Розділ «Тема 10. Лікарські рослини та сировина, які містять сапоніни»

Найчастіше застосовують 20 % настоянку кореневищ з коренями па 70 % спирті, по 30-40 крапель до їди 2-3 рази на день.

Левзея сафлоровидна (Leuzea carthamoides (Willd.) M. Dittrich)

Нирковий чай (ортосифон тичинковий) (Orthosiphon stamineus Benth.)

Багаторічна (у культурі – однорічна) трав'яниста або напівкущова рослина родини Губоцвіті (Labiatae). Стебло чотиригранне, галузисте, знизу – фіолетове, вгорі зелене, 50-70 см. заввишки. Листки супротивні, продовгувато-яйцеподібні із загостреною верхівкою. Блідо-лілові квітки утворюють китицеподібне суцвіття. Тичинки – з довгими нитками звідси, народна назва "котячі вуса". Цвіте у липні – серпні. Плід – коробочка.

Поширення. Батьківщина – тропічна Південно-Східна Азія. В СНД, у тому числі і в Україні – культивують. Вирощують також у Криму і на Чорноморському узбережжі Кавказу.

Заготівля. Використовують молоді верхівкові пагони з двома парами листків і верхньою брунькою (флеші). Зібране листя сушать на сонці або у сушарці при температурі 30-35 °С

Хімічний склад. У листках є тритерпенові сапоніни, гіркий глікозид ортосифонін (0,01 %), ефірна олія (0,2-0,6 %), жирна олія (2,7 %), дубильні речовини (5-6 %), алкалоїди та органічні кислоти (винна, лимонна, фенолкарбонова і розмаринова).

Застосування. Настій має діуретичні властивості. Сечогінний ефект супроводжується посиленим виділенням сечовини, сечової кислоти, хлоридів, сполук свинцю і ртуті тощо. Справляє антаспастичну дію на органи з гладенькими м'язами, посилює секрецію жовчі та шлункового соку.

Застосовують при гострих і хронічних захворюваннях нирок, гломерулонефритах, що супроводжуються набряками, утворенням конкрементів, альбумінурією, азотемією, при циститах і уретритах, набряках на ґрунті недостатності кровообігу, при подагрі, діабеті, холециститах і жовчнокам'яній хворобі, гіпертонії, атеросклерозі мозку з порушенням функції нирок.

Беруть 3,5 г сировини, заливають 1 склянкою окропу, настоюють у теплому місці 30 хв., проціджують, доливають прокип'яченою водою до попереднього об'єму, приймають по 0,5 склянки у теплому вигляді за 20-30 хв. до їди 2 рази на день протягом 6-8 місяців із щомісячними перервами на 5-6 днів. Настій готують перед прийомом.

Промисловість випускає прямокутні брикети листя вагою 65 г, поділені на 10 частин та круглі брикети по 6 г.

Синюха голуба (Polemonium coeruleum L.)

Солодка гола (Glycyrrhiza glabra L.)

Багаторічна трав'яниста рослина з родини Бобові (Fabaceae) з багатоголовим кореневищем, стрижневим коренем зі столонами і бруньками, з яких розвиваються дочірні рослини, та прямостоячими малогіллястими стеблами висотою до 1,2 м. Листки чергові непарноперисті до 20 см завдовжки. Листочки овальні або видовженояйцевидні до 4 см завдовжки. Квітки двостатеві неправильні на довгих до 7 см пазушних квітконосах, білувато-лілуватого кольору, зібраних у китиці. Цвіте у червні-липні. Плід – видовжений голий 2-6 насінний біб.

Поширення. Росте заростями по солончакуватих місцях, берегах степових річок, приморських схилах, пісках, як бур'ян у степовій і лісостеповій зонах Європейської частини, Західного Сибіру, Середньої Азії, на Кавказі.

Використовують солодку: уральську (G.uralensis Fisch.) і Коржинського (G. korshinskyi Grig.).

Заготівля. Збирають кореневища з підземними пагонами восени після в'янення надземної частини та рано навесні й сушать.

Хімічний склад. У сировині міститься до 6-12 % гліциризину, який є кальцієвою та калієвою солями гліциризинової кислоти, що солодша за цукор у 40 разів, а також флавоноїдний глікозид ліквіритин, ліквіритозид, ліквіритигенін, аспарагін (2-4 %), крохмаль (20 %), сахароза і глюкоза (біля 8 %), сірка (біля 3 %), смолисті речовини (4 %), камедь, ефірна олія (0,15 %), ліквіритова кислота, ситостерин, маніт, вітамін С, пектини, кумарин, мінеральні сполуки.

Застосування. Гліцеризинова кислота діє подібно до кортикостероїдних гормонів – регулює водно-сольовий обмін і має протизапальну дію. Водна витяжка коренів виявляє кортизоноподібну дію.

Флавоноїди мають спазмолітичну та протизапальну дію, зменшують ламкість капілярів. Застосовують при виразковій хворобі шлунку й 12-палої кишки, як заспокійливий та знеболювальний засіб. Слизисті речовини та камедь мають відхаркувальний та послаблювальний ефекти, інші складові мають протимікробну дію.