• Хворим, яким не вдалося зупинити кровотечу (Forrest la та 1в) або рецидив її виник у стаціонарі, виконується екстрене хірургічне втручання.
• Хворі з високим ризиком рецидиву кровотечі (за Форестом – F2a та F2b) та надто високими операційно-анестезіологічним ризиком ведуться консервативно з активним динамічним ендоскопічним контролем на 1, 2, 4-у добу до зникнення ризику рецидиву кровотечі.
• Хворих з низьким ризиком кровотечі (F3 та F2c) ведуть консервативно (корекція крововтрати, використання гемостатиків, ІПП, АГБТ) без активних невідкладних ендоскопічних досліджень.
Методи зупинки кровотечі.
І. Ендоскопічні:
• 1. термічні (діатермо- чи фотокоагуляція);
• 2. ін'єкційні (склеротерапія);
• 3. механічні (кліпування або лігування артерії);
• 4. використання пломбуючих матеріалів (клей, капрофер).
II. Ендоваскулярні (емболізація артерії).
III. Перев'язка судини шляхом хірургічної інтервенції.
Правила поповнення крововтрати та корекції дефіциту ОЦК.
Метою відновлення крововтрати є;
• поповнення дефіциту рідкої частини крові для покращення мі- кроциркуляції, перфузії органів і тканин та покращення доставки кисню;
• кількісне відновлення дефіциту переносників кисню – еритроцитів.
Зволікання з початком інфузійно-трансфузійної терапії після встановлення діагнозу кровотечі неприпустиме!
Для реалізації інфузійно-трансфузійної терапії у хворих із шлунково-кишковою кровотечею обов'язковим є забезпечення надійного венозного доступу:
• катетеризація одної чи двох периферійних вен при кровотечі легкого та середнього ступеня тяжкості;
• додаткова катетеризація центральної вени при кровотечі важкого та вкрай важкого ступеня;
• регулярний контроль ЦВТ, який необхідний для корекції темпу інфузії.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Військово-прикладні аспекти сучасної гастроентерологи» автора Осьодло Г.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гострі шлунково-кишкові кровотечі“ на сторінці 3. Приємного читання.
