Лікування при отруєннях фосфорорганічними сполуками

Військово-прикладні аспекти сучасної гастроентерологи

Таблиця 6.1

Витяг з Наказу МОЗ України від 20.10.2010 р. №897 Клінічний протокол "Інтенсивна терапія гострих отруєнь пестицидами (фосфорорганічними сполуками)"

КОМПОНЕНТ ТЕРАПІЇ / СТУПІНЬ ВАЖКОСТІ ОТРУЄННЯ
ЛегкийСереднійВажкий
123
АНТИДОТНА ТЕРАПІЯ
Для парентерального застосування: · Атропіну сульфат 0,1 % розчин, застосовується протягом часу, необхідного для повної елімінації ФОС (2-4 доби) в наступних дозах та режимах введення:
1 доба – 2 разові (2 мл 0,1 % розчину) дози болюсно, п/ш або в/м; 2-3 доба – болюсно, разова доза, n/ш або в/м.1 доба – 2 разові (2 мл 0,1 % розчину) дози болюсно; потім кожні 15-20 хв протягом декількох годин, п/ш або в/м; 2-3 доба – болюсно, кожні 3-4 год, разова доза, п/ш або в/м.4-6 разових доз в/в відразу, а далі кожні; 5-8 хв двократні дози в/м або п/ш до появи ознак переатропінізації (розширення зіниць, сухість та почервоніння шкіри, пригнічення секреції слини, тахікардія) протягом 3-4 діб.

в умовах проведення хірургічних методів детоксикації дози антидота збільшити на 25*30%;

• доза насичення – в/в болюсно по 0,014),05 мг/кг (0,01-0,05 мл/кг або 0,7-3,5 мл/70 кг) через кожні 5-15 хв до появи ознак легкої атропінізації (зниження гіперсалівації, бронхореї, сухість шкіри, тахікардія, мідріаз);

• підтримуюча доза – потім, в/в, крап., 0,02-0,08 мг/кг/год (підтримуючі дози атропіну протягом 1 -З днів залежно від важкості отруєння з наступним переходом на в/м введення);

• застосування атропіну показане після промивання шлунка.

• Верапаміл 0,25 % розчин у дозі 0,1-0,2 мг/кг, в/в.

Примітка: При отруєннях фосфорорганічними сполуками не застосовувати антагоністи кальцію дигідропіридинового ряду!

Реактиватори холінестерази (тільки протягом першої доби) на вибір:

• Тримедоксиму бромід (діпіроксим)*:

1 мл 15 % розчину, в/м.1 мл 15 % розчину, в/м, кожні 1 -2 год до припинення міофібриляцій.1 мл 15 % розчину, в/в, кожні 1 -2 год до відновлення самостійного дихання і свідомості та усунення м'язової слабкості (але не більше 4-7 разових доз на курс).

в умовах проведення хірургічних методів детоксикації дози антидота збільшити на 25-30%;

• 15 % розчин тримедоксиму бромід (діпіроксим)* (1-3 мг/кг, в/в, в/м, повторно через 1-2 години за показаннями – до припинення фасцикуляцій);

• 10 % розчин діетиксиму* (1 -3 мл п/ш; повторно – 2-3 рази з інтервалом в 3-4 год);.

• 40 % розчин ізонітрозину* (10-20 мг/кг, в/м, повторно – через 30-40 хв за показаннями – до припинення фасцикуляцій);

Пралідоксим*:

• 25 мг/кг, повторно через 1 годину при збереженні фасцикуляцій, м'язової гіпотонії в/в, повільно;

• надалі – підтримуюча доза 500 мг/год.

Діазепам 0,5 % розчин, в/в, в/м (або табл, р/os) у наступних дозах та режимах введення:

не застосовується.1 -2 табл, по 0,005 г, якщо міофі- бриляції не вдається усунути за допомогою холінолітика з реактиватором ХЕ.одно- (1 мл) чи дворазова (2 мл) доза 0,5 % розчину в ампулах по 2 мл, в/в, повільно на 40 % розчині глюкози.
0,12-0,8 мг/кг/добу, в/в, в 2-4 введення; 0,3-0,5 мг/кг у хв, в/в; не більше 10 мг, в/в, болюсно.
123
Дифенгідрамін (для посилення антидотних властивостей, лікування і профілактики ускладнень з боку серцево-судинної системи) у наступних дозах та режимах введення:
таблетка по 0,03 г.1 мл 1 % розчину, в/м (1-2 рази на добу)5-10 мл 1 % розчину у 75-100 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, в/в, крапельно.

