Розділ 5. СКЛАДСЬКА ЛОГІСТИКА

де Е — місткість (ємність) складу, т або ум. піддонів. Під місткістю складу розуміють показник, що характеризує кількість вантажу, яка може одночасно перебувати на складі, т або м3;

(/ — середнє навантаження на 1 м2 площі складування при висоті укладки 1 м;

Кн — коефіцієнт використання площі;

h — висота складування.

де Q — заданий вантажообіг складу в рік, т;

tх — середній термін зберігання вантажу, днів;

Т — кількість днів на рік, у які відбувається надходження вантажу.

Для складів торгівлі прийнятна інша формула розрахунку потреби в складських площах;

де Sн — норматив складської площі на 1 умовну палету товарного запасу, м2;

tх _ товарні запаси, що підлягають зберіганню на складі, гри;

Сi — вартість 1 ум. налети товарних запасів, гри.

За умовний піддон береться вантажна одиниця, сформована на стандартному плоскому піддоні розміром 800 х 1200 мм (висота піддона — 150 мм)[3] при висоті укладки товару 1050 мм. Об'єм умовного піддона дорівнює 1 м2. В.І.Сергеєв наголошує, що останню формулу доцільно застосовувати при розрахунку потреби в складській площі на перспективу. Норматив складської площі залежить від особливостей типу будівлі й товару, що зберігається на ньому.

Водночас В. Пузанов пропонує дещо прозоріший підхід урахування перспективи зростання при розрахунку складської площі — врахування так званого коефіцієнта розвитку, який автор пропонує закладати на рівні = 1,3 у випадку, коли немає жодних даних за попередні роки. Якщо ж компанія останні роки виявляла певну активність з обробки та збереження вантажів, то бажано для розрахунку цього показника мати дані про вантажо- оберт за останні 3—4 роки. Фактично цей коефіцієнт подібний до коефіцієнта тенденції, про що йшлося у розд. 4 в частині прогнозу продажів для товарів сезонного попиту.

Визначення лише загальної площі складу недостатньо, як і визначення площі, необхідної під зберігання. Адже зі зберіганням пов'язана низка операцій — приймання, відвантаження, маркування, упакування тощо. Таким чином, доцільно розрахувати також інші площі, які супроводжують процес зберігання. Розрахунок цих площ необхідно проводити з урахуванням основних цілей організації складського простору — прискорення та упорядкування обробки вантажопотоку, збільшення обсягів зберігання, забезпечення збереженості вантажів та спрощення процесу інвентаризації. Тому основою для зонування складу (виокремлення певних площ за функціональною ознакою) є процеси, властиві певному потоку (потокам). Як правило, виділяють;

• зону розвантаження транспортних засобів, яка може розміщатись як усередині, так і ззовні приміщення;

• зону приймання товару (в тому числі за кількістю та якістю);

• основну зону зберігання;

• зону підбору та комплектації замовлень;

• зону експедиції (відправної та приймальної);

• зону навантаження транспортних засобів.