Психотерапія і психотропні препарати призначаються за участю психотерапевта. Серед антидепресантів доведеною ефективністю щодо купірування симптомів СПК володіють трициклічні антидепресанти (амітриптілін) і селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (пароксетин, флуоксетин). Залежно від дискінезії товстої кишки, при запорах доцільно призначати сертралін (золофт, асентра), при проносах – коаксил.
Фізіотерапевтичне лікування. Хворим на СПК показане застосування електросонотерапії, індуктотермії та інтерференцтерапії на проекцію товстої кишки, CMC- і ДМХ-терапії, ліжко-масажера Nuga Best. Застосування синусоїдальних модульованих струмів обумовлює позитивну динаміку в лікуванні спастичних закрепів, що зумовлено поліпшенням кровообігу, нормалізацією трофіки та купіруванням больового синдрому. Методика при атонічних запорах; один роздвоєний електрод розмірами 50x10 мм кожен розташовується на черевині на рівні пупка праворуч і ліворуч, а другий – розмірами 20x10 мм – під грудьми. Впливають струмом частотою 100 Гц, імпульс по 5 с, глибина модуляцій 100%, режим змінний, експозиція 10-15 хв, 10 процедур на курс лікування, щодня або через день.
Тривалість стаціонарного лікування: 14-21 день. Рекомендується щорічний диспансерний огляд і обстеження в амбулаторно-поліклінічних умовах. Погіршення самопочуття може бути спровоковано дієтичними порушеннями, психоемоційними розладами, вживанням алкоголю, а частіше – неповним відновленням нормальної кишкової мікрофлори.
Критерії ефективності лікування:
• купірування больового й диспепсичного синдромів, нормалізація стільця;
• покращення самопочуття без істотної позитивної динаміки об'єктивних даних (часткова ремісія);
• за відсутності ефекту від лікування продовжити терапію і спостереження в амбулаторно-поліклінічних умовах.
Військово-лікарська експертиза
При встановленні діагнозу синдрому подразненого кишечника контингент проходить медичний огляд за пунктом "Г" статті 52 додатка № 1 наказу МОУ № 402 від 14.08.2008 р.
Санаторно-курортне лікування
Хворим на СПК з обстипаційним синдромом рекомендують мінеральні води, що стимулюють рухливу активність кишечника: Одеська № 2, Моршинська ропа у відповідному розведенні, Поляна Квасова, Поляна Купіль, Свалява, Смирновська, Феодосійська, Яворницька. Час прийому мінеральних вод визначається вихідним рівнем кислотоутворення в шлунку. Призначають воду кімнатної температури, 200 мл на один прийом тричі на добу.
Хворим з діарейним синдромом рекомендується Березівська, Лужанська № 1, Миргородська, Одеська № 1, Поляна Закарпатська, РайОленівська та Шаянська мінеральні води. Мінеральна вода призначається двічі на добу, крім ранкового прийому, теплої або гарячої температури (45-55°С), 100 мл на прийом. При хорошій переносності доза мінеральної води збільшується до 200 мл, а кількість прийомів – до трьох разів на добу. Час приймання мінеральної води залежить від стану кислотоутворюючої функції шлунку. При гіперхлоргідрії мінеральна вода призначається за 1-1,5 год перед їжею, а при гіпохлоргідри – за 30 хв перед їжею.
За відсутності протипоказань можуть використовуватись ректальні методи введення мінеральної води (клізми, мікроклізми, субаквальні ванни, сифонні промивання кишечника, гідроколонотерапія), а також пелоїдо- і бальнеотерапія.
Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.
Протипоказання: СПК у стадії загострення за умов вираженого больового синдрому на тлі констипації.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Військово-прикладні аспекти сучасної гастроентерологи» автора Осьодло Г.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Характеристика лікувальних заходів“ на сторінці 4. Приємного читання.