ЗАХОДИ ЩОДО ВИДАЛЕННЯ ОТРУТИ, ЯКА НЕ ВСМОКТАЛАСЯ

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Військово-прикладні аспекти сучасної гастроентерологи» автора Осьодло Г.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лікування при отруєннях фосфорорганічними сполуками“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Діагностика герх

  • Етапи діагностичного пошуку

  • Характеристика лікувальних заходів

  • Алгоритм лікування ГЕРХ і стравоходу Барретта

  • Діагностика, лікування та медична реабілітація функціональної диспепсії

  • Етапи діагностичного пошуку

  • Характеристика лікувальних заходів

  • Діагностика, лікування та медична реабілітація хронічного гастриту

  • Етапи діагностичного пошуку

  • Характеристика лікувальних заходів

  • Діагностика, лікування та медична реабілітація пептичної виразки шлунка і дванадцятипалої кишки

  • Етапи діагностичного пошуку

  • Діагностика ускладнень виразкової хвороби

  • Характеристика лікувальних заходів

  • Терапія Нр-негативних виразок шлунка і дванадцятипалої кишки

  • Хірургічне лікування

  • Військово-лікарська експертиза

  • Діагностика, лікування та медична реабілітація хронічного панкреатиту

  • Етапи діагностичного пошуку

  • Характеристика лікувальних заходів

  • Діагностика, лікування та медична реабілітація хронічного холециститу

  • Етапи діагностичного пошуку

  • Діагностика та лікування функціональних гіпербілірубінемій

  • Класифікація функціональних гіпербілірубінемій

  • Діагностика функціональних гіпербілірубінемій

  • Методики проведення діагностичних проб при ФГ

  • Характеристика лікувальних заходів.

  • Діагностика, лікування та медична реабілітація неалкогольної жирової хвороби печінки

  • Характеристика лікувальних заходів

  • Діагностика, лікування та медична реабілітація синдрому подразненого кишечника

  • Характеристика лікувальних заходів

  • Діагностика, лікування та медична реабілітація псевдомембранозного ентероколіту

  • Етапи діагностичного пошуку

  • Характеристика лікувальних заходів

  • Невідкладні стани в гастроентерології

  • Повна непрохідність стравоходу

  • Токсичні ураження стравоходу

  • Гострі шлунково-кишкові кровотечі

  • Гострий біль у животі

  • Гострий апендицит

  • Перфоративна виразка шлунка та дванадцятипалої кишки

  • Гострий холецистит

  • Кишкова коліка

  • Гострий панкреатит

  • Травма живота

  • Відкриті ушкодження живота

  • Печінково-клітинна недостатність

  • Дивертикулit кишечника

  • Патологічні симптоми та синдроми при захворюваннях органів травлення

  • Захворювання органів травлення при бойовій травмі

  • Зміни паренхіматозних органів при бойовій травмі. Ушкодження печінки

  • Ушкодження селезінки

  • Зміни порожнистих органів при бойовій травмі. Ушкодження шлунка

  • Ушкодження тонкої кишки

  • Ушкодження товстої кишки

  • Лікування захворювань органів травлення при бойовій травмі

  • Променеві ураження органів травлення

  • Діагностика та лікування уражень органів травлення при хронічній променевій хворобі

  • Токсичні ураження органів травлення

  • Отруєння фосфорорганічними токсичними сполуками

  • Лікування при отруєннях фосфорорганічними сполуками
  • Отруєння токсичними сполуками біологічної зброї

  • Сакситоксин

  • Афлатоксини

  • Отруєння спиртами та їх ефірами

  • Отруєння метанолом

  • Отруєння гастроентеротоксичними сполуками

  • Лікування токсичної гастроентеропатії

  • Отруєння гепатотоксичними сполуками

  • Лікування токсичної гепатопатії

  • Узагальнена характеристика хімічних та біологічних отруєнь, асоційованих із гастроінтестинальними і гепатобіліарними розладами

  • Інфекційні ураження органів травлення

  • Діагностичний пошук при гострому гастроентеральному синдромі (А.П. Казанцев, В.А. Казанцев, 2013 р.)

  • Сальмонельоз

  • Шигельоз (дизентерія)

  • Харчові токсикоінфекції

  • Холера

  • Черевний тиф і паратифи

  • Вірусний гепатит "А"

  • Узагальнена характеристика інфекційних захворювань та харчових отруєнь, асоційованих із гастроінтестинальними і гепатобіліарними розладами