Характеристика лікувальних заходів

Військово-прикладні аспекти сучасної гастроентерологи

Дієтотерапія. Виключення алкогольних напоїв. Призначення 0-дієти (голоду) при гострій атаці панкреатиту, оптимальною тривалістю не більше 3-4-х діб з переходом на 5п стіл за Певзнером. Під час голодування дозволяється вживання гідрокарбонатних вод у кількості 1-1,2 л (Боржомі, Лужанська, Поляна Купель, Поляна Квасова, Свалява) без газу, кімнатної температури.

Після перенесеного гострого і хронічного рецидивуючого панкреатиту хворі повинні дотримуватись дієти впродовж 6-ти місяців.

Лікування гострої атаки (загострення) хронічного панкреатиту:

• 1. При призначенні голоду більш ніж на 2 доби використовують парентеральне харчування: гідролізати білків (амінон), суміші амінокислот (альвезин новий, поліамін, аміноплазмаль, аміностерил), жирову емульсію (ліпофундин), білкові препарати (альбумін), розчини глюкози, комбіновані розчини (аміносол, інфезол), розчини, які містять сорбітол або ксилітол (сорбілакт, реосорбілакт), електролітні розчини (0,9% NaCl, розчин Рінгера, трисоль) у загальній кількості не менше 40 мл на 1 кг маси тіла; співвідношення колоїд/ кристалоїдних розчинів – 1:4.

• 2. Октреотид 0,05-0,1 мг підшкірно 2 рази надень впродовж перших 5-7 днів. Є препаратом вибору при геморагічних ускладненнях, псевдокістах, аутолізі, панкреонекрозі; використовується для екстреного купірування больового синдрому.

• 3. Н2-гістаміноблокатори: фамотидин у дозі 40-60 мг за добу, спочатку парентерально у 2 прийоми впродовж 10 днів, з переходом на пероральне застосування до 1 місяця, з поступовою відміною препарату.

• 4. Мі-холінолітик пірензепін по 20-30 мг за добу в 2 прийоми парентерально впродовж 10 днів з переходом на пероральний прийом по 50 мг вранці та ввечері перед їжею до 1 місяця.

Поєднане введення фамотидину й пірензепіну: 20-30 мг фамотидину інфузійно, 2 рази на добу, впродовж 10 днів з переходом на пероральний прийом по 40 мг на добу та 10-15 мг пірензепіну інфузійно, 2 рази на добу, впродовж 10 днів з переходом на пероральний прийом по 50 мг 2 рази на добу впродовж 24-30 днів.

• 5. Блокатори протонної помпи – омепразол 20-40 мг; лансопразол (ланцерол) 30 мг, пантопразол 40 мг, езомепразол 40 мг, рабепразол 20 мг двічі на добу вранці та ввечері за 30 хв перед їжею до 1 місяця. У перші дні лікування перевагу віддають інфузійним формам ІПП: перед застосуванням 40 мг одного із вказаних препаратів розчиняють у 100 мл ізотонічного розчину та вводять у вигляді довенної інфузії впродовж 20-30 хвилин.

• 6. Дискутується необхідність застосування інгібіторів протеаз при ХП, однак для зменшення активності каллікреїн-кінінової й брадикінінової систем використовуються контрикал не менше 50 тис. од., гордокс не менше 500 тис. од. за наявності синдрому "ухилення ферментів", оптимально в перші 3-5 діб.

• 7. При переведенні хворого на пероральне харчування, зниженні синдрому "ухилення ферментів", у середньому через 3-5 днів від початку гострої атаки ХП – призначають препарати панкреатину 20-30 тис. Од 3-4 рази на день на початку прийому їжі впродовж 1 місяця, а в окремих пацієнтів – до 2-3-х місяців. При легкому перебігу загострення ХП, за відсутності вираженої гіперамілаземії і/чи гіперліпаземії препарати можуть рекомендуватись з перших днів лікування.

• 8. Антибіотики призначають при бактеріальних ускладненнях (інфікування панкреонекрозу, кісти, парапанкреатит, холангіт) та з профілактичною метою при обсязі панкреонекрозу 30% (за даними КТ), при підйомі СРБ у крові вище 150 мг/л, стазі жовчі, формуванні псевдокісти, розриві протоки. Використовують цефалоспорини 3-4 поколінь і фторхінолони 2-3 поколінь у поєднанні з метронідазолом, карбопенеми, кліндаміцин, мезлоцилін. При грибковому ураженні препаратом вибору є флуконазол (дифлазон, дифлюзол).

• 9. Для зменшення ацидіфікації вмісту дванадцятипалої кишки доцільним є призначення сучасних антацидів чи альгінатів: фосфалюгель, маалокс, альмагель нео, гавіскон в терапевтичній дозі кожні 3 год в перші дні гострої атаки.

• 10. Для зняття спазму сфінктера Одді використовують традиційні та сучасні спазмолітики: мебеверину гідрохлорид (меверин) 200 мг по 1 капсулі 2 рази на день чи дротаверин 40 мг по 1 таблетці 3 рази на день, чи пінаверію бромід по 1 таблетці 3 рази на день упродовж 2-4 тижнів.

• 11. Для покращення моторно-евакуаторної функції при дуоденостазі можуть призначатись метоклопрамід (парентерально і перорально), домперидон перорально по 10 мг 3 рази на добу за 20 хв до їжі упродовж 2-4 тижнів.

