Лікування при отруєннях фосфорорганічними сполуками

Військово-прикладні аспекти сучасної гастроентерологи

• сифонні клізми.

Гастроінтестінальний лаваж повторно на всіх стадіях отруєння.

Ентеросорбція протягом усього гострого періоду захворювання (варіанти вибору):

• гідрогель метил кремнієвої кислоти;

• вугілля активоване в дозі по 50-100 г кожні 4-6 год;

• інші ентеросорбенти.

ЗАХОДИ ЩОДО ВИДАЛЕННЯ ОТРУТИ, ЯКА ВСМОКТАЛАСЯ У КРОВ'ЯНЕ РУСЛО

Консервативні методи детоксикації:Консервативні методи детоксикації:Консервативні методи детоксикації: Парентеральне водне навантаження:
Ентеральне водне навантаження: · • ентеральне зондове водне навантаження, зі швидкістю введення 10-15 мл/кг за годину, протягом перших б годин лікування, на тлі форсування діурезу; · після 6 годин лікування, обсяг водного навантаження й швидкість введення розчинів визначається індивідуально; стимуляція діурезу салуре- тиками у вікових дозах. Стимуляція процесів біотрансформації й ви* ведення отрут: · Донатори SH-груп: · Ацетилцистеїн p/os, 5-10% розчин, табл., порош., у дозі:; 140 мг/кг, p/os, 1 доза. Потім по 50-70 мг/кг на 5 % розчині глюкози, кожні 4 години (але не більше 1330 мг за 72 год у дорослих) · Стимуляція реакцій глюкуронізацп: · Фенобарбітал у дозі 3-5 мг/ кг/добу, в 3 прийоми; Фенітоїн у дозі від 2 мг/кг/ добу (у тому числі як проти- судомний засіб); Рифампіцин у дозі до 10 мг/ кг, в 3 прийоми, усередину. Гепатопротектори:; Аргініну глутамат (табл.), р/ os, у дозі:; дорослим – по 0,75 г 3 рази на добу; Антраль, таблетки, вкриті оболонкою, по 0.1 г протягом усього гострого періоду захворювання; Фосфоліпіди (доцільно застосовувати в соматогенній стадії отруєння та на етапах реабілітації) в дозі по 1 капе. Зрази на добу; Стимуляція жовчеутворен- ня й жовчовиділення. Запобігання гастро-інтес- тіно-гепатичній рециркуляції отрути: · Ентеросорбція протягом усього гострого періоду захворювання.Парентеральне водне навантаження: · • парентеральне водне навантаження зі швидкістю інфузії 10-15 мл/кг за годину протягом перших 6 годин лікування, на тлі форсування діурезу; · • після перших 6 годин лікування обсяг водного навантаження й швидкість введення розчинів визначають індивідуально. Стимуляція діурезу: · • салуретики (фуросемід). Стимуляція процесів біотранс- формації й виведення отрут: Донатори SH -груп: · • Кислота тіокгова у дозі 10-30 мг/ кг/добу, в/в, p/os; · Ацетилцистеїн p/os, 5-10% розчин, табл., порош., у дозі:; 140 мг/кг, p/os, 1 доза. Потім по 50-70 мг/кг на 5 % розчині глюкози, кожні 4 години (але не більше 1330 мг за 72 год у дорослих) · • 1,4 мл/кг 10 % розчин; · • 0,7 мл/кг 20 % розчин; Стимуляція реакцій глюкуронізації: · • Фенобарбітал у дозі 3-5 мг/кг/ добу, в 3 прийоми; · • Фенітоїн у дозі від 2 мг/кг/добу (у тому числі як протисудомний засіб); · • Рифампіцин у дозі до 10 мг/кг, в 3 прийоми, усередину. Гепатопротектори: · • Аргініну глутамат (4 % розчин, табл.) у дозі: · • по 50 мл 2 рази на добу, в/в. крап, на 150-250 мл 0.9 % розчину NaCl (максимальна доза – 4-6 г на добу); · • по 0,75 г, 3 рази на добу, p/os; · • Антраль, таблетки, вкриті оболонкою, по 0,2 г, протягом усього гострого періоду захворювання. · • Фосфоліпіди (доцільно застосовувати в соматогенній стадії отруєння та на етапах реабілітації) 10 % розчин у дозі 10 мл, в/в, на аутокрові; · • Стимуляція жовчеутворення й жовчовиділення. · Запобігання гастро-інтестіно-гепатичній рециркуляції отрути: · Ентеросорбція протягом усього гострого періоду захворювання.парентеральне водне навантаження зі швидкістю інфузії 15-20 мл/кг за годину протягом перших 6 годин лікування, на тлі форсування діурезу; після перших 6 годин лікування обсяг водного навантаження й швидкість введення розчинів визначають індивідуально. Стимуляція діурезу:; осмотичні діуретики (сечовина, манітол); тільки під контролем рівня осмолярноcті плазми крові; салуретики (фуросемід). Екстракорпоральні методи детоксикації: · гемосорбція (необхідне визначення в крові ФОС, метаболітів ФОС, активності ХЕ): на максимально ранніх етапах, у тому числі при транспортуванні в ЛПЗ в умовах гемосорбційно-токсикологічної бригади СМП; · на шпитальному етапі (усунення метаболітів); · гемодіаліз; перитонеальний діаліз; часткове замінне переливання крові; УФО крові (2-3 стадія). · Стимуляція процесів біотрансформації й виведення отрут: · Донатори SH-груп: · Кислота тіоктова у дозі 10-30 мг/кг на добу, в/в, p/os; Ацетилцистеїн p/os, 5-10% розчин, табл, порош, у дозі:; 140 мг/кг, p/os, 1 доза, потім по 50-70 мг/ кг на 5 % розчині глюкози, кожні 4 години (але не більше 1330 мг за 72 год); 1,4 мл/кг 10 % розчин; 0,7 мл/кг 20 % розчин; доза підтримки – 0,7 мл/кг 6 разів на добу протягом 4-5 днів.; Ацетилцистеїн в/в, у дозі:; 150 мг/кг протягом 15 хв. Потім інфузія у дозі 50 мг/кг протягом 4 год ; потім 100 мг/ кг протягом 16 год :; доза навантаження 140мг/кг протягом 1 год. Потім 12 доз по 70 мг/кг кожні 4 год. Стимуляція реакцій глюкуронізащ'і:; Фенобарбітал у дозі 3-5 мг/кг/добу, в 3 прийоми; Фенітоїн у дозі від 2 мг/кг на добу (у т.ч. як протисудомний засіб); Рифампіцин у дозі до 10 мг/кг, в 3 прийоми, усередину. · Гепатопротектори: · Аргініну глутамат (4 % розчин, табл.) у дозі:; по 50 мл 2 рази на добу, в/в, крап, на 150- 250 мл 0,9 % розчину NaCI (максимальна доза – 4-6 г на добу); Фосфоліпіди 10% розчин у дозі Юмл, е/в, на ау токрові; Стимуляція жовчоутворення й жовчовиділення. · Запобігання гастро-інтестіно-гепатичній рециркуляції отрути: · Ентеросорбція протягом усього гострого періоду захворювання.

