Моделі кадрової політики в організації і їх характеристика
Вид моделі | Основні характеристики ідентифікованих моделей кадрової політики підприємства | |
Переваги | Недоліки | |
1 | 2 | 3 |
Модель розвитку людського капіталу (А) | Розвинена організаційна культура Наявність інтегрованого колективу Людський капітал розглядається як актив, у який необхідно інвестувати, що є джерелом його розвитку і збільшення мотивації | Мала здатність до змін Неможлива докорінна реорганізація структури зайнятих працівників Необхідність значних фінансових витрат |
Модель придбання людського капіталу (Б) | Заохочення до співпраці висококваліфікованих працівників Висока еластичність у формуванні структури людського капіталу відповідно до змін стратегії підприємства | Неможливість плавної заміни звільнених працівників іншими Труднощі у формуванні стратегічних компетенцій працівників Потребуються додаткові зусилля керівництва щодо динамічного розвитку кадрової політики |
Модель залучення людського капіталу на контрактній основі (В) | Знижені витрати у розвиток людського капіталу Можливість швидкої реакції на вимоги ринку | Низька унікальність людського капіталу підприємства Проведенням ефективної кадрової політики переважно займаються реалізатори контрактів Необхідне вміння управляти мережею |
Модель створення альянсів в сфері людського капіталу (Г) | Має місце розвиток власного людського капіталу з одночасним залученням зайнятих ззовні завдяки стратегічним альянсам. В області залучення знань учасники збагачуються і створюється синергічний ефект. Має місце довіра між партнерами і ділення інформацією. | Має місце існування різних організаційних культур Інвестування в спільний людський капітал є недостатнє Необхідним є формування спільної системи управління людськими засобами |
Джерело: Юрченко [38]
Викладене дає змогу аргументувати необхідність оптимізації організаційного забезпечення логістики як на стадії початкового впровадження концепцій логістики, так і на стадії вдосконалення.
Світовий досвід початку 1980-х років (для яких характерне значне зростання конкуренції), що вимагав скорочення інноваційних і життєвих циклів продукту, репрезентує як стратегічну зброю в організаційних перетвореннях, у конкурентній боротьбі логістичний підхід. Упровадження логістики організацій як додаткової функції на багатьох підприємствах наштовхується на значний опір, зважаючи на перспективи досягнення перманентних змін у функціонуванні створених у такий спосіб логістичних систем. При цьому виникає низка запитань, серед яких:
• як найефективніше впровадити логістику?
• як перебороти спротив під час впровадження логістики?
• що завжди неправильно роблять менеджери, впроваджуючи організаційні зміни?
• як стабілізувати процес організаційних змін?
Беручи до уваги той факт, що стратегічне значення логістики в 1990-х роках істотно зросло і продовжує прогресувати як пріоритет у діяльності підприємств, можна стверджувати про необхідність формування певних механізмів вирішення всієї проблематики, обумовленої впровадженням логістичних концепцій. І це є підставою реалізації теорії менеджменту змін (change management) не тільки щодо складських проблем чи матеріально-технічного забезпечення, але більшою мірою стосовно змістовних стратегічних інтегрованих логістичних функцій.
Розглядаючи сучасні організаційні структури, можна виявити значний перспективний потенціал щодо освоєння його менеджерами-логістами. Логісточний фах ноу-хау передбачає постійне поширення і впровадження в практику проблематики оптимізаційної перебудови з логістичного погляду. Однак таке трактування цілей логістики з відповідною організаційною і потоковою побудовою трапляється ще не часто. Це пояснюється тим, що логістиці важко набути здатності постійної організаційної єдності щодо класичних функціональних галузей підприємства (постачання, виробництво, збут), оскільки саме вона повинна горизонтально з'єднувати процеси від заготівлі через виробництво до дистрибуції (розподілу).
З логістичного погляду нова організація вимагає як і від системи менеджменту, так і від персоналу нового системного мислення. Обсяг завдань у багатьох елементах структури істотно змінюється, старе галузеве мислення стає несумісним із мисленням логістичним, менеджери всіх рівнів за таких змін програють або виграють владу і вплив. Це означає кооперацію замість конфронтації, делегування замість робити самому, узгодженість дій замість намагання бути “оригінальним”, генералізацію замість спеціалізації, диверсифікацію в освітній підготовці – так звучать окремі тези у зв'язку із логістичною перебудовою підприємства. І тільки деякі підприємства уже готові здолати ці бар'єри, щоб організаційно закріпити логістику на підприємстві. Тому правомірно постає питання, які вибрати шляхи і допоміжні засоби, щоб з найменшими зусиллями досягти успіху. Саме менеджмент змін береться і намагається переконливими заходами через залучення всіх зацікавлених упроваджувати на підприємствах логістичне мислення. Але це не означає, що менеджмент змін може реорганізувати організацію протягом короткого часу, чи з допомогою лише фахівців ззовні, чи за допомогою стандартних патентних пропозицій.
Процес вирішення згаданих проблем, що розроблятимуться спеціалістами і призначені для реалізації менеджерами, часто є подібним до удару по воді, позаяк це вимагає від колективу певного розуміння доцільності цих акцій, сприйняття нової організації як акцептованої, сприяння її успіху. Інколи це також може означати процес самостійного формування стосунків у колективі відповідно до нових зовнішніх і внутрішніх вимог.
У теоретичному плані уже можна говорити про створення симбіозу двох наукових галузей: менеджменту змін і логістики, для якого є характерним, наприклад, розгляд проблем, пов'язаних із впровадженням логістики організації, з погляду менеджменту змін. Це дає змогу виокремити цілі менеджменту змін у логістиці, які, з одного боку, логістика організації ставить перед менеджментом змін, а, з іншого, – цілі, які проектанти адресують менеджменту змін.
Найважливішою ціллю з погляду логістики організації слід вважати забезпечення системного впровадження логістики, що означає досягнення таких часткових цілей:
• відкритість щодо логістичних змін;
• ідентифікація з цілями організації, зорієнтованими на логістику;
• розвиток здатності до організації і логістичної єдності;
• підвищення здатності до реагування на ринкові зміни і зміни в навколишньому середовищі;
• упровадження кооперованих функцій логістики в перерізі окремих галузей;
• упровадження нової логістикозорієнтованої концепції менеджменту;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістика для економістів» автора Є.Крикавський на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 10. ЕКОНОМІКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЛОГІСТИКИ“ на сторінці 29. Приємного читання.