Розділ «Тема 11. Лікарські рослини та сировина, які містять антраценпохідні речовини та їх глікозиди»

Застосування. Антраглікозиди під впливом травних ферментів розщеплюються до агліконів, які подразнюють нервові закінчення і рефлекторно посилюють перистальтику кишечника. Проносна дія настає через 8-12 годин. Застосовують як м'якодіючий проносний засіб при звичному хронічному закрепі, який розвивається при в'ялості товстого кишечника у людей з слабо розвинутою черевною мускулатурою, які ведуть сидячий спосіб життя. Застосування крушини не викликає дисфункції шлунково-кишкового тракту, але великі дози можуть спричинити гіперемію органів малого тазу і викидню при вагітності. Тривале застосування призводить до звикання, що вимагає збільшення дози. Готують відвар 20:200 і приймають по 1 ст. л. ранком натще і ввечері, або 2 ч. л. кори заливають 2 склянками води кімнатної температури, настоюють 8 год. і випивають за кілька прийомів вранці чи ввечері, або половину ранком, а іншу половину – на ніч. Готують крушиновий сироп: у 10 частин настою (30:450) розчиняють 18 частин цукру. Відвар 20:200 один або з сульфатом натрію (магнієм) (20 г) приймають по 1 ст. л. вранці й ввечері. Рідкий екстракт приймають по 20-40 крапель вранці й ввечері, а сухий екстракт у вигляді таблеток, драже по 0,2 г – по 1-2 штуки. З кори готують стандартизований засіб "Рамніл" у таблетках по 0,05 г, який містить не менше 55 % похідних антрахінону. Вживають по 0,05-0,1 г 2 рази надень (вранці й ввечері) або 0,15-0,2 г 1 раз надень (перед сном) впродовж 10-12 (14-21) днів.

До аптек надходить лікарський засіб, який містить: екстракт крушини 0,1 г, екстракт беладонни 0,005 г, порошок шипшини 0,1 г і фенолфталеїн 0,05 г, а також готують послаблювальну мікстуру, в яку входять: кора крушини 10 г, сульфат натрію – 10 г, цукровий сироп – 5 г, гіркомигдалева вода – 1 г і води – 120 мл.

У народній медицині кору крушини, крім того, застосовують при подагрі, водянці, пропасниці, хронічних висипах на шкірі. Готують відвар з 4 ч. л. кори (20 г) у 1-2,5 склянках води (200-500 мл) і випивають впродовж дня за 5-6 прийомів, або відвар 20:200-500, який приймають по 1 ст. л. вранці і ввечері. Для посилення жовчовиділення вживають відвар: 2 ст. л. кори (30 г) на склянку води по 1 ст. л. З рази на день. Готують також настоянку, яку вживають по 25-40 крапель 3 рази на день. Листя використовують при анемії.

При запущеній корості міцним відваром кори миють тіло, а при парші роблять компреси на голову. З відвару плодів роблять компреси при фурункулах, гнійниках, струпах і висипах на шкірі.

Із кори крушини готують сироп, екстракт сухий та рідкий, а також комплексні препарати "Вікалін", "Вікаїр", "Франгулін", "Холагол". Кора крушини входить до складу послаблювальних, шлункових, жовчогінних та протигеморойних зборів.

Марена красильна (Rubia tinctorum L.)

Багаторічна трав'яниста рослина з родини Маренові (Rubiaceae) з повзучим червоним кореневищем, численними коренями й гіллястими, чотиригранними стеблами висотою до 120 см, по ребрах вкритими колючками, а на кінці вниз загнутими шипиками. Листки видовженоеліптичні, загострені, по центральній жилці з колючими щетинками. Квітки двостатеві дрібні, у пазушних і верхівкових півзонтиках, зелено-жовтого кольору. Цвіте у червні-липні. Плоди – ягодоподібні, чорні.

Поширення. Росте у Південній Європі. Культивують в Середній Азії, на Кавказі, в Україні, часом дичавіє.

Заготівля. Збирають кореневища з коренями восени і сушать.

Хімічний склад. У сировині містяться гідроксиметилантрахінони та їх похідні (5-6 %), серед яких є глікозид руберитринова кислота, а також пурпурин, ксантопурпурин, псевдопурпурин, рубіадин, ефіри алізарину, лимонна, яблучна та винна кислоти, вуглеводи, білки, солі кальцію та магнію, дубильні, пектинові та інші речовини. У листі виявлено алкалоїди, лимонну кислоту, у молодих пагонах – глікозид асперулозид.

