Розділ 9. ОПТИМІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ПЕРЕВЕЗЕНЬ

Аналіз результатів діяльності власного транспортного парку ґрунтується на зіставленні досягнутих показників із базовими (розрахунковими, середньо- галузевими тощо) та виділенні “вузьких” місць. Якщо керівництво організації має намір розподілити сукупні витрати між окремими товарами та споживачами, то можна розрахувати умовно-постійні витрати, пов'язані зі збутом (дистрибуцією) продукції, а потім до цієї величини додати змінні витрати на одиницю шляху. Цю інформацію можна використати для зіставлення запланованих і фактичних видатків фірми, а також для порівняння результатів діяльності власного відділу доставляння з середньогалузевими показниками та показниками конкурентів.

Істотним чинником-мотивом створення власного відділу доставляння стала можливість оренди транспортних засобів. Так, прийнятий у США “Акт про автотранспорт” від 1980 р. дав змогу транспортним паркам компаній здійснювати зворотний транзит вантажів для інших компаній на основі найму, міжкорпоративне доставляння та надав свободу дій у лізингу працівників та устаткування [53, с. 253]. Він також уможливив лізинг “на один маршрут”, за яким сторонні агенти з замовлень з ускладненим товарорухом можуть так скласти графіки доставляння, щоб під час міжнародних перевезень достачати власний вантаж в один бік та здійснювати зворотний транзит для інших агентів із замовлень. Досліджуючи 10 великих підприємств у вибраних галузях промисловості, Саттон, Уейтц та Поттер виявили, що 9 з 10 підприємств орендували (лізинг) весь або частину свого транспортного парку. Дослідження також виявило [53, с. 253], що найчастіше орендували вантажні автомобілі, аніж трейлери. Деякі причини цього:

1. Інвестиції у трейлери становлять значно меншу величину, ніж інвестиції у вантажні автомобілі.

2. Термін використання трейлера (10–15 р.) довший, ніж термін використання вантажного автомобіля (3–5 р.).

3. Трейлери вимагають мінімального технічного догляду.

4. Більша частина технічного догляду не входить до договору лізингу, що позначається на відсотку пошкоджень під час навантаження/розвантаження.

Лізинг привабливий у разі створення власного транспортного парку, оскільки він дає змогу вийти на ринок та забезпечує гарантовані рівень витрат і рівень обслуговування. Іншими перевагами лізингу транспортних засобів є можливість узгодити їх використання з циклом діяльності організації та сезонністю продажу, передбачивши це у договорі оренди. Також, якщо є потреба у невеликому за розмірами парку, організація уникне витрат на утримання парку та відповідне устаткування. До того ж існує й моральне зношення транспортних засобів.

Володіти парком порівняно з лізингом вигідніше, якщо є необхідні кошти та очевидні значні прибутки від його використання. Під час аналізу слід

враховувати податкові пільги та вигідніші ставки кредиту. Іншою перевагою можуть бути знижки у разі закупівлі необхідного устаткування за взаємодомовленістю, використання устаткування для технічного догляду, яким уже володіє компанія, підвищення гнучкості діяльності та можливість пропонувати клієнтам послуги, що лізингодавець запропонувати не може.

У разі прийняття рішення на користь створення власного відділу доставляння весь спектр інтегрованої діяльності “лягає” на транспортний відділ підприємства-замовника.

Для досягнення якнайвищої ефективності транспортний відділ повинен співпрацювати з іншими підрозділами підприємства та з підприємствами поза межами логістичної системи, зокрема тими, що здійснюють облік (розрахунки за доставляння), інженерні розробки (упакування), організовують виробництво (внутрішньозаводський транспорт), закупівлю (переговори з постачальниками, робота експедиторів), продаж (сервісне обслуговування), дистрибуцію, складування тощо.

Працівник транспортного відділу мас значно більше обов'язків, ніж просто управляти рухом продукції. Специфічні функції транспортного управління охоплюють:

1. Моніторування систем транспортування вантажів.

2. Вибір найоптимальнішого виду транспорту – повітряного, залізничного, автомобільного, трубопровідного чи водного.

3. Вибір організації чи комбінації організацій, що здійснюватимуть логістичне обслуговування поставок, на підставі їх фінансового стану, репутації, цін, сервісного обслуговування тощо.

4. Прокладення маршрутів та нагляд за транспортом на маршруті.

5. Ведення документації з розрахунків за перевезення.

6. Аудит платіжних документів, що надійшли за перевезення.

7. Підготовка та висунення претензій у разі втрат чи псування товару під час перевезення.

8. Проведення переговорів із постачальниками, консорціумами постачальників та іншими інститутами, що мають вплив на перевезення.