• 12. При важкому перебігу гострої атаки ХП показаний серійний лікувальний плазмаферез.

Лікування хронічного панкреатиту з екзокринною недостатністю:

• 1. Замісна ферментна терапія вважається одним з найбільш важливих компонентів лікування хронічного панкреатиту. При ХП з екзокринною недостатністю та больовим синдромом перевагу віддають таблетованим ферментним препаратам (панкреатину) з високим вмістом протеаз: панзинорм форте Н чи мезим по 1 таблетці 3-4 рази на день на початку кожного прийому їжі до 1 місяця, з переходом на 1 таблетку під час "максимальної їжі" з поступовою відміною препарату.

• 2. Оптимальною формою ферментного препарату при екзокринній недостатності підшлункової залози є шлунково-розчинні капсули, в яких містяться мікрогранули панкреатину з ентеросолюбільною оболонкою: креон, пангрол, панзинорм, креазим чи інші капсульовані аналоги під час прийому їжі з адекватним підбором дози препарату, враховуючи як зменшення клінічних проявів екзокринної недостатності на фоні застосування препарату (метеоризму, діареї, стеатореї тощо), так і вміст фекальної еластази-1 (табл. 1.5).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Військово-прикладні аспекти сучасної гастроентерологи» автора Осьодло Г.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Характеристика лікувальних заходів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Діагностика герх

  • Етапи діагностичного пошуку

  • Характеристика лікувальних заходів

  • Алгоритм лікування ГЕРХ і стравоходу Барретта

  • Діагностика, лікування та медична реабілітація функціональної диспепсії

  • Етапи діагностичного пошуку

  • Характеристика лікувальних заходів

  • Діагностика, лікування та медична реабілітація хронічного гастриту

  • Етапи діагностичного пошуку

  • Характеристика лікувальних заходів

  • Діагностика, лікування та медична реабілітація пептичної виразки шлунка і дванадцятипалої кишки

  • Етапи діагностичного пошуку

  • Діагностика ускладнень виразкової хвороби

  • Характеристика лікувальних заходів

  • Терапія Нр-негативних виразок шлунка і дванадцятипалої кишки

  • Хірургічне лікування

  • Військово-лікарська експертиза

  • Діагностика, лікування та медична реабілітація хронічного панкреатиту

  • Етапи діагностичного пошуку

  • Характеристика лікувальних заходів
  • Діагностика, лікування та медична реабілітація хронічного холециститу

  • Етапи діагностичного пошуку

  • Діагностика та лікування функціональних гіпербілірубінемій

  • Класифікація функціональних гіпербілірубінемій

  • Діагностика функціональних гіпербілірубінемій

  • Методики проведення діагностичних проб при ФГ

  • Характеристика лікувальних заходів.

  • Діагностика, лікування та медична реабілітація неалкогольної жирової хвороби печінки

  • Характеристика лікувальних заходів

  • Діагностика, лікування та медична реабілітація синдрому подразненого кишечника

  • Характеристика лікувальних заходів

  • Діагностика, лікування та медична реабілітація псевдомембранозного ентероколіту

  • Етапи діагностичного пошуку

  • Характеристика лікувальних заходів

  • Невідкладні стани в гастроентерології

  • Повна непрохідність стравоходу

  • Токсичні ураження стравоходу

  • Гострі шлунково-кишкові кровотечі

  • Гострий біль у животі

  • Гострий апендицит

  • Перфоративна виразка шлунка та дванадцятипалої кишки

  • Гострий холецистит

  • Кишкова коліка

  • Гострий панкреатит

  • Травма живота

  • Відкриті ушкодження живота

  • Печінково-клітинна недостатність

  • Дивертикулit кишечника

  • Патологічні симптоми та синдроми при захворюваннях органів травлення

  • Захворювання органів травлення при бойовій травмі

  • Зміни паренхіматозних органів при бойовій травмі. Ушкодження печінки

  • Ушкодження селезінки

  • Зміни порожнистих органів при бойовій травмі. Ушкодження шлунка

  • Ушкодження тонкої кишки

  • Ушкодження товстої кишки

  • Лікування захворювань органів травлення при бойовій травмі

  • Променеві ураження органів травлення

  • Діагностика та лікування уражень органів травлення при хронічній променевій хворобі

  • Токсичні ураження органів травлення

  • Отруєння фосфорорганічними токсичними сполуками

  • Лікування при отруєннях фосфорорганічними сполуками

  • Отруєння токсичними сполуками біологічної зброї

  • Сакситоксин

  • Афлатоксини

  • Отруєння спиртами та їх ефірами

  • Отруєння метанолом

  • Отруєння гастроентеротоксичними сполуками

  • Лікування токсичної гастроентеропатії

  • Отруєння гепатотоксичними сполуками

  • Лікування токсичної гепатопатії

  • Узагальнена характеристика хімічних та біологічних отруєнь, асоційованих із гастроінтестинальними і гепатобіліарними розладами

  • Інфекційні ураження органів травлення

  • Діагностичний пошук при гострому гастроентеральному синдромі (А.П. Казанцев, В.А. Казанцев, 2013 р.)

  • Сальмонельоз

  • Шигельоз (дизентерія)

  • Харчові токсикоінфекції

  • Холера

  • Черевний тиф і паратифи

  • Вірусний гепатит "А"

  • Узагальнена характеристика інфекційних захворювань та харчових отруєнь, асоційованих із гастроінтестинальними і гепатобіліарними розладами