлунково-кишкового тракту | Шляхи введення | Тривалість дії |
| короткої дії | |||
| Трепирію йодид (Гітроній) | - | у вену | 15-25 хв. |
| середньої тривалості дії | |||
| Азаметонію бромід (Пентамій) | - | у вену у м'яз | 1-2 год. |
| Гексаметонію бензосульфонат · (Бензогексоній) | ± | у вену у м'яз усередину | 2-4 год. |
| тривалої дії | |||
| Пемпідину този- лат (Пірилен) | +++ | усередину | 8-12 год. |
Гексаметонію бензосульфонат наділений сильною гангліобпокуючою активністю, викликає значне розширення дрібних артерій, капілярів, уповільнення кровотоку. При внутрішньовенному введенні AT знижується через 2-5 хвилин, ефект зберігається більше 3 годин. Знижується систолічний викид крові та ударний об'єм серця за рахунок зниження венозного повернення крові до серця, знижується периферичний судинний опір. Швидко знижується маса циркулюючої крові, тому в перші 2 години після введення препарату виникає ортосгатична гіпотонія.
Азаметонію бромід за фармакологічними властивостями близький до гексаметонію бензосульфонату, але менш активний і має меншу тривалість дії. Застосовується при всіх показаннях, характерних для гангліоблокаторів, а також при цистоскопії у чоловіків.
Димеколіну йодид більш активний, ніж гексаметонію бензосульфонат, при захворюваннях, які супроводжуються спазмами гладких м'язів органів та периферичних судин. Стимулює м'язи матки як окситоцин.
Трепірію йодид викликає короткочасну гангліоблокуючу дію, тому що легко руйнується. Застосовується в анестезіології для керованої гіпотонії, при гіпертонічних кризах тільки внутрішньовенно.
Пемпідину тозилат за активністю аналогічний гексаметонію бензо• сульфонату та димеколіну йодиду, але менш токсичний і виявляє більш тривалу дію (6-10 годин). Проходить крізь гематоенцефалічний бар'єр. М'яка дія препарату дозволяє використовувати його для лікування хворих похилого віку з церебральним і коронарним атеросклерозом.
Пахікарпіну гідройодид менш активний, ніж інші препарати, але легко всмоктується з ШКТ, не викликає підвищення артеріального тиску, тому може призначатися особам, які страждають гіпертонічною хворобою.
Перелік препаратів
| INN,(Торговельна назва) | Форма випуску |
| Азаметонію бромід (Пентамін) | р-н д/і 0,05 г/мл |
| Гексаметонію бензосульфонат (Бензогек- соній) | р-н д/і 0,025 г/мл; табл. 0,1; 0,25 |
| Димеколіну йодид (Димеколін) | табл.вкр.об. 0,025; 0,05 |
| Пахікарпіну гідройодид | р-н д/і 3 %; табл. 0,1 |
| Пемпідину тозилат (Пірилен) | табл. 0,005 |
| Грепірію йодид (Гігроній) | пор. д/і 0,1 |
Міорелаксанти
Родоначальником цієї групи вважають кураре – стрільну отруту південноамериканських індійців, яка являє собою суміш екстрактів з декількох .видів тропічних рослин. Хімічний склад різних видів кураре неоднаковий, але головною діючою речовиною кураре є алкалоїд тубокурарин.
Класифікація та препарати
| Деполяризуючі | Недеполяризуючі |
| Суксаметонію йодид | Векуронію бромід · Циплацин · Губокурарину хлорид · Мелікгин · Піпекуронію бромід |
Механізм дії
За механізмом дії міорелаксанти поділяються на:
• 1. Міорелаксанти антидепаляризуючої (недеполяризуючої) дії. Препарати цієї групи за типом конкурентного антагонізму з ацетилхоліном блокують Н-холінорецептори в постсинаптичній мембрані нервово- м'язового синапсу та не допускають виникнення стану деполяризації і збудження м'язового волокна. Антагонізм їх з ацетилхоліном носил, взаємний характер. Штучно підвищуючи кількість ацетилхоліну в області рецепторного паля, можна вирішити конкуренцію на користь медіатору, який послаблює взаємодію міорелаксантів з Н-холінорецепторами та поновлює нервово-м'язову передачу. Тому фармакологічними антагоністами цих сполук є антихолінестеразні засоби.
• 2. Міорелаксанти деполяризуючої дії (лептокураре).
Велика структурна подібність препаратів цієї групи до ацетилхоліну доз- воляє вступати у природну взаємодію з Н-холінорецепторами, що викликає тривалу деполяризацію мембрани і порушує проведення збуждення з нерва на м'язи.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту» автора Дроговоз С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Н-Холіноблокатори“ на сторінці 3. Приємного читання.
