Розділ 2. ЛОГІСТИЧНІ ПОТОКИ І ПРОЦЕСИ

Джерело: [67, с. 64]

Основні економічні ознаки транспортної інфраструктури – це:

• технічна і економічна неподільність інфраструктурних об'єктів;

• тривалий період реалізації і одночасно дуже довгий період користування;

• первинність витрат на транспортну інфраструктуру щодо витрат на виробничі і споживчі потреби, а також щодо багатьох інших інфраструктурних витрат;

• висока майнова ємність і капіталомісткість;

• просторова і функціональна іммобільність інфраструктурних об'єктів;

• виступання значних зовнішніх ефектів (результатів), багато з яких мають характер відкладених ефектів [54, с. 106].

Будь-яка господарська діяльність вимагає певного транспортного забезпечення, а економічний розвиток і активізація господарського життя актуалізують прискорення виникнення інфраструктурних об'єктів. Низький рівень розвитку транспортної інфраструктури і відсутність можливості її розвитку стають рано чи пізно бар'єром економічного розвитку. З іншого боку, кількісний і якісний розвиток транспортної інфраструктури впливає пропорційно на усі форми господарського і суспільного життя. Існує також тісний зв'язок між транспортною інфраструктурою і просторовою зайнятістю населення регіонів і країн.

Лінійна інфраструктура шляхового транспорту охоплює шляхи (дороги) з різним ступенем доступності і різними функціями щодо сусідніх околиць. Автомобільні шляхи – це:

• загальнодоступні дороги;

• швидкісні дороги (експрес);

• автостради.

Перший вид доріг обслуговує територію, якою пролягає, і є повністю доступним. Швидкісна дорога – це дво- або односмугова дорога, призначена лише для руху автомобілів, не обслуговує прилеглого терену, має багаторівневі перехрестя з комунікаційними трасами, які її перетинають, із допущенням винятково однорівневих перехресть із громадськими дорогами. Натомість автострада – це дорога, призначена тільки для руху автомобілів, для цього запроектована і побудована, не охоплює прилеглого терену, обладнана двома тривалими, розділеними смугами одного напрямку, яка має багаторівневі перехрестя з усіма дорогами, які її перетинають, і іншими комунікаційними смугами, а також спеціально позначена.

Пунктову інфраструктуру у сфері автомобільних пасажирських перевезень становлять: автобусні вокзали і зупинки, а у сфері товарних перевезень – станції перевантаження і місця вивантаження.

Залізниця – це складний комплекс устаткування і будівель, які допомагають рухові поїздів, уможливлюють керування цим рухом і гарантують йому безпеку. Мережа залізниць має, як правило, власне енергетичне обладнання і обладнання зв'язку. Точковими елементами залізничної інфраструктури є станції, вокзали, зупинки, пункти вивантаження, залізничні пости тощо.

У повітряному транспорті лінійна інфраструктура має особливий характер. Охоплює повітряні шляхи, тобто відрізки повітряного простору, а також контрольовані райони аеродромів, тобто простір довкола аеродромів. Управління рухом і контроль за рухом у межах цього простору відбувається за допомогою багатьох різнорідних і складних наземних пристроїв. Точкова інфраструктура авіації охоплює аеродроми з дуже різним обладнанням і різних розмірів. На деяких розвинулися великі пасажирські авіаційні порти і повітряні термінали, зокрема, хаби.

Річковий флот користується передусім природними водними шляхами. Водосховища і ріки не є однак, як правило, пристосованими до плавання. Це відбувається поглибленням, регулюванням (через поглиблення, виправляння русла і часто звуження), а також каналізацією (створення каналів). Для створення бажаної системи доріг також будують канали.

Основними транспортними засобами у шляхових перевезеннях є вантажні автомобілі і комплекси:

• сідловий тягач + накидний причеп;