Дієтотерапія. Виключення алкогольних напоїв. Призначення 0-дієти (голоду) при гострій атаці панкреатиту, оптимальною тривалістю не більше 3-4-х діб з переходом на 5п стіл за Певзнером. Під час голодування дозволяється вживання гідрокарбонатних вод у кількості 1-1,2 л (Боржомі, Лужанська, Поляна Купель, Поляна Квасова, Свалява) без газу, кімнатної температури.
Після перенесеного гострого і хронічного рецидивуючого панкреатиту хворі повинні дотримуватись дієти впродовж 6-ти місяців.
Лікування гострої атаки (загострення) хронічного панкреатиту:
• 1. При призначенні голоду більш ніж на 2 доби використовують парентеральне харчування: гідролізати білків (амінон), суміші амінокислот (альвезин новий, поліамін, аміноплазмаль, аміностерил), жирову емульсію (ліпофундин), білкові препарати (альбумін), розчини глюкози, комбіновані розчини (аміносол, інфезол), розчини, які містять сорбітол або ксилітол (сорбілакт, реосорбілакт), електролітні розчини (0,9% NaCl, розчин Рінгера, трисоль) у загальній кількості не менше 40 мл на 1 кг маси тіла; співвідношення колоїд/ кристалоїдних розчинів – 1:4.
• 2. Октреотид 0,05-0,1 мг підшкірно 2 рази надень впродовж перших 5-7 днів. Є препаратом вибору при геморагічних ускладненнях, псевдокістах, аутолізі, панкреонекрозі; використовується для екстреного купірування больового синдрому.
• 3. Н2-гістаміноблокатори: фамотидин у дозі 40-60 мг за добу, спочатку парентерально у 2 прийоми впродовж 10 днів, з переходом на пероральне застосування до 1 місяця, з поступовою відміною препарату.
• 4. Мі-холінолітик пірензепін по 20-30 мг за добу в 2 прийоми парентерально впродовж 10 днів з переходом на пероральний прийом по 50 мг вранці та ввечері перед їжею до 1 місяця.
Поєднане введення фамотидину й пірензепіну: 20-30 мг фамотидину інфузійно, 2 рази на добу, впродовж 10 днів з переходом на пероральний прийом по 40 мг на добу та 10-15 мг пірензепіну інфузійно, 2 рази на добу, впродовж 10 днів з переходом на пероральний прийом по 50 мг 2 рази на добу впродовж 24-30 днів.
• 5. Блокатори протонної помпи – омепразол 20-40 мг; лансопразол (ланцерол) 30 мг, пантопразол 40 мг, езомепразол 40 мг, рабепразол 20 мг двічі на добу вранці та ввечері за 30 хв перед їжею до 1 місяця. У перші дні лікування перевагу віддають інфузійним формам ІПП: перед застосуванням 40 мг одного із вказаних препаратів розчиняють у 100 мл ізотонічного розчину та вводять у вигляді довенної інфузії впродовж 20-30 хвилин.
• 6. Дискутується необхідність застосування інгібіторів протеаз при ХП, однак для зменшення активності каллікреїн-кінінової й брадикінінової систем використовуються контрикал не менше 50 тис. од., гордокс не менше 500 тис. од. за наявності синдрому "ухилення ферментів", оптимально в перші 3-5 діб.
• 7. При переведенні хворого на пероральне харчування, зниженні синдрому "ухилення ферментів", у середньому через 3-5 днів від початку гострої атаки ХП – призначають препарати панкреатину 20-30 тис. Од 3-4 рази на день на початку прийому їжі впродовж 1 місяця, а в окремих пацієнтів – до 2-3-х місяців. При легкому перебігу загострення ХП, за відсутності вираженої гіперамілаземії і/чи гіперліпаземії препарати можуть рекомендуватись з перших днів лікування.
• 8. Антибіотики призначають при бактеріальних ускладненнях (інфікування панкреонекрозу, кісти, парапанкреатит, холангіт) та з профілактичною метою при обсязі панкреонекрозу 30% (за даними КТ), при підйомі СРБ у крові вище 150 мг/л, стазі жовчі, формуванні псевдокісти, розриві протоки. Використовують цефалоспорини 3-4 поколінь і фторхінолони 2-3 поколінь у поєднанні з метронідазолом, карбопенеми, кліндаміцин, мезлоцилін. При грибковому ураженні препаратом вибору є флуконазол (дифлазон, дифлюзол).
• 9. Для зменшення ацидіфікації вмісту дванадцятипалої кишки доцільним є призначення сучасних антацидів чи альгінатів: фосфалюгель, маалокс, альмагель нео, гавіскон в терапевтичній дозі кожні 3 год в перші дні гострої атаки.
• 10. Для зняття спазму сфінктера Одді використовують традиційні та сучасні спазмолітики: мебеверину гідрохлорид (меверин) 200 мг по 1 капсулі 2 рази на день чи дротаверин 40 мг по 1 таблетці 3 рази на день, чи пінаверію бромід по 1 таблетці 3 рази на день упродовж 2-4 тижнів.
• 11. Для покращення моторно-евакуаторної функції при дуоденостазі можуть призначатись метоклопрамід (парентерально і перорально), домперидон перорально по 10 мг 3 рази на добу за 20 хв до їжі упродовж 2-4 тижнів.
• 12. При важкому перебігу гострої атаки ХП показаний серійний лікувальний плазмаферез.
Лікування хронічного панкреатиту з екзокринною недостатністю:
• 1. Замісна ферментна терапія вважається одним з найбільш важливих компонентів лікування хронічного панкреатиту. При ХП з екзокринною недостатністю та больовим синдромом перевагу віддають таблетованим ферментним препаратам (панкреатину) з високим вмістом протеаз: панзинорм форте Н чи мезим по 1 таблетці 3-4 рази на день на початку кожного прийому їжі до 1 місяця, з переходом на 1 таблетку під час "максимальної їжі" з поступовою відміною препарату.
• 2. Оптимальною формою ферментного препарату при екзокринній недостатності підшлункової залози є шлунково-розчинні капсули, в яких містяться мікрогранули панкреатину з ентеросолюбільною оболонкою: креон, пангрол, панзинорм, креазим чи інші капсульовані аналоги під час прийому їжі з адекватним підбором дози препарату, враховуючи як зменшення клінічних проявів екзокринної недостатності на фоні застосування препарату (метеоризму, діареї, стеатореї тощо), так і вміст фекальної еластази-1 (табл. 1.5).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Військово-прикладні аспекти сучасної гастроентерологи» автора Осьодло Г.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Характеристика лікувальних заходів“ на сторінці 1. Приємного читання.
