Розділ 2. ЛОГІСТИЧНІ ПОТОКИ І ПРОЦЕСИ

• спричиняє зростання спеціалізації виробництва, скорочення часу реалізації завдань та збільшення еластичності виробничих та дистрибуційних процесів;

• розширює сферу використання стратегій управління потоками поставок, маючи на меті мінімізацію запасів (принцип JIT);

• обґрунтовує доцільність урахування в рамках єврологістики зростання кількості зв'язків виробництва і дистрибуції в регіональних і міжнародних системах;

• спричиняє до співпраці підприємств із логістичними центрами дистрибуції як майбутніми розв'язаннями зв'язків виробників зі споживачами.

Досвід практичної логістики вказує на те, що логістична діяльність може охоплювати частково або повністю такі завдання:

• переміщення, транспортування і складування майна;

• промислове та цільове пакування;

• маніпуляції матеріалами (товарами);

• контроль за запасами;

• реалізацію замовлень та закупівлю;

• прогнозування попиту;

• планування виробництва;

• вибір технологій та оптимізацію спеціалізацій;

• обслуговування клієнта на відповідному рівні;

• локалізацію виробництв і складів;

• задоволення рекламацій;

• доставляння запасних частин;

• утилізацію відходів та рециклювання.

2.3. Конфлікт цілей у логістиці

Імплементація концепції логістики у систему управління підприємством створює певні труднощі в усіх її характеристиках. Однак найважливішими з перспективи впровадження концепції логістики необхідно вважати проблеми, що виникають із характеристики ''системного мислення", оскільки це проявляється на найпершій стадії – стадії формування цілей (згідно зі стандартною схемою стратегічного управління). Як і ціль підприємства, що трансформується залежно від ієрархічного рівня управління, так і цілі логістики як функціональні цілі підлягають модифікації залежно від рівнів ієрархії у структурі системи.