Примітка: * – фармакологічний засіб, застосування якого може бути рекомендовано за умов його реєстрації в Україні.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Військово-прикладні аспекти сучасної гастроентерологи» автора Осьодло Г.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лікування при отруєннях фосфорорганічними сполуками“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Діагностика герх

  • Етапи діагностичного пошуку

  • Характеристика лікувальних заходів

  • Алгоритм лікування ГЕРХ і стравоходу Барретта

  • Діагностика, лікування та медична реабілітація функціональної диспепсії

  • Етапи діагностичного пошуку

  • Характеристика лікувальних заходів

  • Діагностика, лікування та медична реабілітація хронічного гастриту

  • Етапи діагностичного пошуку

  • Характеристика лікувальних заходів

  • Діагностика, лікування та медична реабілітація пептичної виразки шлунка і дванадцятипалої кишки

  • Етапи діагностичного пошуку

  • Діагностика ускладнень виразкової хвороби

  • Характеристика лікувальних заходів

  • Терапія Нр-негативних виразок шлунка і дванадцятипалої кишки

  • Хірургічне лікування

  • Військово-лікарська експертиза

  • Діагностика, лікування та медична реабілітація хронічного панкреатиту

  • Етапи діагностичного пошуку

  • Характеристика лікувальних заходів

  • Діагностика, лікування та медична реабілітація хронічного холециститу

  • Етапи діагностичного пошуку

  • Діагностика та лікування функціональних гіпербілірубінемій

  • Класифікація функціональних гіпербілірубінемій

  • Діагностика функціональних гіпербілірубінемій

  • Методики проведення діагностичних проб при ФГ

  • Характеристика лікувальних заходів.

  • Діагностика, лікування та медична реабілітація неалкогольної жирової хвороби печінки

  • Характеристика лікувальних заходів

  • Діагностика, лікування та медична реабілітація синдрому подразненого кишечника

  • Характеристика лікувальних заходів

  • Діагностика, лікування та медична реабілітація псевдомембранозного ентероколіту

  • Етапи діагностичного пошуку

  • Характеристика лікувальних заходів

  • Невідкладні стани в гастроентерології

  • Повна непрохідність стравоходу

  • Токсичні ураження стравоходу

  • Гострі шлунково-кишкові кровотечі

  • Гострий біль у животі

  • Гострий апендицит

  • Перфоративна виразка шлунка та дванадцятипалої кишки

  • Гострий холецистит

  • Кишкова коліка

  • Гострий панкреатит

  • Травма живота

  • Відкриті ушкодження живота

  • Печінково-клітинна недостатність

  • Дивертикулit кишечника

  • Патологічні симптоми та синдроми при захворюваннях органів травлення

  • Захворювання органів травлення при бойовій травмі

  • Зміни паренхіматозних органів при бойовій травмі. Ушкодження печінки

  • Ушкодження селезінки

  • Зміни порожнистих органів при бойовій травмі. Ушкодження шлунка

  • Ушкодження тонкої кишки

  • Ушкодження товстої кишки

  • Лікування захворювань органів травлення при бойовій травмі

  • Променеві ураження органів травлення

  • Діагностика та лікування уражень органів травлення при хронічній променевій хворобі

  • Токсичні ураження органів травлення

  • Отруєння фосфорорганічними токсичними сполуками

  • Лікування при отруєннях фосфорорганічними сполуками
  • Отруєння токсичними сполуками біологічної зброї

  • Сакситоксин

  • Афлатоксини

  • Отруєння спиртами та їх ефірами

  • Отруєння метанолом

  • Отруєння гастроентеротоксичними сполуками

  • Лікування токсичної гастроентеропатії

  • Отруєння гепатотоксичними сполуками

  • Лікування токсичної гепатопатії

  • Узагальнена характеристика хімічних та біологічних отруєнь, асоційованих із гастроінтестинальними і гепатобіліарними розладами

  • Інфекційні ураження органів травлення

  • Діагностичний пошук при гострому гастроентеральному синдромі (А.П. Казанцев, В.А. Казанцев, 2013 р.)

  • Сальмонельоз

  • Шигельоз (дизентерія)

  • Харчові токсикоінфекції

  • Холера

  • Черевний тиф і паратифи

  • Вірусний гепатит "А"

  • Узагальнена характеристика інфекційних захворювань та харчових отруєнь, асоційованих із гастроінтестинальними і гепатобіліарними розладами