І етап – виявлення патології верхніх відділів шлунково-кишкового тракту за допомогою опитування.
II етап – деталізація больового і диспепсичного синдрому за допомогою опитування.
III етап – діагностика ХГ за допомогою лабораторно-інструментальних методів дослідження.
IV етап – тести на виявлення Н. pylori та їх діагностична значущість.
• Дихальний уреазний тест – можна використовувати для ранньої діагностики, просто, швидко, дорого.
• Стул-тест на антигени – перспективно для контролю ерадикації.
• Швидкий уреазний тест – зручно, проводиться під час ФЕГДС, недорого.
• Гістологія/біопсія – довго, дорого, потребує додаткового устаткування, підготовки лікаря лаборанта.
• Посів вмісту біоптату – чутливість до антибіотиків, довго і дорого.
• Серологія – зручно для скринінгу, не підходить для ранньої діагностики та контролю ерадикації.
• ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) – дозволяє виявити збудника при мінімальному засіменінні СО, диференціювати серовиди і класифікувати штами Нр, потребує додаткового устаткування і транспортування, може давати хибно-позитивні результати, дорого.
V етап – формулювання розгорнутого клінічного діагнозу на підставі клініко-інструментальних даних.
Провідним методом діагностики хронічного гастриту є гістологічне дослідження біоптатів слизової оболонки. Завдяки морфологічному, серологічному та мікробіологічному дослідженням можна виділити різні варіанти гастриту згідно Сіднейської системи та верифікувати збудника рідкісних форм інфекційного гастриту (бактеріального, крім Нр, асоційованого з Gastrospirillum hominis, мікобактеріального, сифілітичного, вірусного, паразитарного, грибкового). Зростання ризику раку шлунка асоційовано з вираженістю і площею атрофії, метаплазії та дисплазії.
Для адекватного підбору дієтичного харчування, медикаментозної терапії та санаторно-курортної реабілітації необхідно враховувати характер шлункової секреції. При інтерпретації даних рН-метрії береться до уваги мінімальне значення pH з отриманих даних. За величиною цього мінімального значення pH робиться висновок щодо кислотності за допомогою функціональних інтервалів (ФІ). За розповсюдженістю даних, які підпадають під ФІ, в якому виявлено мінімальний pH, до заключения про кислотність додається визначення: мінімальна 0-25%; селективна 26-50%; абсолютна 51-75%; субтотальна 76-99%; тотальна 100%. Враховуються наступні функціональні інтервали з рівнем базального pH:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Військово-прикладні аспекти сучасної гастроентерологи» автора Осьодло Г.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Етапи діагностичного пошуку“ на сторінці 1. Приємного читання.
