Лібексин – синтетичний препарат з місцевоанестезуючими і спазмолітичними властивостями. Не поступається за протикашльовою дією кодеїну гідрохлориду, але не пригнічує дихання і не викликає залежності.
Перелік препаратів
| INN,(Торговельна назва) | Форма випуску | ||
| Амброксол (Амбросол-ЗТ, Абролен, Амбробене, Бронхопронт, Дігноброксол, Меаовент. Краплі Бронховерн, Лазолван, Мукорбон, Фервекс від кашлю) | сироп 100 мл; амп. 15; 75 мг/мл; супоз. 0,15; 0,3 мг; табл. 30 мг, крап, per os 7.5 мг/мл | ||
| Алтемікс | сироп 100 мл | ||
| Ацетилцистеїн (АЦЦ, Берломук, Мукобе- не, Мукоміст, Тусиком, Флуімуцил) | табл. 0,1; амп. 0,1 г/мл; аер. 0,2 г/мл | ||
| Бромгексин (Бісолназал Плюс, Бісольвон, Солвекс, Флегамін, Солвін) | амп. 2 мг/мл; табл. 8 мг; сироп 3,8 мг/мл; драже 4; 12 мг | ||
| Бронхікум | краплі; гель, емульс., зов. р-н, паст. | ||
| Бронхофіт | пачка, 100,0 | ||
| Бугамірат (Інтусин, Стоптусин, Синекод) | крап, per os 0,2 %; драже 10; 20 мг; сироп 1,5 мг/мл | ||
| Глауцин (Глаувент, Тусидил) | сироп 1 мг/мл; драже 0,01; 0,04 | ||
| Димеморфан (Дасгозин) | капс. 0,02 | ||
| Цименоксадолу гідрохлорид (Естоцин) | табл. 0,015; 0,03; 0,06; сироп 2 мг/мл | ||
| Евкабал | табл. 0,5; емульсія: краплі; сироп | ||
| Карбоцистеїн (Бронхоклар, Бронхокод, · Дрил відхаркуючий, Мукодин, Мукопронт, Мукосол, Ринатіол, Флювік, Естивап) | сироп 2; 5%; капс. 0,375 | ||
| Кодеїну фосфат | табл. 0,03 | ||
| Корінь алтеї | пакет, настойка, сироп | ||
| Корінь солодки | пакет 50,0 | ||
| Листя подорожника великого | пакет | ||
| Ментоклар | інг.р-н 5,52 г/фл. | ||
| Месна (Містаброн, Уромітєксан) | інг.р-н 20 %; р-н д/і 0,1 г/мл | ||
| Мукалтин | табл. 0.05 | ||
| Натрію бензоат | пор. | ||
| Окселадин (Пакселадин, Пеиусин, Тусу- [трекс, Тусимол) | табл., вкр.об. 10; 20 мг; сироп 2 мг/мл | ||
| Оману кореневище та корені різані | пакет 50,0 | ||
| Пентоксиверин (Седотусин) | драже 25 мг; суп.рект. 20 мг | ||
| Пертусин | сироп | ||
| Преноксдіазин (Лібексин) | табл. 0,1 | ||
| Пронілід | |||
| Солутан | краплі | ||
| Терпінгідрат | табл. 0,25 | ||
| Трава сухоцвіту багнового | пакет | ||
| Трава термопсису ланцетного | пакет 50,0 | ||
ЗАСОБИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПЕРИФЕРИЧНІ НЕЙРОМЕДІАТОРНІ ПРОЦЕСИ (на еферентну нервову систему)
Серед ліків, які вибірково діють на різні відділи нервової системи, є такі, за допомогою яких можна регулювати діяльність ЦНС (пригнічуючи і збуджуючи ЦНС), є також ліки, які впливають на один із периферичних відділів нервової системи – еферентний відділ.
Еферентний відділ, репрезентований нервами – "виконавцями" (цен- тробіжними), відрізняється від аферентного відділу, який включає чутливі нерви(центрострімкінерви) (Рис. її).
Еферентний відділ представлений руховими (соматичними) і вегетативними (автономними) нервами. Останні поділяються на парасимпатичні та симпатичні нерви (Рис. 12).
Вегетативні нерви перериваються в гангліях. Ганглій (скупчення нейронів) – розмножувальний апарат, завдяки якому ЦНС забезпечує регуляцію всього організму. Структурна одиниця нервової тканини – нейрон стикується з іншим нейроном у синапсі ("змикати") – місці контакту двох нейронів. (Рис. 13).
У синапсі є такі утворення:
1. Пресинаптична мембрана (це закінчення аксона). Вона містить медіатор (посередник), який утворюється в мітохондріях нейрона і накопичується у везикулах у неактивному стані.
За сучасними даними, синаптична передача збудження в центральній і периферичній нервовій системі та нервово-м'язових синапсах відбувається за участю ендогенних хімічних речовин – нейромедіаторів (нейротрансмітерів).
Рис. 11 Схема еферентної іннервації:
1 – ядро першого нейрона; 2 – ганглії; 3 – синапс; 4 – прегангліонар не волокно; 5 – постгангліонарне волокно; А – парасимпатичні* нерв; Б – симпатичний нерв; В – руховий (соматичний) нерв; Г – клітини виконавчих органів (гладенького м'яза або секреторного епіте лію залоз); Д – клітина посмугованого м'яза.
Рис. 12 Структура вегетативних нервів Μ, Н – М і Н – холінорецептори а і β – адренорецептори
До числа цих речовин належать ацетилхолін, норадреналін, дофамін, ГАМК та ін. У передачі збудження в закінченнях периферичних нервів основну нейромедіаторну роль відіграють ацетилхолін і норадреналін.
• 2. Постсинаптична мембрана (закінчення дендрита або поверхність клітини робочого органа) містить холінорецептори (ХР) або адренорецептори (АР), чутливі до медіатору, а також катіони (Na+ і К+) та аніони (СГ, органічні кислоти), які утворюють різницю потенціалів на постсинаптичній мембрані.
• 3. У синоптичній щілині знаходяться ферменти: холінестераза, яка інгібує ацетилхолін (АХ), МАО і КОМТ, інгібуючі норадреналін та адреналін.
Для того, щоб нервовий імпульс передавався з одного нейрона на інший (або на робочий орган), синапс має побувати в трьох станах: поляризації – деполяризації-реполяризації.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту» автора Дроговоз С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Відхаркувальні та протикашльові засоби“ на сторінці 4. Приємного читання.
