Характеристика лікувальних заходів

Військово-прикладні аспекти сучасної гастроентерологи


Немедикаментозна терапія ФД


Пацієнтам із ФД слід рекомендувати нормалізацію способу життя, режиму і характеру харчування, достатній нічний сон, 2-3-х годинний відпочинок у ліжку впродовж дня. Припинення паління, вживання алкоголю, НПЗП. При неефективності – показане застосування медикаментозних препаратів і психотерапевтичних методів.

Дієтотерапія. Регулярне 4-5-разове харчування зі зниженою кількістю жирів; їсти слід повільно, ретельно пережовуючи їжу. Обмежують вживання гострої, солоної, смаженої їжі, міцних м'ясних наварів, прянощів, солодощів, кави.


Медикаментозна терапія ФД


Згідно Європейських рекомендацій з діагностики й лікування Нр- інфекцїї – Маастрихтський консенсус – 4 (2010 р.) – стратегія лікування хворих з ФД передбачає тестування пацієнтів на Нр-інфекцію і проведення ерадикаціїу інфікованих хворих. Клінічна перевага такого підходу – можливість попередження виникнення в майбутньому виразкової хвороби і некардіального раку шлунка.

Відповідно до рекомендацій зазначеної погоджувальної наради схемою ерадикації 1-ї лінії залишається комбінація, що включає в себе ІПП (краще, в подвоєних дозах), кларитроміцин (у дозі 500 мг 2 рази на добу) та амоксицилін (у дозі 1000 мг 2 рази на добу). Зроблено висновок, що схеми ІПП + кларитроміцин + амоксицилін та ІПП + кларитроміцин + метронідазол еквівалентні, а дози для всіх препаратів залишаються попередніми, проте для України схема з метронідазолом менш прийнятна у зв'язку з високою метронідазолорезистентністю Нр-інфекції. Можливе проведення 7-денної терапії, проте подовження лікування до 10-14 днів підвищує ефективність ерадикації в середньому на 5 %. Крім того, відмічено, що застосування високих (подвійних) доз ІПП (двічі в день) дозволяє додатково підвищити ефективність ерадикації на 8 %.

Протокол ерадикаційної терапії передбачає обов'язковий контроль її ефективності, який проводиться через 4-6 тижнів після закінчення антигелікобактерної терапії. При збереженні Н. pylori в СО шлунка показане проведення повторного курсу ерадикаційної терапії із застосуванням іншої схеми (наприклад, квадротерапії) з подальшим контролем його ефективності через 4-6 тижнів.

Схема квадротерапії, що є схемою 2-й лінії, але в даний час дозволена для застосування і в якості схеми 1-ї лінії, передбачає призначення (також протягом 10-14 днів) комбінації, що включає в себе ІПП (краще в подвоєних дозах), тетрациклін (у дозі 0,5 г 4 рази на добу), метронідазол (по 0,5 г 3 рази на добу) і препарати вісмуту (наприклад, вісмуту трикалію дицитрат в дозі 0,24 г 2 рази на добу).

У випадках неефективності схем ерадикації 1-ї і 2-ї ліній погоджувальна нарада "Маастрихт-4" пропонує практикуючому лікарю декілька прийнятних варіантів подальшої терапії. Оскільки до амоксициліну в процесі його застосування не виробляється стійкості штамів Н. pylori, можливо його повторне призначення у високих дозах (750 мг 4 рази на добу) в комбінації з високими (4-кратними) дозами ІПП. Іншим варіантом може бути заміна метронідазолу в схемі квадротерапії фуразолідоном (у дозі 100-200 мг 2 рази на добу). Альтернативою є застосування комбінації ІПП з амоксициліном і рифабутином (у дозі 300 мг на добу) або левофлоксацином (у дозі 500-1000 мг на добу).

Варіантом резервної терапії служить "послідовний" (sequentional) курс ерадикації при резистентності Нр-інфекції, що пропонується у якості варіанту терапії першої лінії. Послідовна терапія складається із ІПП у стандартній дозі і амоксициліну 1000 мг, що приймаються по 2 рази на добу впродовж 5-ти днів, а потім прийому в наступні 5 днів ІПП, кларитроміцину 500 мг і тинідазолу 500 мг по 2 рази на добу. Показано, що послідовна терапія приводить до підвищення частоти ерадикації Нр до 90%.

За результатами досліджень, проведених в Україні, ефективність ерадикаційної терапії на основі рабепразолу, кларитроміцину й орнідазолу (із застосуванням лікувальної комбінації "орністат") зберігається на високому рівні і становить більше 80 %, що дає підстави продовжувати застосування вказаного комплексу. Нами показано фармако-економічні переваги застосування цієї комбінації у лікуванні кислотозалежної Нр-асоційованої патології.

При збереженні симптомів ФД після проведення АГБТ або при Н.руїогі-негативному варіанті ФД медикаментозну терапію призначають відповідно до варіанту перебігу захворювання.

• 1. При ЕБС (виразковоподібній формі ФД) призначають інгібітор протонної помпи (омепразол, езомепразол, лансопразол, рабепразол, пантопразол) 1-2 рази за 30 хв до їжі на день впродовж 3-4-х тижнів. Продовжують використовуватись Н2-гістаміноблокатори: фамотидин 20 мг 2 рази на день 3-4 тижні і/чи комбіновані антациди 1 пакетик (за вимогою).

• 2. При ПДС (дисмоторній формі ФД) симптоматичне лікування включає: домперидон (домідон) 10 мг чи метоклопрамід 10 мг, чи мозаприд 2,5-5 мг, чи ітоприду гідрохлорид 50 мг за 15 хв до їжі 3-4 рази на день. У лікуванні таких хворих доцільно застосовувати фіксовані комбінації ІПП з прокінетиками (лімзер).

