Методики проведення діагностичних проб при ФГ

Військово-прикладні аспекти сучасної гастроентерологи

Проба з голодуванням проводиться при рівні непрямого білірубіну менше 30 мкмоль/л. Упродовж 2-х днів хворий має голодувати або вживати їжу, що забезпечує 400 ккал на добу (наприклад, 800 г яблук або кефіру, при цьому прийом води не обмежується). Некон'югований білірубін сироватки крові визначається натщесерце, у перший день проби, і через 48 годин. Проба вважається позитивною при підвищенні рівня білірубіну більше, ніж у 1,5 рази (на 50-100%), в основному за рахунок некон'югованої фракції. Більш низьке підвищення може спостерігатись і у здорових осіб. У хворих з гемолізом рівень білірубіну при голодуванні не підвищується.

Тест з ксантинолу нікотінатом 0,3 г per os і нікотиновою кислотою 40 мг довенно проводиться при рівні непрямого білірубіну менше 30 мкмоль/л. При цьому після в/в введення нікотинової кислоти кров на контрольне дослідження береться через З години. Підвищення рівня непрямого білірубіну відбувається за рахунок зниження осмотичної стійкості еритроцитів, транзиторного пригнічення активності УДФГТ та підсиленої продукції білірубіну в селезінці. Проба вважається позитивною при підвищенні рівня білірубіну більше, ніж у 1,5 рази (на 50-100%), в основному за рахунок некон'югованої фракції.

Проба з фенобарбіталом проводиться при гіпербілірубінемії більше 30 мкмоль/л. Фенобарбітал призначається в дозі по 3 мг/кг/ добу (0,1-0,15 г/добу) впродовж 5-10 днів. Рівень непрямого білірубіну контролюється до та після курсового призначення фенобарбіталу. Проба вважається позитивною при значному зниженні або нормалізації рівня білірубіну крові.

Проба з кордіаміном проводиться при гіпербілірубінемії більше 30 мкмоль/л. Кордіамін вводиться по 2 мл на добу, підшкірно впродовж 3-х днів. Некон'югований білірубін сироватки крові визначається натщесерце у перший день проби і через 72 години. Проба вважається позитивною при значному зниженні або нормалізації рівня білірубіну крові.

Послідовне застосування двох проб: спочатку проводять пробу з низькокалорійною дієтою (400 ккал/добу впродовж 3-х днів), а в подальшому призначають фенобарбітал 0,1 г/добу на ніч упродовж тижня. Рівень непрямого білірубіну контролюється до початку проби, через 72 год на тлі голодування та після курсового призначення фенобарбіталу. Позитивною вважається проба, коли рівень білірубіну зменшується більше, ніж у 3 рази від його показників, які визначалися після проби з низькокалорійною дієтою.

Бромсульфалеїнова проба. Належить до найбільш інформативних і чутливих методів дослідження поглинально-видільної функції печінки. Після одномоментного внутрішньовенного введення 5% стерильного розчину бромсульфалеїну з розрахунку 5 мг/кг маси тіла з вени іншої руки беруть кров і визначають концентрацію барвника. У нормі через 45 хвилин після введення барвника в крові залишається не більше 5% введеної дози. Інша частина бромсульфалеїну захоплюється клітинами печінки і виділяється в жовч. Проба вважається позитивною, якщо через 45 хв вміст барвника перевищує 6-12% від первинного рівня в крові, узятій через З хвилини.

Застосовують також модифіковану методику бромсульфалеїнової проби, з тривалим внутрішньовенним введенням барвника і аналізом кривої очищення плазми від бромсульфалеїну. Швидкість очищення добре відображає рівень плазмотоку в печінці, а також процеси поглинання і виділення барвника гепатоцитами.

Бромсульфалеїн швидко виводиться печінкою і екскретується із жовчю. Проте висока вартість, можливі побічні ефекти, які можуть бути смертельними, і незручності, властиві цьому дослідженню, обумовлюють рідкісне його застосування сьогодні.

При підозрі на синдром Дабіна-Джонсона кров для дослідження беруть через 45 хв і через 2 год після введення препарату. Концентрація бромсульфалеїну через 2 год вища, ніж через 45 хв після введення, і є наслідком повернення кон'югованого барвника в судинне русло після нормального первинного захоплення його печінкою.

Проба з бенгальською рожевою 131J (Bengal Rosa, 131J).

Радіоізотопний засіб. Швидко поглинається з крові полігональними клітинами печінки і через жовчні протоки поступає в кишківник. Через 24 год в печінці залишається не більше 4% препарату. При різних ураженнях печінки і жовчних шляхів швидкість проходження препарату через гепатобіліарну систему змінюється. Дози опромінення при в/в введенні 1 шКи складають для: печінки – 8 мГр (0,8 рад), яєчка – 1,4 мГр (0,14 рад), яєчника – 16 мГр (1,6 рад).