Застосування. Має літолітичну дію на ниркові камені, що, очевидно, пов'язано із взаємодією барвників з фосфорнокислими солями кальцію та магнію. Крім того, має діуретичну та спазмолітичну дію. Застосовують як спазмолітичний та діуретичний засіб, який також сприяє відходженню дрібних конкрементів, зменшенню або зникненню болів, покращує самопочуття хворого і склад сечі. Також руйнує ниркові камені, особливо ті, що складаються з кальцієвих і магнієвих солей фосфорної кислоти, а також оксалатів та уратів. Застосовують при сечокам'яній хворобі у тих випадках, коли не показане хірургічне втручання, а також з профілактичною метою до і після операцій з приводу нефролітіазу. Також призначають при запальній фосфатурії. Використовують екстракт кореневищ у вигляді таблеток по 0,5 г. Приймають всередину по 2-3 таблетки 3 рази на день впродовж 20-30 днів. У разі необхідності курс лікування повторюють через 4-6 тижнів. При забарвленні сечі у червоно-бурий колір дозу зменшують, або зовсім припиняють лікування на деякий час.

Застосовують також цистенал, до складу, якого входить настоянка кореневищ марени (0,01 г), ефірні олії (6,15 г), магнію саліцилат (0,15 г) спирт (0,8 г) і оливкова олія (до 10 г). Приймають при нирковокам'яній хворобі по 3-4 краплі на цукрі за 30 хв. до їди. При нападах ниркових кольок одноразово призначають 20 крапель, а при частих нападах – по 10 крапель 3 рази на день. Протипоказаний при гострому та хронічному гломерулонефриті, виразковій хворобі шлунка і 12-палої кишки, порушеннях функції нирок.

Кореневище застосовують і як в'яжучий засіб при запаленнях у шлунково-кишковому тракті, як допоміжний засіб ослабленим хворим у зв'язку з порушенням його функції, при туберкульозі кісток, рахіті, карієсі та інших захворюваннях, пов'язаних з порушенням фосфорно-кальцієвого обміну. Беруть 5 г кореневищ, заливають 300 мл води, кип'ятять 10 хв. і випивають впродовж дня за 3 прийоми, або приймають порошок по 1 г 5 разів на день.

У народній медицині, крім того, застосовують при нефритах, циститах, ніч йому нетриманні сечі, рахіті, набряках суглобів, жовтяниці, запізнілих менструаціях, запаленнях селезінки, вивихах, закрепах, забитих місцях. 1 ч. л. кореневищ заливають 1 склянкою холодної води, настоюють 8 год. і проціджують крізь марлю. Потім сировину ще раз заливають водою, але уже окропом, настоюють 15 хв., проціджують, обидві витяжки змішують і випивають за декілька прийомів впродовж дня. 1 ч. л. (5 г) сировини заливають 0,5 склянкою води, кип'ятять 10 хв. і приймають при фосфатурії по 0,5 склянки 3 рази на день 3 тижні. Використовують також порошок кореневищ по 1-5 г в 0,5 склянки води через годину після їди по 3 рази на день. Курс лікування при захворюванні нирок 3-4 тижні.

У гомеопатії застосовують настоянку сухих кореневищ як спазмолітичний та сечогінний засіб при сечокам'яній хворобі.

Маренка запашна (Galium odoratum (L.) Scop. (Asperula odorata L.)

Багаторічна трав'яниста рослина з родини Маренові (Rubiaceae) з повзучим кореневищем і чотиригранними стеблами висотою до 40 см. Листки сидячі, по краях шорсткі від спрямованих вперед шипиків. Нижні листки лопатчаті, зібрані у 4-6 членні кільця. Квітки правильні дрібні, зібрані на верхівці стебла трьома півпарасольками, які утворюють щитковидну волоть білого кольору. Цвіте у травні-липні. Плід – сухий, вкритий гачкувато-загнутими щетинками, розпадається на 2 горішки.

Поширення. Росте у тінистих дубових, букових, грабових і мішаних лісах майже по всьому СНД.

Заготівля. Збирають траву у період відцвітання й сушать.

Хімічний склад. У траві міститься глікозид асперулозид, ефірна олія, смолисті, гіркі та дубильні речовини, а також значна кількість кумарину (більше ніж в інших рослинах).