Фактори, що погіршують перебіг печінкової енцефалопатії.
• 1. Шлунково-кишкові кровотечі за рахунок збільшення кількості білків у просвіті кишки і, відповідно, гіперпродукції аміаку.
• 2. Зменшення внутрішньосудинного обсягу (кровотеча, надмірне використання діуретиків, видалення значної кількості асцитичної рідини).
• 3. Алкалоз і гіпокаліємія за рахунок збільшення продукції аміаку.
• 4. Лікарські препарати шляхом гепатотоксичного впливу (застосування ліків при ФПН проводиться тільки за життєвими показниками, особливо наркотичних анальгетиків, седативних препаратів і блокаторів гістаміну).
• 5. Виникнення спонтанного бактеріального перитоніту.
Діагноз печінкової енцефалопатії ґрунтується на клінічних даних, біохімічних змінах печінкових проб, психометричних тестах, методиках викликаних зорових потенціалів, електроенцефалографії, магнітно-резонансній спектроскопії. Дослідження рівня аміаку в артеріальній крові і глутаміну в лікворі не знайшли широкого застосування в повсякденній практиці.
Виділяють латентну і клінічно виражену ПЕ.
При латентній (чи доклінічній) формі ПЕ клінічні симптоми відсутні, але спостерігається погіршення розумових здібностей і втрата тонких "моторних" навичок, що виявляються тільки за допомогою психометричних тестів.
Для 1-ї клінічно вираженої стадії ПЕ характерні: неуважність, легкі зміни особистості, порушення ритму сну, зниження уваги і зосередженості, легка атаксія і тремор.
При 2-й стадії ПЕ мають місце: втома, сонливість (летаргія), апатія, неадекватна поведінка з помітними змінами у "структурі" особистості, порушення орієнтації в часі, хлопаючий тремор, гіперактивні рефлекси, монотонна сповільнена мова.
При 3-й стадії ПЕ поряд із сонливістю, сплутаністю свідомості спостерігаються: порушення орієнтації в часі і просторі, марення, агресія, печінковиий запах, гіпо- і гіперрефлексія, хлопаючий тремор, судоми, ригідність м'язів.
При 4-й стадії ПЕ констатуються: кома, виражений печінковий запах, опістотонус, розширення зіниць.
Для підтвердження діагнозу та контролю за лікуванням використовують психометричні методики, зокрема, швидкість виконання тесту зв'язку чисел (ступінь 0-15-30 с.; ступінь 1-31-50 с.; ступінь 2-51-80 с.; ступінь 3 – 81 – 120 с.; ступінь 4 > 120 с. або нездатність виконати тест).
Оцінку глибини порушення свідомості в екстрених ситуаціях можна проводити за шкалою Глазго (див. додаток 1).
Лікування печінкової енцефалопатії
• 1. Дієта з обмеженням білкової їжі, у важких випадках до 20-30 г/ добу; енергетична цінність якої не повинна бути нижчою 1500 ккал/добу.
• 2. Усередину лактулозу (дуфалак, нормазе, лактувіт) 1,5 г/кг/добу (домогтися 2-3-кратного випорожнення кишечника на добу м'яким стільцем) на фоні високих очисних клізм.
• 3. Для пригнічення надмірної колонізації кишкової мікрофлори, крім лактулози, можуть використовуватись антибактеріальні засоби: рифаксимін (альфа нормікс), ципрофлоксацин (ципрінол), неоміцин, ванкоміцин, канаміцин коротким курсом. В окремих випадках може призначатись метронідазол в дозі 800-1000 мг/добу, однак його тривале застосування небажане через можливість енцефалотоксичної дії.
• 4. Орнітин-аспартат (гепа-мерц, ларнамін, орнітокс) 20 г/добу у вену 7 днів, далі усередину 8 г/добу впродовж декількох місяців.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Військово-прикладні аспекти сучасної гастроентерологи» автора Осьодло Г.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лікування токсичної гепатопатії“ на сторінці 5. Приємного читання.