Показання:

Як діагностичний засіб для визначення функціонального стану печінки і жовчних шляхів при різних ураженнях гепатобіліарної системи.

Протипоказання:

Гіперчутливість до йод-вмістких лікарських засобів, вагітність, період лактації, дитячий вік, виражена лейкопенія.

Спосіб застосування і дози:

Довенно у кількості 0,6-0,8 мБк (15-20 mKu) у разі гепатохолецистосцинтиграфії.

Таблиця 1.6

Диференціальна діагностика функціональних гіпербілірубінемій

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Військово-прикладні аспекти сучасної гастроентерологи» автора Осьодло Г.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методики проведення діагностичних проб при ФГ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Діагностика герх

  • Етапи діагностичного пошуку

  • Характеристика лікувальних заходів

  • Алгоритм лікування ГЕРХ і стравоходу Барретта

  • Діагностика, лікування та медична реабілітація функціональної диспепсії

  • Етапи діагностичного пошуку

  • Характеристика лікувальних заходів

  • Діагностика, лікування та медична реабілітація хронічного гастриту

  • Етапи діагностичного пошуку

  • Характеристика лікувальних заходів

  • Діагностика, лікування та медична реабілітація пептичної виразки шлунка і дванадцятипалої кишки

  • Етапи діагностичного пошуку

  • Діагностика ускладнень виразкової хвороби

  • Характеристика лікувальних заходів

  • Терапія Нр-негативних виразок шлунка і дванадцятипалої кишки

  • Хірургічне лікування

  • Військово-лікарська експертиза

  • Діагностика, лікування та медична реабілітація хронічного панкреатиту

  • Етапи діагностичного пошуку

  • Характеристика лікувальних заходів

  • Діагностика, лікування та медична реабілітація хронічного холециститу

  • Етапи діагностичного пошуку

  • Діагностика та лікування функціональних гіпербілірубінемій

  • Класифікація функціональних гіпербілірубінемій

  • Діагностика функціональних гіпербілірубінемій

  • Методики проведення діагностичних проб при ФГ
  • Характеристика лікувальних заходів.

  • Діагностика, лікування та медична реабілітація неалкогольної жирової хвороби печінки

  • Характеристика лікувальних заходів

  • Діагностика, лікування та медична реабілітація синдрому подразненого кишечника

  • Характеристика лікувальних заходів

  • Діагностика, лікування та медична реабілітація псевдомембранозного ентероколіту

  • Етапи діагностичного пошуку

  • Характеристика лікувальних заходів

  • Невідкладні стани в гастроентерології

  • Повна непрохідність стравоходу

  • Токсичні ураження стравоходу

  • Гострі шлунково-кишкові кровотечі

  • Гострий біль у животі

  • Гострий апендицит

  • Перфоративна виразка шлунка та дванадцятипалої кишки

  • Гострий холецистит

  • Кишкова коліка

  • Гострий панкреатит

  • Травма живота

  • Відкриті ушкодження живота

  • Печінково-клітинна недостатність

  • Дивертикулit кишечника

  • Патологічні симптоми та синдроми при захворюваннях органів травлення

  • Захворювання органів травлення при бойовій травмі

  • Зміни паренхіматозних органів при бойовій травмі. Ушкодження печінки

  • Ушкодження селезінки

  • Зміни порожнистих органів при бойовій травмі. Ушкодження шлунка

  • Ушкодження тонкої кишки

  • Ушкодження товстої кишки

  • Лікування захворювань органів травлення при бойовій травмі

  • Променеві ураження органів травлення

  • Діагностика та лікування уражень органів травлення при хронічній променевій хворобі

  • Токсичні ураження органів травлення

  • Отруєння фосфорорганічними токсичними сполуками

  • Лікування при отруєннях фосфорорганічними сполуками

  • Отруєння токсичними сполуками біологічної зброї

  • Сакситоксин

  • Афлатоксини

  • Отруєння спиртами та їх ефірами

  • Отруєння метанолом

  • Отруєння гастроентеротоксичними сполуками

  • Лікування токсичної гастроентеропатії

  • Отруєння гепатотоксичними сполуками

  • Лікування токсичної гепатопатії

  • Узагальнена характеристика хімічних та біологічних отруєнь, асоційованих із гастроінтестинальними і гепатобіліарними розладами

  • Інфекційні ураження органів травлення

  • Діагностичний пошук при гострому гастроентеральному синдромі (А.П. Казанцев, В.А. Казанцев, 2013 р.)

  • Сальмонельоз

  • Шигельоз (дизентерія)

  • Харчові токсикоінфекції

  • Холера

  • Черевний тиф і паратифи

  • Вірусний гепатит "А"

  • Узагальнена характеристика інфекційних захворювань та харчових отруєнь, асоційованих із гастроінтестинальними і гепатобіліарними розладами