За наявності диспепсичних скарг та психоформних і/чи вегетативних розладів може рекомендуватись гамма-аміно-бета-фенілмасляна кислота (фенібут) по 250 мг 3 рази на день до їди впродовж 2-4-х тижнів, сульпірид по 50-100 мг 2 рази на день впродовж 2-4-х тижнів, антидепресанти: амітриптилін по 25 мг 2 рази на день, тіанептін по 12,5 мг З рази на день, флувоксамін 50 чи 100 мг однократно ввечері тривало.


Фізіотерапевтичне лікування


Із фізіотерапевтичних процедур хворим на ФД призначають електросон, синусоїдальні модульовані струми, дециметрові хвилі, ультразвук, магнітотерапію, солюкс, ліжкомасажер Nuga Best, додатково рефлексотерапию.

СМС-терапія призначається на ділянку проекції шлунка, режим змінний, III–IV роди роботи, глибина модуляцій від 25% до 100%, частота 100-70 Гц, щоденно, 10-12 процедур на курс. Така процедура показана при гіпохлоргідрії. Інші параметри призначають при дискінетичному та виразкоподібному варіантах: при цьому процедури проводять в шпульсному режимі при поперечному розташуванні електродів на ділянку шлунка та ділянку нижньогрудного відділу хребта, модуляція від 25 до 50%, частота 100 Гц, І та IV рід роботи, по 3 хв кожен, 8-10 процедур на курс лікування.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Військово-прикладні аспекти сучасної гастроентерологи» автора Осьодло Г.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Характеристика лікувальних заходів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Діагностика герх

  • Етапи діагностичного пошуку

  • Характеристика лікувальних заходів

  • Алгоритм лікування ГЕРХ і стравоходу Барретта

  • Діагностика, лікування та медична реабілітація функціональної диспепсії

  • Етапи діагностичного пошуку

  • Характеристика лікувальних заходів
  • Діагностика, лікування та медична реабілітація хронічного гастриту

  • Етапи діагностичного пошуку

  • Характеристика лікувальних заходів

  • Діагностика, лікування та медична реабілітація пептичної виразки шлунка і дванадцятипалої кишки

  • Етапи діагностичного пошуку

  • Діагностика ускладнень виразкової хвороби

  • Характеристика лікувальних заходів

  • Терапія Нр-негативних виразок шлунка і дванадцятипалої кишки

  • Хірургічне лікування

  • Військово-лікарська експертиза

  • Діагностика, лікування та медична реабілітація хронічного панкреатиту

  • Етапи діагностичного пошуку

  • Характеристика лікувальних заходів

  • Діагностика, лікування та медична реабілітація хронічного холециститу

  • Етапи діагностичного пошуку

  • Діагностика та лікування функціональних гіпербілірубінемій

  • Класифікація функціональних гіпербілірубінемій

  • Діагностика функціональних гіпербілірубінемій

  • Методики проведення діагностичних проб при ФГ

  • Характеристика лікувальних заходів.

  • Діагностика, лікування та медична реабілітація неалкогольної жирової хвороби печінки

  • Характеристика лікувальних заходів

  • Діагностика, лікування та медична реабілітація синдрому подразненого кишечника

  • Характеристика лікувальних заходів

  • Діагностика, лікування та медична реабілітація псевдомембранозного ентероколіту

  • Етапи діагностичного пошуку

  • Характеристика лікувальних заходів

  • Невідкладні стани в гастроентерології

  • Повна непрохідність стравоходу

  • Токсичні ураження стравоходу

  • Гострі шлунково-кишкові кровотечі

  • Гострий біль у животі

  • Гострий апендицит

  • Перфоративна виразка шлунка та дванадцятипалої кишки

  • Гострий холецистит

  • Кишкова коліка

  • Гострий панкреатит

  • Травма живота

  • Відкриті ушкодження живота

  • Печінково-клітинна недостатність

  • Дивертикулit кишечника

  • Патологічні симптоми та синдроми при захворюваннях органів травлення

  • Захворювання органів травлення при бойовій травмі

  • Зміни паренхіматозних органів при бойовій травмі. Ушкодження печінки

  • Ушкодження селезінки

  • Зміни порожнистих органів при бойовій травмі. Ушкодження шлунка

  • Ушкодження тонкої кишки

  • Ушкодження товстої кишки

  • Лікування захворювань органів травлення при бойовій травмі

  • Променеві ураження органів травлення

  • Діагностика та лікування уражень органів травлення при хронічній променевій хворобі

  • Токсичні ураження органів травлення

  • Отруєння фосфорорганічними токсичними сполуками

  • Лікування при отруєннях фосфорорганічними сполуками

  • Отруєння токсичними сполуками біологічної зброї

  • Сакситоксин

  • Афлатоксини

  • Отруєння спиртами та їх ефірами

  • Отруєння метанолом

  • Отруєння гастроентеротоксичними сполуками

  • Лікування токсичної гастроентеропатії

  • Отруєння гепатотоксичними сполуками

  • Лікування токсичної гепатопатії

  • Узагальнена характеристика хімічних та біологічних отруєнь, асоційованих із гастроінтестинальними і гепатобіліарними розладами

  • Інфекційні ураження органів травлення

  • Діагностичний пошук при гострому гастроентеральному синдромі (А.П. Казанцев, В.А. Казанцев, 2013 р.)

  • Сальмонельоз

  • Шигельоз (дизентерія)

  • Харчові токсикоінфекції

  • Холера

  • Черевний тиф і паратифи

  • Вірусний гепатит "А"

  • Узагальнена характеристика інфекційних захворювань та харчових отруєнь, асоційованих із гастроінтестинальними і гепатобіліарними розладами