• 1995 р.;
• Закон України "Про залізничний транспорт" від 4 липня
• 1996 р.;
• Статут залізниць України від 6 квітня 1998 р.
• Закон України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 р.
Істотне значення для регулювання відносин перевезення мають нормативні акти Уряду України й Міністерства транспорту, видані на виконання прямого доручення, які міститься в транспортних уставах і кодексах:
• Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені Наказом Міністерства транспорту України 14 жовтня 1997 р.;
• Правила перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 28 липня 1998 р.;
• Правила перевезень вантажів залізничним транспортом, затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р.;
• Правила виконання чартерних рейсів, затверджені Міністерством транспорту України від 18 травня 2001 р.;
• Правила перевезення вантажів у прямому змішаному залізнично-водному сполученні, затверджені Наказом Міністерства транспорту від 28 травня 2002 р.;
• Правила повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджені Наказом Міністерства транспорту від 25 липня 2003 р.;
• Правила повітряних перевезень вантажів, затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 2003 р.
Цей перелік невичерпний, тому в процесі регулювання відносин перевезення можна застосовувати й інші акти законодавства.
Практичне значення має встановлення межі дії актів транспортного законодавства у часі, просторі, за колом осіб. Дію актів цивільного законодавства у часі визначають відповідно до загальних правил. Так, акти цивільного законодавства регулюють відносини, що виникли з дня набуття чинності цими актами. Транспортне законодавство в межах території своєї дії поширюється на всіх фізичних осіб і на всі організації.
Однак інколи виникає проблема вибору норм законодавства тієї або іншої країни через появу у правовідносинах так званого іноземного елементу, який може мати місце:
• стосовно суб'єктного складу відносин (один з учасників - іноземець);
• в об'єкті відносин (транспортний засіб - за кордоном);
• у визначенні місця виникнення (зміни, припинення) правовідносин (укладання або припинення договору за кордоном).
Для регулювання відносин за участю іноземного елементу застосовують колізійні, а також спеціальні матеріально-правові норми. Колізійні, безумовно, не вирішують питання по суті, а скеровують до тих або інших норм внутрішнього законодавства.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Правове регулювання міжнародних перевезень» автора Столярський О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Джерела правового регулювання міжнародних перевезень“ на сторінці 2. Приємного читання.
