Рис. 13 Схема холінергічного синапсу
Поляризація (стан спокою) – характеризується знаходженням медіатору у везикулах у неактивному стані, рецептори постсинаптичної мембрани не збуджені, і вона не пропускає іони Na+ і К+.
Деполяризація – медіатор квантами "викидається" у синаптичну щілину, за мілісекунди досягає рецепторів, збуджуючи їх. Внаслідок цього виникають конформаційні зміни молекул рецептора і йонні канали постсинаптичних мембран відкриваються, і відбувається дуже короткочасне різке збільшення проникності постсинаптичних мембран для йонів натрію, які мігрують у середину клітини, а йони калію, проникають у позаклітинне середовище. Починає діяти постсинаптичний потенціал (потенціал дії). Він генерує невовий імпульс, який поширюється нервом, або потенцює специфічну реакцію клітин ефекгорного органа.
Реполяризація – фермент руйнує медіатор, частина останнього захоплюється пресинаптичною мембраною. Усе повергається назад, у стан спокою.
Медіатор ацетилхолін збуджує М- і Н-холінорецептори, а синапсий нерви, де передача нервового імпульсу відбувається за допомогою ацетилхоліну, називаються холінергічними. До холінергічних нервів відносяться в основному рухові, парасимпатичні та прегангліонарні симпатичні нерви. До адренергічних – постгангліонарні симпатичні нерви.
М-холінорецептори та адренорецептори знаходяться в основному в органах, Н-хопінорецептори – у скелетних м'язах і гангліях, каротидному синусі, мозковій речовині надниркових залоз. М-, Н-холінорецептори та адренорецептори є також у ЦНС.
Нормальну функцію парасимпатичних і симпатичних нервів забезпечують медіатори ацетилхолін і норадреналін. Ліки, дія яких подібна або протилежна цим медіаторам, називаються речовинами медіаторної дії. Вони широко застосовуються для фармакологічної корекції порушень функцій багатьох органів.
Великий їх асортимент, різноманітність фармакологічних ефектів і показань до застосування визначають серйозність ставлення до їх вивчення.
Класифікація препаратів медіаторної дії
І. Холінергічні препарати діляться на:
• 1. Холіноміметики (прямі) – як ацетилхолін, вони збуджують холінорецептори.
• 2. Антихолінестеразні (непрямі холіноміметики) – інакгивують холінесгеразу.
II. Антихолінергічні (дія протилежна ацетилхоліну – вони блокують холінорецептори і роблять їх нечутливими до ацетилхоліну). Вони діляться на:
• 2. М-холіноблокатори;
• 3. Н-холіноблокатори (гангліоблокатори та міорелаксанти).
III. Адренергічні (дія їх подібна норадренапіну й адреналіну).
IV. Антаадренергічні, протилежні адренергічним.
Таким чином, існує велика кількість речовин, які вибірково впливають на синаптичну передачу нервового імпульсу:
• одна група ліків впливає на пресинаптичні утворення (прискорює синтез медіатору, його вивільнення з везикул або затримує його виділення);
• інша група – ферменти, що руйнують медіатор, тобто діють у синаптичній щілині;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту» автора Дроговоз С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Відхаркувальні та протикашльові засоби“ на сторінці 5. Приємного читання.
