І етап – виявлення й уточнення патології кишечника за допомогою опитування.
II етап – уточнення патології кишечника за допомогою фізикального обстеження.
III етап – підтвердження діагнозу ПЕК за допомогою лабораторно-інструментальних методів дослідження.
IV етап – диференціальна діагностика ПЕК та формулювання клінічного діагнозу.
Таблиця 1.11
| Ознаки | Псевдомембранозний ентероколіт | Інші антибіотикоасоційовані діареї |
| Медикаментозні засоби, що найчастіше викликають захворювання | Кліндаміцин, цефалоспорини, ампіцилін | Кліндаміцин, цефіксим, цефоперазон, амоксицилін-клавуланат |
| Зв'язок хвороби з дозою препарату | Звично зв'язку немає | Доза має значення |
| Епідеміологія | Нозокоміальні умови (не раніше, ніж через 3 дні після госпіталізації), епідемія в лікувальних закладах | Спорадичні випадки |
| Реакція на відміну препарату | Симптоми зазвичай зберігаються | Симптоми зазвичай зникають |
| Клінічна картина | ||
| Кишкові симптоми | Водянистий стілець і спазми до 15-30 разів на добу | Частий рідкий стілець |
| Загальні прояви | Лихоманка і лейкоцитоз (>15,8 х 109/л) | Зустрічаються рідше |
| Ускладнення | Токсичний мегаколон, ілеус, висока температура тіла, лейкемоїдна реакція, зневоднення, гіпопротеїнемія 3 анасаркою, артрит (рідко) | Рідко серйозні |
| Симптоми коліту | Спазми, лейкоцити в калі; коліт чи ПЕК, підтверджений ендоскопією чи КТ | Коліт виникає рідко |
| Clostridium difficile (токсин A/В), антиген в калі | Результат переважно позитивний | Результат негативний |
Диференціальний діагноз ПЕК у першу чергу проводиться з іншими антибіотико-асоційованими діареями, гострими кишковими інфекціями, неспецифічним виразковим колітом та хворобою Крона.
При інших антибіотикоасоційованих діареях тяжкість стану не буває зумовлена кишковими розладами, а визначається основним захворюванням; при зниженні дози чи відміні причинного антибіотика діарейний синдром зменшується; у клінічній картині переважають симптоми кишкової диспепсії, а загальні прояви та ускладнення не характерні; відсутні лабораторно-ендоскопічні й морфологічні явища коліту та антиген Clostridium difficile (токсин A/В) в калі (табл. 1.11).
Для гострих кишкових інфекцій характерні спалахоподібні випадки захворювання в закритих колективах у позалікарняних умовах, сезонність; причиною захворювання виступає забруднена інфекційними збудниками вода чи продукти харчування; при лабораторному дослідженні виявляють маркери збудників гострих кишкових інфекцій (див. розділ "Інфекційні ураження органів травлення").
При неспецифічному виразковому коліті має місце поступовий початок захворювання, переважно тривалий перебіг з поступовим зростанням клінічних проявів, можлива тривала лихоманка, прогресуюча анемія, схуднення, випорожнення з домішками гною, слизу та крові. При ендоскопічному дослідженні кишечника виявляють набряк, гіперемію слизової оболонки, підвищену кровоточивість, ерозивно-виразкові елементи, псевдополіпи; при цьому запалення СО рівномірне, безперервне, з крипт-абсцесами. Для рентгенологічної картини захворювання характерні втрата гаустрації, "трубчаста" товста кишка, "зерниста" слизова, псевдополіпи, відсутність калових тіней у просвіті кишки, одиничні виразки чи множинні виразкові дефекти, м'які гостроконечні виступи на контурах кишки. При морфологічному дослідженні біоптатів виявляють запальні інфільтрати, зменшення кількості келихоподібних клітин, ураження залоз і утворення мікроабсцесів; на дні виразок – грануляційну тканину, вкриту шаром фібрину, вал з лімфоцитів, плазматичних клітин та еозинофілів.
Для хвороби Крона характерна хронічна діарея, іноді нічна, біль у животі, втрата маси тіла, лихоманка, наявність крові в калі, перианальні тріщини, нориці, абсцеси, ущільнення товстої кишки при пальпації. При ендоскопічному дослідженні виявляють асиметричне, трансмуральне, переривчасте, гранулематозне запалення кишки. При реннтгенологічному дослідженні – стриктури, нориці, асиметрію змін, дилатацію, псевдодивертикули, зміщення сліпої кишки, ознаки наявності пухлинного утворення; афтоїдні, шипоподібні та лінійні виразки, потовщення клапанів, псевдополіпоз. При морфологічному дослідженні біоптатів – лімфоцитарну інфільтрацію (трансмуральнуз нерівномірним розподілом), фокальну лімфоїдну гіперплазію, фіброзування всіх шарів кишкової стінки, тріщини, епітеліоїдно-клітинні гранульоми в підслизовій оболонці, рідкісні крипт-абсцеси, що містять келихоподібні клітини.
Зразки формулювання діагнозу:
• 1. Псевдомембранозный ентероколіт, спричинений токсином В Clostridium difficile, тяжкий перебіг. Зневоднення III ступеня.
• 2. Псевдомембранозный коліт, спричинений токсином A Clostridium difficile, середньої тяжкості. Зневоднення І ступеня.
Характеристика лікувальних заходів
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Військово-прикладні аспекти сучасної гастроентерологи» автора Осьодло Г.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Етапи діагностичного пошуку“ на сторінці 1. Приємного читання.
