• Препарати біохімічного синтезу, що діють на рівні товстої кишки – бісакодил у таблетках (використовують по 1-3 таблетки ввечері напередодні дефекації або вранці) та свічках (використовують безпосередньо перед актом дефекації), гутталакс, піколакс чи агіолакс піко (натрію пікосульфат) 10-20 крапель однократно ввечері.
• 2. Препарати, що збільшують об'єм і змінюють консистенцію калу
• Сольові послаблюючі (магнію сульфат), багатоатомні спирти (сорбіт, ксиліт), агар-агар, насіння льону, морська капуста, водорості, сирий картопляний сік, трав'яні збори, кропива.
• Макроголь 4000 (діагнол, форлакс) по 1-2 пакетики за добу, рекомендують приймати вранці під час сніданку.
• Лактулоза – лактувіт, дуфалак, нормазе, лактулакс призначається в середніх терапевтичних дозах 40-60 мл на добу, чи у високих – 60-100 мл на добу впродовж 10-14 днів.
• Для підготовки до ендоскопічного чи рентгенологічного дослідження кишечника використовують комбіновані осмотичні проносні – фортране чи ендофальк (4-6 пакетиків залежно від маси тіла, розчинивши у достатній кількості води), чи фліт фосфо-сода (2 флакони).
• 3. Засоби, що пом'якшують консистенцію калу і покращують його пасаж по кишечнику
• Вазелінова олія, парафін, огарол (вазелінова олія з добавками) використовують обмежено з обережністю.
• Лузга насіння подорожника (дефенорм, мукофальк, транзілат) призначається по 1 дозі 2-4 рази на добу. Препарати лузги насіння подорожника слід приймати з достатньою кількістю рідини.
• Докузат натрію (норгалакс) чи гліцерол (пейдолакс, адюлакс) у вигляді мікроклізм, що використовуються для лікуваня періодичних запорів (по 1 мікроклізмі перед дефекацією) і для підготовки до ректороманоскопії та клізм натрію дигідрофосфату (нормакол, фліт реді ту юз), що використовуються з метою підготовки кишечника до ФКС та іригоскопії.
При гіпомоторній дискінезії товстої кишки рекомендуються засоби, які підвищують тонус та рухову активність кишечника
• Прокінетики – мосаприд (мосід) 5 мг чи ітоприду гідрохлорид (ітомед, праймер, ганатон) 50 мг по 1 таблетці 2-3 рази на день до прийому їжі. Слід відмітити, що активна дія метоклопраміду та домперидону, як прокінетичних засобів перших поколінь переважно обмежується верхніми відділами ШКТ, тому їх використання при запорах малоефективне.
• Жовчогінні засоби (артишоку екстракт, фламін, холівер, гепабене та ін.) використовуються, якщо закреп виникає внаслідок недостатнього поступлення жовчі в кишечник. Призначають вказані препарати у терапевтичній дозі впродовж 4 тижнів.
Лікування спастичних запорів включає:
• індиферентну малошлакову дієту (стіл 4);
• меверин 200 мг по 1 капсулі двічі на день упродовж 4-х тижнів;
• тримебутину малеат (трибудат, тримспа) – препарат зі спазмолітичним та прокінетичним ефектом; призначають по 1 таб. З рази на день;
• масляні мікроклізми (курсом 10-14 днів).
Застосування селективних холінолітиків зі спазмолітичним ефектом при лікуванні спастичних запорів недоцільне із-за можливого підсилення обстипаційного синдрому.
При дисхезичних запорах, зумовлених зниженням чутливості прямої кишки, використовують:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Військово-прикладні аспекти сучасної гастроентерологи» автора Осьодло Г.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Характеристика лікувальних заходів“ на сторінці 2. Приємного читання.
